Що роблять депутати? Як дізнатися і чи це взагалі можливо
Більшість комітетів Верховної Ради суттєво покращила відкритість своєї роботи та інформування громадян. Зокрема, 16 із 23 парламентських комітетів вже оновили свої сайти, які тепер мають сучасний та адаптивний дизайн, більш зручну і зрозумілу користувачам структуру. Переважна більшість комітетів відновила також онлайн-трансляції засідань або ж публікує відео через певний час.
Рух «Чесно» провів черговий етап моніторингу відкритості роботи комітетів парламенту під час воєнного стану. Цього разу результати виявились неочікуваними. Наприклад, Комітет з питань євроінтеграції із лідерів попереднього антирейтингу посів перше місце. Натомість антирейтинг тепер складається лише з одного комітету – Комітету з питань транспорту, в якого досі немає відеотрансляцій, розділу порядків денних, а остання опублікована в розділі стенограма – за грудень 2022 року. Цей комітет очолює нардеп і заступник голови фракції «Слуги народу» Юрій Кісєль.
Як змінився рівень відкритості роботи комітетів Верховної Ради в умовах воєнного стану, які новації використовують комітети, щоб якісно інформувати про свою роботу, хто в лідерах, а хто в аутсайдерах? Про все це у черговому дослідженні «Чесно».
Моніторинг відкритості роботи парламентських комітетів цього разу охоплював друге півріччя 2023 року. Зазначимо, що наразі Апарат Верховної Ради здійснює модернізацію та оновлення сайтів парламентських комітетів. Із 23 комітетів 16 вже мають новий дизайн сайтів з уніфікованою структурою та наповненням.
У жовтні минулого року Рух «Чесно» оновив рекомендації для парламентських комітетів і надіслав їх керівництву комітетів, аби вони могли більш якісно інформувати про свою роботу для виборців, медіа та громадських організацій.
За цей час працівники секретаріатів окремих комітетів регулярно звертались до «Чесно» за консультаціями та інформували про зміни. Наприклад, представники енергетичного комітету, комітетів екологічної політики та свободи слова. Крім того, Рух «Чесно» за цей час провів низку інтерв’ю із керівництвом комітетів.
Крім того, дані комітетів з питань нацбезпеки та оборони, а також правоохоронної діяльності, як і раніше, ми не включали до інфографіки, адже специфіка їхньої діяльності та непублічність в умовах воєнного стану була виправданою на початку повномасштабного вторгнення.
Водночас у січні 2024 року «Чесно» все ж звернувся до цих комітетів із вимогою відновити відкритість роботи у питаннях, які не містять безпекових ризиків та є суспільно значущими для українців. І вже наприкінці січня 2024 року Комітет з питань нацбезпеки та оборони опублікував на сайті всі порядки денні своїх минулих засідань, тож громадяни можуть ознайомитися з переліком питань, які опрацьовував комітет.
У 2023 році одразу сім комітетів отримали максимальні 9 балів за нашою оцінкою. Найбільше зростання у порівнянні з оцінкою першого півріччя 2023 року має Комітет з питань інтеграції України до ЄC, адже минулого разу він перебував у переліку найбільш закритих комітетів з оцінкою лише 4,5 бала. Проте наразі комітет виконав усі рекомендації, а також почав публікувати відеотрансляції засідань не лише на своїй сторінці у Facebook, а й на каналі в YouTube (із грудня 2023 року).
Значне зростання відкритості показав і Комітет з питань соціальної політики. Окрім дотримання всіх рекомендацій, комітет впроваджує власні ініціативи для полегшення доступу громадян до інформації про свою діяльність. Так, на сайті комітету створили окремий розділ «Моніторинг новин», де у зручному форматі зібрано основні результати роботи комітету, анонси тематичних подій та можливостей для громадян.
Наприклад, свої новації впроваджує Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, що також має найвищий бал за відкритістю роботи протягом цього моніторингу. Він виявив ініціативу та публікує частину матеріалів про свою діяльність також і англійською, що є надзвичайно важливим рішенням у теперішніх умовах.
Перекладені на англійську матеріали має і вже згаданий Комітет з питань інтеграції України до ЄС.
Натомість Комітет з питань прав людини – чи не єдиний, який не лише публікує відео зі своїх засідань, а навіть розставляє часові мітки на відео із позначенням тем обговорень порядку денного. Ця незначна деталь дуже зручна для користувачів, адже дає можливість швидко знайти необхідний фрагмент обговорення.
Комітет з питань організації державної влади також має найвищий бал оцінки відкритості. Серед особливостей цього комітету можна виокремити наявність власного стилю оформлення матеріалів та впізнаваний дизайн публікацій, що є зручним для читача.
Першу сходинку за відкритістю розділяє з іншими Комітет з питань антикорупційної політики. Під час минулого моніторингу він мав низькі бали через погану наповненість сайту, проте цьогоріч публікує всі протоколи, стенограми та аудіозаписи засідань. Таке збільшення відкритості роботи є надзвичайно важливим для комітету, що працює у напрямку протидії корупції, адже саме під час засідань комітету громадськості та нардепам уже вдавалося висвітлити та зупинити корупційні схеми, зокрема в оборонній сфері.
У свою чергу Комітет з питань здоровʼя нації залишається відкритим вже понад рік. Під час минулого моніторингу він показав значний прогрес, а вже під час цієї хвилі моніторингу вдалося зафіксувати якісне продовження роботи над доступом громадян до інформації.
