Держслужба за 30-60 тисяч гривень на місяць. Як влаштуватися на таку роботу?

    Глава держслужби Костянтин Ващенко про кадрові конкурси, на яких восени уряд набиратиме нових співробітників
    Кабінет міністрів зробив черговий крок у реформі держуправління: минулої п’ятниці уряд схвалив створення директоратів у складі 10 міністерств і секретаріату Кабміну. Пілотні міністерства: аграрної політики і продовольства; енергетики та вугільної промисловості; інфраструктури; культури; охорони здоров'я; освіти і науки; регіонального
    • Павло Вуєць Станіслав Груздєв
    • 21 Серпня, 10:45
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/vashenko_dersl.jpg" alt="Костянтин Ващенко" width="" height="" itemprop="image" />
    Костянтин Ващенко
    Костянтин Ващенко

    Глава держслужби Костянтин Ващенко про кадрові конкурси, на яких восени уряд набиратиме нових співробітників

    Кабінет міністрів зробив черговий крок у реформі держуправління: минулої п’ятниці уряд схвалив створення директоратів у складі 10 міністерств і секретаріату Кабміну. Пілотні міністерства: аграрної політики і продовольства; енергетики та вугільної промисловості; інфраструктури; культури; охорони здоров'я; освіти і науки; регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; соціальної політики; фінансів; юстиції. Заробітна платня в нових структурах буде суттєво відрізнятись від середньої по міністерствах – від 30 тисяч - для експерта, до 60 тисяч гривень - для керівника директорату.

    Навіщо при міністерствах створюють подібні надбудови, чим конкретно вони будуть займатись і яка доля очікує старих працівників міністерств, «Главкому» розповів голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко.

    «Управління держпідприємствами і видача ліцензій не мають бути в компетенції міністерств»

    Таке враження, що директорати фактично будуть міністерствами в міністерствах – своєрідні «оранжереї», як про них кажуть. Ви можете конкретно пояснити, в чому полягатимуть функції цих утворень, без загальних фраз, що там будуть працювати нові просунуті фахівці з питань реформ?

    З концепцією «оранжерей» я не дуже погоджуюся – треба розуміти, що люди, які прийдуть в органи державної влади, будуть держслужбовцями, які матимуть більшу відповідальність і, як ми сподіваємось, більші знання. Вони спиратимуться на досвід не тільки в держуправлінні, а й в інших сферах: бізнесі, громадській роботі, можливо, отриманий за кордоном. Ці очікування буде достатньо складно виправдати, враховуючи певне скептичне ставлення до будь-яких спроб реформувати держуправління. Але ми виходимо з того, що насправді у нас немає іншого виходу. Якщо ми не переламаємо цю пострадянську систему публічного адміністрування і не змінимо принципи і підходи до роботи міністерств, то не зможемо досягти успіху. Ухвалений закон про державну службу – перший важливий, але невеликий крок. І всі питання через цей закон не можуть вирішитись. Закон дав відповідь на питання: хто такі держслужбовці, як потрапити на державну службу, просуватись по кар’єрних сходинках – не більше. Без реформи Кабміну ми не зможемо говорити про побудову сучасної системи держуправління.

    Вже є деякі міфи, що в ці директорати прийдуть якісь космонавти, які будуть лише видавати розумні ідеї. Дійсно, ми чекаємо на цих конкурсах людей, які є реальними експертами у сфері політики. В моєму розумінні, вони мають краще за пересічного держслужбовця знати законодавство, розуміти, як воно побудоване в інших країнах, володіти найкращими світовими практиками, напрацьовувати проекти нормативних актів, попереджати міністра про можливі ризики, відчувати, як ту чи іншу ініціативу сприймуть різні суспільні групи. Ці люди не обтяжені нашими традиціями і мають не боятися виявляти ініціативу, яка ніколи не віталася в пострадянській системі влади. Але кінцеве рішення буде приймати політичне керівництво міністерства, яке повинно володіти максимальним обсягом інформації та мати кілька альтернатив.


    Костянтин Ващенко
    Глава держслужби Костянтин Ващенко

    Тобто це буде більше консультативний орган, де зберуться такі собі «яйцеголові»?

    Це буде такий самий підрозділ міністерства, де працюватимуть держслужбовці, а не якісь громадські експерти. Сьогодні 80% робочого часу держслужбовець будь-якого міністерства витрачає на так зване закриття поточних контрольних доручень, відповіді на звернення громадян. Це потрібно робити, але не вистачає часу, аби осмислити реальний стан речей, розробити серйозний аналіз політики, спостерігати, як стратегія міністерства відповідає завданням уряду і президента. Іноді до уряду з двох сусідніх міністерств приходять дві протилежні ініціативи і виникає запитання: чому вони не комунікують один з одним? Тож треба налагоджувати комунікацію.

