Що треба знати про вибори в Німеччині

    24 вересня у Німеччині обирають парламент. Які наслідки вибори матимуть для України та які партії балотуються, як обирають депутатів, а також які можливі варіанти коаліції
    У Німеччині в неділю, 24 вересня, обирають Бундестаг. Проголосувати мають право близько 61,5 мільйона громадян ФРН. Ці вибори визначать, хто саме урядуватиме в країні наступні чотири роки. Попередні результати з'являться пізно ввечері в неділю, з них буде зрозумілим розподіл сил у парламенті. Для України ці вибори також мають велике
    • 24 Вересня, 09:28
    • Розсилка
    <span>Передвиборчі плакати кандидатів у канцлери Німеччини: Анґели Меркель і Мартіна Шульца</span>
    Передвиборчі плакати кандидатів у канцлери Німеччини: Анґели Меркель і Мартіна Шульца

    24 вересня у Німеччині обирають парламент. Які наслідки вибори матимуть для України та які партії балотуються, як обирають депутатів, а також які можливі варіанти коаліції

    У Німеччині в неділю, 24 вересня, обирають Бундестаг. Проголосувати мають право близько 61,5 мільйона громадян ФРН. Ці вибори визначать, хто саме урядуватиме в країні наступні чотири роки. Попередні результати з'являться пізно ввечері в неділю, з них буде зрозумілим розподіл сил у парламенті.

    Для України ці вибори також мають велике значення. Німеччина є не лише одним з головних європейських партнерів України, вона ще й залучена до «нормандського формату» переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Адже від результатів виборів залежить, хто обійматиме посади канцлера і міністра закордонних справ ФРН і, відповідно, братиме участь у засіданнях «нормандської четвірки». Також Берлін відіграє важливу роль у питанні санкцій ЄС проти Росії, а також у підтримці України.

    Виборча система

    На виборах до Бундестагу діє змішана виборча система. Виборець має два голоси: перший він віддає за конкретного кандидата в одномандатному окрузі, другий - за партії. Саме другий голос визначає, скільки місць отримає кожна партія. Прохідний бар'єр, як і в Україні, становить п'ять відсотків. І хоча партійні списки є закритими, перший голос дає змогу виборцям впливати, хто саме представлятиме їх у парламенті.

    Загалом у Німеччині 299 округів. І якщо партія набрала за мажоритарною системою більше мандатів, ніж за пропорційною, то вона отримує додаткові місця у Бундестазі, так звані Überhangmandate. Однак для дотримання пропорції, отриманої за другими голосами, іншим партіям дають мандати, які це компенсують.

    Які партії балотуються?

    За пропорційною системою своїх кандидатів висувають 34 партії. Ще вісім політсил висувають лише мажоритарних кандидатів. Однак подолають п'ятивідсотковий прохідний бар'єр, згідно з опитуваннями, лише сім партій. Це Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), Християнсько-демократичний союз (ХДС), її сестринський Християнсько-соціальний союз (ХСС), який діє лише у Баварії і традиційно йде на вибори блоком з ХДС, ліберальна Вільна демократична партія (ВДП), «Союз 90 / Зелені», Ліва партія та правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (АдН).

    Оскільки ХДС і ХСС у парламенті завжди разом, то у Бундестазі наступного скликання, найімовірніше, буде шість фракцій. Для порівняння, нині їх - чотири. Інші ж партії користуються занадто низькою підтримкою.

    Прогнози

    Поглянемо на два останні соцопитування, проведені на замовлення суспільних мовників ARD і ZDF. На першому місці комфортно почуваються ХДС/ХСС з підтримкою на рівні 36-37 відсотків. За другу велику партію - СДПН - готові проголосувати 20-21,5 відсотка. За третє місце змагатимуться АдН: 11-12 відсотків, ВДП з 9,5-10 відсотків, Ліва партія з 8,5-9 відсотків і Зелені з 7,5-8 відсотків підтримки.

    Хто може очолити уряд ФРН?