Цьогоріч антирейтинг відкритості комітетів включає в себе лише один комітет, адже всі інші достатньо відкриті для громадян. Найменший бал наразі має Комітет з питань транспорту та інфраструктури.
Цей комітет досі не транслює відео зі своїх засідань і не має каналу в YouTube, хоча у своїх повідомленнях про роботу публікує скриншоти із Zoom. Тобто засідання проходять у режимі відеоконференцій і їхні записи є, але їх чомусь не публікують.
Крім того, у комітеті відсутні публікації порядків денних, протоколів та аудіозаписів засідань. Фактично громадяни мають дуже обмежений доступ до інформації про діяльність комітету.
У Верховній Раді наразі є ще два комітети з низькою оцінкою відкритості. Це Комітет з питань національної безпеки, розвідки та оборони з оцінкою 3 бали та Комітет з питань правоохоронної діяльності з оцінкою 4 бали з 9 можливих. Але зазначимо, що закритість їхньої роботи була виправданою протягом останніх двох років через специфіку роботи та значні безпекові ризики.
Та навіть у цих комітетах зміни також відбуваються. Зокрема Комітет з питань нацбезпеки наприкінці січня опублікував порядки денні, в яких зазначено законопроєкти до розгляду. Також є примітка, що засідання проходять у закритому форматі. Зазначимо, що засідань цього комітету найбільше за період проведення останнього моніторингу – 26.
Натомість Комітет з питань правоохоронної діяльності активно інформує про засідання на сторінці комітету у Facebook. Окремо представники комітету публікують інформацію про результати розгляду законопроєктів під час засідань комітету та повідомляють про рішення, що були прийняті оперативно.
Попри значне зростання рівня відкритості роботи комітетів загалом, частина їх все ж має певні прогалини у відкритості роботи. Зазначимо, що у деяких комітетів, які є у лідерах, немає всіх матеріалів із засідань. Наприклад, Комітет з питань гуманітарної політики чомусь не публікує всі відео засідань. А Комітет з питань свободи слова, де нещодавно Ярослав Юрчишин замінив Нестора Шуфрича на посаді голови, так і не розпочав публікацію відео засідань.
Комітет з питань екологічної політики та природокористування має верифіковану сторінку на Facebook, але не наповнює її з 2020 року. За словами працівників секретаріату комітету, доступ до цієї сторінки втрачено і відновити його наразі не можуть. Комітет регулярно публікує відео своїх засідань, а також з часу останнього моніторингу та консультацій з аналітиками «Чесно» змінив назву каналу на YouTube на коректну, яка відповідає назві комітету та доступна для пошуку. На сайті є окремий розділ про діяльність комітету, де до результатів кожного засідання додано всі документи, що розглядалися під час засідання.
Комітет з питань бюджету в листопаді минулого року створив власний канал на YouTube, на якому транслювали співбесіди з кандидатами на посади членів Рахункової палати, однак досі відсутні відео із засідань самого комітету.
Також на сайті комітету відсутня низка протоколів і стенограм засідань, які відбулися у жовтні під час підготовки проєкту держбюджету. Ймовірно, відсутність цих документів пов’язана з безпековими питаннями та обороноздатністю держави, але у проєкті немає уточнення про закритий формат розгляду.
У Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики є сторінка у Facebook, однак вона оновлювалась востаннє у травні 2019 року – очевидно, доступу до неї працівники секретаріату не мають і не створюють нову. Загалом проблема втрати доступу до сторінок у соцмережах серед парламентських комітетів непоодинока. Очевидно, що в цьому напрямку парламентськими комітетами має бути запроваджена окрема політика доступу та додаткової верифікації.
Комітет з питань зовнішньої політики створив у грудні 2023 року сторінку на Facebook, однак каналу на YouTube досі не має і не публікує відео на інших сторінках. Зазначимо, що в листопаді 2023 року комітет опублікував масивом порядки денні за попередній час. Можливо, це було пов’язано з редизайном сайту.
Прогалини у відкритості наявні і на сайтах інших комітетів. На сайті Комітету з питань освіти у розділах порядків денних, протоколів та стенограм відображаються матеріали за 2017 рік. Натомість актуальні документи комітет публікує консолідовано у повідомленні про засідання комітету.
Комітет з питань регламенту досі, на жаль, має некоректну назву каналу на YouTube – Reglament VR, що ускладнює його пошук на платформі із запитами «регламентний комітет» або «комітет з питань регламенту». Водночас комітет відновив публікації відео своїх засідань у вересні минулого року.
Примітно, що Комітет з питань цифрової трансформації чомусь досі має старий дизайн і один із небагатьох парламентських комітетів не провів оновлення. З жовтня 2023 року комітет відновив відеотрансляції засідань і публікує відео на своєму каналі.
Загалом ця хвиля моніторингу показала значне зростання відкритості роботи комітетів. Позитивні зміни були зафіксовані в усіх комітетах Верховної Ради, значна частина з них виконала рекомендації та навіть впроваджує власні ініціативи. Та все ж, аби комітети продовжували підтримувати відкритість роботи, рух «Чесно» проводитиме моніторинги й надалі. Наразі ж важливо розпочати роботу над поверненням журналістів до стін Верховної Ради, аби громадяни мали можливість комунікувати з владою особисто та впливати на рішення, що приймаються в парламенті.
Коментарі — 0