    Міністри можуть не погоджуватися з пропозиціями директоратів?

    Звичайно. За роботу міністерства і результати його діяльності політично відповідає міністр. У законі про держслужбу, де ми розділили політичний і адміністративний рівні міністерства, якраз і виходили з того, що завданням апарату, частиною якого будуть директорати, є підготовка проектів рішень, які ухвалюватиме міністр.

    Яка максимальна кількість директоратів можлива в кожному міністерстві?

    Ключове завдання будь-якого міністерства в будь-якій країні – це стратегічне планування та аналіз політики. Таких політик у кожному міністерстві є різна кількість. Якщо взяти міністерство освіти і науки, то там є державні політики в сфері вищої освіти та середньої освіти. Якщо взяти міністерство охорони здоров’я, то там є, наприклад, державна політика в сфері забезпечення громадського здоров’я. Якщо взяти міністерство інформаційної політики, то там лише одна політика. Загалом таких політик є 50–55. І залежно від їхньої кількості, буде встановлена кількість директоратів.

    Де гарантія, що система не буде гальмувати роботу директоратів?

    Ризиків дуже багато. Основні побоювання пов’язані з тим, як уживуться працівники нових директоратів з тими, хто зараз працює в міністерствах. Один із міфів полягає в тому, що працівники директоратів будуть абсолютно новими людьми. Я вважаю, що цей проект є супершансом і для діючих держслужбовців, аби довести свою професійну компетентність і продемонструвати відповідний експертний рівень. Єдина умова – на всі посади в директоратах можна буде потрапити тільки через конкурс, умови якого достатньо жорсткі й більш вимогливі. Другий міф – чомусь говорять тільки про молодих, але вік нічого не означає. Ключовий підхід до відбору – професіоналізм.

    Коли пройдуть усі конкурси й ці укомплектовані директорати зможуть реально запрацювати?

    Ми не повинні перетворити цей процес на якусь компанійщину – у нас нема завдання все сформувати до якоїсь дати. Спочатку треба знайти лідерів цих команд – керівників директоратів. Якщо конкурси будуть оголошені на початку вересня, після подачі документів, спецперевірки і так далі, перші керівники з’являться не раніше 20 жовтня. Дуже важливо, щоб потім вони увійшли до складу конкурсних комісій і дообирали інших працівників. Наступна хвиля – це набір державних експертів, і вже після цього з них знову через конкурс будуть призначені керівники експертних груп. По суті, робота директоратів буде відрізнятись ще й тим, що будуватиметься на основі проектного менеджменту, а не «текучки». Тому треба не просто когось набрати, а кваліфікованих людей. За такою логікою повноцінно директорати сформуються десь не раніше Нового року, а запрацюють з початку наступного.

    Вилки зарплат у директоратах – від 30 до 60 тисяч гривень – буде достатньо аби залучити людей з такими якостями, про які ви кажете?

    Питання заробітної плати завжди в центрі уваги. Після впровадження закону ми все-таки серйозно просунулися: зарплата держслужбовців сьогодні зростає і той перехідний період, що передбачено до 2019 року, ми витримуємо. Але загалом зарплата в цій сфері продовжує залишатись недостатньо конкурентною.

    В уряду спільно з Євросоюзом виникла ідея, яка вилилась у конкретний проект допомоги Україні в реформі держуправління, аби оновлення міністерств почалося з директоратів. І цей рівень заробітної плати є, як на мене, адекватний вимогам, які висуваються щодо цих працівників. Важливо розуміти, що це – та планка, до якої за декілька років повинна підтягнутися вся держслужба. Але не всі, хто зараз працює в міністерствах. Реформа має на меті отримання на виході компактних, мобільних, високоорганізованих міністерств. Зараз до функцій міністерств входить і управління держпідприємствами, і надання адміністративних послуг, і видача ліцензій – все це не повинно бути в їхній компетенції. Одне із завдань директоратів - провести функціональний аналіз і запропонувати оптимальну структуру міністерств. Паралельно мають підростати і зарплати працівників.

    Більшу частину з цих 30–60 тисяч становитимуть надбавки, а оклад залишиться маленький. Коли вдасться позбутися такого дисбалансу?

    Нагадаю, в законі про держслужбу передбачено, що не менше 70% зарплати повинні складати так звані фіксовані виплати, а премії – не більше 30%. Попередня ситуація, що узалежнювала людину від керівника, була дзеркально протилежною. Для працівників директоратів мав би діяти той же механізм – їм не можна піднімати посадові оклади, а тільки цю надбавку.

    Але тут надбавка явно не 30%. Хіба це за законом?

    Це є окрема надбавка, яка регулюватиметься постановою Кабміну.