    На посаду канцлера Німеччини претендують дві особи: нинішня канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і голова СДПН Мартін Шульц (Martin Schulz). Однак через відрив ХДС від соціал-демократів у Шульца шансів очолити уряд мало. Адже можлива коаліція на чолі з ним - за участю Зелених і Лівих - швидше за все не матиме більшості в парламенті.

    Меркель обіймає посаду канцлерки з 2005 року і балотується на неї вже вчетверте. Продовжити керувати урядом вона має змогу одразу за кількох варіантів коаліції. Велика коаліція, разом з соціал-демократами. Саме вона зараз перебуває при владі у ФРН. Є інші дві констеляції з двох партій - ХДС/ХСС і ВДП, а також ХДС/ХСС і Зелені, - однак невідомо, чи вистачить їм голосів для формування уряду. Під проводом Меркель урядова більшість може бути сформована і з трьох партій - разом з лібералами та Зеленими. Це так звана коаліція «Ямайка» (називається так, адже партійні кольори її потенційних учасників відповідають прапору цієї острівної держави).

    Політика щодо України

    Deutsche Welle зазирнула у програми всіх партій, які ймовірно пройдуть до Бундестагу, а також поспілкувалася з політиками, аби з'ясувати позиції цих політсил з питань, пов'язаних з Україною.

    Курс Меркель щодо України відомий добре. Мінський процес, «нормандський формат», вирішення конфлікту на Донбасі лише мирним шляхом, санкції проти Росії та невизнання анексії Криму - складові політики, яку канцлерка проводила більше трьох років. У ХДС політику Меркель підтримують майже одностайно та наголошують, що слід зберігати тиск на Москву з метою відновлення територіальної цілісності України.

    СДПН, будучи учасницею чинної коаліції, також відповідальна за політику санкцій щодо Росії. Однак один з лідерів соціал-демократів Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) неодноразово робив заяви про шкідливість санкцій щодо Росії і необхідність їх скасування, щойно буде відповідний поступ у врегулюванні кризи на Донбасі. «Суттєвий поступ у реалізації мінської угоди мав би привести до покрокового зняття санкцій щодо Росії», - йдеться у передвиборній програмі СДПН. Першим кроком у партії називають довгострокове припинення вогню на лінії зіткнення. Водночас голова соціал-демократів Шульц відомий доволі гострими заявами на адресу РФ.

    Питання міністра закордонних справ

    Нині МЗС Німеччини очолює Ґабріель. Відповідно, від того, якою буде наступна коаліція, залежатиме, хто керуватиме зовнішньополітичним відомством після формування нового уряду. Потенційно це може бути представник ВДП або Зелених.



    Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: «Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні». У ході нинішньої кампанії лідер ВДП Крістіан Лінднер (Christian Lindner) несподівано запропонував «заморозити» питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москву. У відповідь на критику він наголосив: «ВДП не готова прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву».

    Крім того, в інтерв'ю DW Лінднер озвучив можливість посилення санкцій проти РФ, якщо вона «не хоче вийти з глухого кута». Про такий варіант говорять і Зелені. Коротко їхню позицію щодо України можна сформулювати так: «Більше допомагати та більше вимагати».

    Крайні праві та ліві

    У Бундестазі будуть присутні й дві ідеологічно крайні партії - Ліві та АдН. В обох партіях сильними є проросійські погляди. Ліві вимагають скасування санкцій проти Росії та, після дискусії з цього приводу, таки не захотіли вносити до передвиборчої програми засудження анексії Криму. З іншого боку, вони підтримують мінський процес та, наприклад, вітають надання Україні безвізового режиму. А ось лідер списку правих популістів Александер Ґауланд (Alexander Gauland) навіть припускає розділення України як можливий шлях вирішення конфлікту. Ця партія у політиці щодо країн Східної Європи тримається чітко у фарватері бачення Кремля.

    Водночас, після виборів шанси Лівої партії потрапити до правлячої коаліції невисокі. А з правопопулістами з АдН взагалі жодна з інших партій співпрацювати не хоче. 

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