Переворот у Нігері: Африка стає вкрай проблемним регіоном
Чому події в Африці – це погано для України
Наприкінці липня сталася подія, яка є досить далекою від України: у Нігері відбувся державний переворот. Проте, як би несподівано це не прозвучало, для нас така новина є поганою. Вже відставлений президент Нігеру Мохамед Базум був симпатиком України. А сам Нігер – учасником «Кримської платформи», яка підтримує деокупацію півострову та територіальну цілісність України. Тобто наша держава втратила одного союзника, тоді як Росія його набула. До влади в Нігері прийшла проросійська хунта – недарма перевороту аплодував воєнний злочинець Євген Пригожин. Детальніше про це – у матеріалі Центру політичного консалтингу.
Для початку – про локацію. Нігер – одна з найбідніших країн світу. Республіка розташована в Західній Африці в регіоні Сахель – перехідному районі саван між пустелею Сахарою на півночі та південними родючими землями.
У 1960 році Нігер отримав незалежність від Франції, але її вплив в республіці зберігається. Раніше в країні відбулися чотири військові перевороти. Мохамед Базум – сьомий президент Нігера, який обійняв посаду в 2021 році. Як пише Reuters, обрання Базума стало першою демократичною зміною влади в країні з моменту здобуття незалежності.
Проте керував країною він недовго.
Драматичні події у Нігері почали розвиватися напередодні саміту «Росія-Африка», який відбувся у Санкт-Петербурзі 27-28 липня. До слова: їхати туди Базум не збирався. А пізніше вже й не зміг би.
26 липня Мохамеда Базума заблокували у президентському палаці у столиці країни Ніамеї солдати його власної гвардії. За кілька годин у телеефірі було показано звернення групи військових про те, що президента Нігера відсторонено від влади. Заяву зачитав генерал-полковник Амаду Абдраман, будучи у компанії дев'яти військовослужбовців у формі. Він повідомив, що «сили оборони та безпеки» Нігера вирішили покласти край режиму Базума, який погано справлявся з управлінням та забезпеченням безпеки країни. Також Абдраман анонсував, що в республіці закриваються державні кордони, запроваджується комендантська година та зупиняється робота всіх установ.
Новим главою держави себе проголосив генерал Абдурахман Тчіані, який до цього моменту очолював президентську гвардію Нігера. Він звернувся до громадян через два дні після перевороту – 28 липня. І заявив, що очолив Національну раду із захисту вітчизни. Цю раду створили бунтівники, які організували заколот проти законно обраної влади і президента Базума.
Сам Базум при цьому перебував під вартою бунтівників. При цьому він зберіг можливість підтримувати контакти з деякими світовими лідерами і заявив їм, що не має наміру відмовлятися від влади і вести переговори з бунтівниками. 27 липня Генштаб Нігера оголосив, що збройні сили республіки переходять на бік бунтівної президентської гвардії.
До характеристик Базума варто додати, що він підтримував контакти з владою України, виступав на підтримку її територіальної цілісності та приєднався до «Кримської платформи» — дипломатичної ініціативи щодо повернення контролю Києва над анексованою владою Росії Кримом.
До повномасштабної війни Україна і Нігер не мали скільки-небудь розвинених політичних відносин чи торгівлі. Але після телефонної розмови Володимира Зеленського з Мохамедом Базумом у серпні 2022 року – першої в історії між лідерами двох держав – Нігер ухвалив рішення підтримати Кримську платформу.
Як буде розвиватися зовнішня політика Нігеру за правління військової хунти, наразі невідомо, але перспективи не виглядають обнадійливо. І тому є причина, адже усі країни Західної Африки, в яких до влади прийшли військові хунти з 2020 року – Малі, Буркіна-Фасо, Гвінея – або утримуються, або не беруть участь у голосуваннях в Генеральній Асамблеї ООН щодо резолюцій за територіальну цілісність України.
Власне, Малі, де розміщені найманці ПВК «Вагнер» і яка отримує військову допомогу від Росії, у лютому 2023 році була однією з двох африканських держав, котра, наряду з Еритреєю, голосувала проти резолюції на підтримку цілісності України в ООН.
Натомість Нігер досі вважали важливим союзником Заходу зі стримування незаконної міграції, а також екстремістських ісламістських формувань у регіоні. Адже у Сахелі діють такі терористичні угруповання як «Боко Харам», «Ісламська держава» та філія «Аль-Каїди» – «Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін». За даними ООН, лише за перше півріччя 2023-го в Західній Африці було зафіксовано понад 1800 екстремістських нападів, внаслідок яких загинуло майже 4600 людей.
Станом на зараз у Нігері дислоковано понад тисячу американських та французьких військовослужбовців. США заявляли, що з 2012 року надали Нігеру понад 500 мільйонів доларів у вигляді військової допомоги. У березні 2023 року Нігер відвідував держсекретар США Ентоні Блінкен, який назвав республіку «зразком демократії» та оголосив про надання її прямої допомоги у розмірі ще 150 мільйонів доларів.
Тепер, ймовірно, «зразок демократії» залишиться у минулому.
Зазначимо, що західні країни (а також Україна) різко засудили військовий переворот у Нігері. На позір до них приєдналося і МЗС Росії. У Кремлі зміну влади в республіці назвали «антиконституційною витівкою». «У таких випадках ми завжди займаємо чітку позицію. Підтверджуємо нашу позицію, що в Нігері необхідно поновити конституційний порядок», – сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Водночас у пов'язаних із ПВК Вагнера Телеграм-каналах 27 липня поширили заяву Пригожина, в якій він назвав переворот у Нігері гарною новиною і результатом звільнення республіки від колонізаторів. Він також запропонував бунтівникам у Нігері надати своїх бійців для наведення ладу в країні.
«Те, що сталося в Нігері, є нічим іншим, як боротьбою народу Нігера зі своїми колонізаторами. З колонізаторами, які намагаються нав'язати їм свої умови та правила життя та утримати їх у тому стані, в якому Африка була сотні років тому, — цитує Reuters заяву Пригожина. — Фактично це означає здобуття незалежності. Решта залежатиме від народу Нігеру». Агентство зазначає, що голос на записі схожий на Пригожина, але повністю підтвердити це журналісти не можуть.
Додамо, що у той же день у Ніамеї пройшли мітинги прихильників бунтівників, на яких місцеві жителі розмахували російськими прапорами і викрикували гасла на підтримку ПВК Вагнера. «Ми є свідками того, що весь пояс на південь від Сахари стає вкрай проблемним регіоном», – відгукнувся на останні події Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
І це справді так. Лише кілька тижнів тому Нігер відвідував голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель, який пообіцяв цій країні, що, за його словами, виступає «стабілізатором» в регіоні, надання сотень мільйонів євро на підтримку безпеки і придбання летальної зброї, зокрема, боєприпасів для гелікоптерів.
Тепер цю обіцянку можуть скасувати, бо ЄС не підтримує нелегітимні уряди. І в такому випадку хунта Нігеру може дійсно звернутися по допомогу до Росії та ПВК «Вагнер» На їхній вулиці буде свято, питання лише в тому, як довго воно триватиме.
Центр політичного консталтингу
Коментарі — 0