    Чи на перших порах не буде ревнощів у міністерствах до тих, хто заробляє 30 тисяч у тих, хто заробляє в рази менше?

    Звичайно, це буде, не треба бути великим прогнозистом. Але, по-перше, всі матимуть шанс потрапити в ці директорати. По-друге, директорати візьмуть на себе велику частину функцій і розвантажать інших.

    Після набору людей у директорати, чи будуть скорочувати нинішніх працівників міністерств? Бо є ж певний штатний розпис.

    Оскільки закон про державну службу побудований на принципах стабільності і забезпечення гарантій держслужбовцям, насамперед, з точки зору їхнього працевлаштування, то уряду запропонували рішення. Воно таке: щоб сформувати директорати, тимчасово на півроку будуть збільшені штати міністерств, аби з’явились абсолютно нові посади. Це робиться для того, щоб ніхто, як це буває в разі скорочення, не міг претендувати на забезпечення робочого місця і просто перейти в цей директорат. Після того, як він сформується, дається півроку на проведення функціонального аналізу і визначення оптимальної структури міністерства. І потім не тільки на цю додаткову чисельність, на яку були збільшені штати, а й плюс ще 5% апарати міністерств будуть скорочені. Таким чином буде розв’язане питання з нормативно-правової точки зору.


    Костянтин Ващенко
    Костянтин Ващенко

    «Порядок проведення конкурсів для всіх держслужбовців змінюється»

    Конкурсна система, на яку покладали так багато надій, виявилася з великою кількістю недоліків. У конкурсах до директоратів буде застосовано новий підхід (у конкурсній комісії буде сім представників міністерства плюс три зовнішніх члени, в тому числі, представник HR). Чим новий формат відбору буде настільки кращий?

    Абсолютно погоджуюсь, що система конкурсів, яка була запроваджена, передбачала одне, а на практиці виявились проблеми, які не були помітні на етапі розробки закону та відповідної постанови. Проблемні місця пов’язані з трьома блоками. Перше – це нормативне регулювання. Друге і ключове – компетенція конкурсних комісій. Члени комісій не були навчені оцінювати, проводити співбесіди, правильно тлумачити компетенції держслужбовця (лідерство, комунікативні навички). Третє – недостатня прозорість діяльності комісій. Всі ці речі ми детально проаналізували, і прийнята Кабміном постанова змінює порядок проведення конкурсів для всіх держслужбовців. Так у нас з’являється загальна норма – бали всіма членами комісії виставляються лише після обов’язкового обговорення. Якщо є діаметральна розбіжність оцінок, це потребує дискусії, і, в ідеалі, комісія повинна приходити до консенсусу.

    І окремо визначено особливості проведення конкурсної процедури для кандидатів на посади фахівців з питань реформ. Для них вводяться додаткові види тестування – на аналітичні здібності, вимірювання певних психологічних особливостей. Також чітко визначені критерії, за якими будуть надаватись переваги тим чи іншим кандидатам. Володіння англійською мовою буде вітатися, але не буде обов’язковим.

    Зовнішні члени конкурсних комісій не тільки спостерігатимуть, а так само оцінюватимуть розв’язування ситуаційних завдань, і їхні бали будуть враховуватись при загальному рейтингуванні. І найголовніше – будучи незалежними від керівників міністерства, в разі виявлення певних проблем із недотриманням певних процедур, вони сигналізуватимуть суспільству. Паралельно з цим ЄС уклав контракт з однією HR-компанією, яка буде здійснювати незалежний моніторинг. Ми дуже зацікавлені, щоб ні в кого не виникало запитань щодо об’єктивності цих конкурсів. Ще одна особливість – гнучкість складу конкурсної комісії. Я вже згадував, що як тільки керівник директорату буде обраний, він автоматично входить до складу комісії.

    Чому комісію з обрання керівника директоратів будуть очолювати держсекретарі?

    Це теж особливість, бо, як правило, комісії держсекретар не очолює. Але в даному випадку прийняте таке рішення, бо держсекретар має бути ключовою персоною в реформі міністерств.

    Обов’язкова відеофіксація, що вводиться, сильно допоможе об’єктивності членів комісії?

    Це важлива умова. Скажу з досвіду роботи комісії з питань вищого корпусу державної служби, що були випадки, коли суди за позовами окремих кандидатів брали до уваги матеріали відеофіксацій.  

    Чи у нас нема перебору з конкурсами на все і вся? Можливо, варто шукати якісь комбіновані форми набору на держслужбу?

