«Носорогозація» Росії

Вже колись писала, але повторююсь, коли тенденція розгорнулася за останні роки на весь зріст і вагу.

Ежен Йонеско має антифашистську п'єсу «Носороги» (1959 рік).

Я зараз багато чого перечитую з антивоєнного. Так от, у цьому зразку абсурдистської літератури показано розгортання фашистських настроїв на прикладі життя одного з міст, в якому звичайний хід цілком розміреного життя порушується носорогом, що пробігає.

Далі – носорогів стає все більше, і жителі міста перестають вважати їх такими жахливими. Хтось починає впізнавати серед носорогів та своїх рідних, знайомих, керівників. Перетворення на носорогів заразне, і символізує тваринний стадний інстинкт, агресивність та примітивізацію людини. Трампліном для такої інволюції громадян є абсурд.

У результаті однорогі і дворогі носороги заполонили все місто, кількість рогів – єдина відмінність між особинами. Початковий людський жах змінюється доводами: «По суті, вони зовсім не злі, і вони мають якусь природну простодушність. Багато порядних людей абсолютно безкорисливо погодилися стати носорогами».

«Носорігізації» уникає лише один мешканець – герой п'єси Беранже, але це не змінює абсурдності того, що відбувається.

Щось схоже відбувалося всі ці роки у суспільстві (якщо його можна назвати суспільством). Ще з 2014 року, а після 2022-го – так і поготів, на всій швидкості.