    Конкурси, можливо, недосконалі і не забезпечують повної об’єктивності, але кращої системи все рівно не придумаєш. Часто ми спостерігали, що на співбесідах, свідомо чи ні, одному кандидату ставлять 25 складних запитань, поки не завалять, а іншому – три, і він за п’ять хвилин співбесіду проходить. І одразу помітно, до кого комісія більш прихильно ставиться. В нових правилах ми прописали, що кандидати повинні бути в рівних умовах – однакова кількість запитань, однаковий час на відповіді. Хоча це не дозволить вирішити всі проблеми.

    У країнах, які вже мають досвід конкурсів, дійсно, є комбінований варіант, де конкурс грає лише допоміжну роль. Думаю, ми до цього прийдемо, але, враховуючи наші традиції, принаймні, на перехідний період, ми повинні зробити максимальну регламентацію всіх процедур. І коли вже навчимося чітко дотримуватись всіх правил і норм, можливо, треба буде шукати кращі форми.


    Костянтин Ващенко
    Костянтин Ващенко

    «За новим законом відбулося біля 25 тисяч конкурсів»

    Вас дуже вразив випадок із конкурсом на губернатора Миколаївщини, який виграла людина, що наробила в завданні купу граматичних помилок?

    Як правило, це питання постійно ставлять, і ми в комісії багато це обговорювали. Будемо відверті – це був найперший конкурс категорії «А». Можливо, якби ми були тоді розумніші, то провели б до цього якісь пілотні конкурси. Члени комісії до кінця не знали, як це буде відбуватися, хоча і люди кваліфіковані, і процедура виписана. Як правило, згадують про величезну кількість помилок, яку зробив кандидат, але на той час у нас просто не було, як не смішно, можливості реально оцінити володіння українською мовою. Тільки зараз ця вимога обов’язкова, і кандидати мають надавати сертифікат щодо вільного володіння мовою. А тоді зняти кандидата на підставі того, що він наробив помилок у своїй чернетці, не можна було. Тоді кандидати презентували своє ситуаційне завдання усно – на усній презентації він виглядав достатньо переконливо. І я б не сказав, що хтось з інших претендентів був кращий. Навіть такі поважні організації, як Комітет виборців України оцінює пана Савченка, як одного з найкращих на сьогодні голів ОДА. До речі, згодом ми перейшли до анонімного оцінювання ситуаційних завдань, коли комісія не знає, чиї роботи вона оцінює.

    Губернаторські конкурси у нас якось дивно виграють ті, на кого ставить президент.

    Раджу всім керівникам не пускати процес конкурсів на самоплив. Нормально, коли керівник підшуковує кандидатури і переконує їх взяти участь в конкурсі. Ще краще, коли цих кандидатур декілька. Якщо ти претендуєш на посаду голови райдержадміністрації, то ніхто не забороняє голові ОДА або служби управління персоналом підготувати тебе, щоб ти володів ситуацією в районі. Вважаю, що пошук таких кандидатів – навіть не право, а обов’язок будь-якого керівника. І те, що Адміністрація президента приділяла увагу підготовці кандидатів до конкурсів, можна тільки вітати.

    Скільки вакансій держслужбовців треба ще заповнити цього року?

    Загалом по Україні на держслужбі близько 30 тисяч вакансій. Конкурси відбуваються постійно – з 1 травня того року до сьогодні за новим законом відбулося біля 25 тисяч конкурсів, в яких взяли участь понад 125 тисяч кандидатів. Середній конкурс на посади в держслужбі – в районі 3,5 осіб на місце. А на деякі посади – і по 10, і по 15, і навіть більше 40 осіб на місце. До прийняття нового закону, коли конкурси носили формальний характер, а на посади вищої категорії їх не було взагалі, цей показник був 1,17 осіб на місце. Це теж свідчення руху вперед.

    У нас були кандидати, які перемагали в конкурсі з третього чи четвертого разу. Наприклад, один із кандидатів на посаду голови райдержадміністрації брав участь у чотирьох конкурсах на різні райони і в четвертому переміг. Був кандидат, який двічі зайняв друге місце у конкурсі на посаду держсекретаря в різних міністерствах, але з третього разу переміг у конкурсі на держсекретаря в Міністерство молоді та спорту. І таких прикладів дуже багато. Ті, хто говорить про певну заданість результатів конкурсів, не знають статистики. Наприклад, у нас не відбулося багатьох конкурсів в райдержадміністрації, в яких начебто брали участь люди, яких лобіюють з якихось кабінетів. Якщо кандидат некомпетентний і не може довести свою професійну спроможність, то навіть якщо прийдуть 10 кандидатів, конкурс може не відбутися.


    Костянтин Ващенко
    Костянтин Ващенко

    «Міністри були позбавлені впливу на конкурси на посади держсекретарів»

    Інститут держсекретарів міністерств був введений нещодавно. Міністри вже ужились з цими посадовцями і розділили повноваження? А то навіть на етапі конкурсів було багато конфліктів.

    Розуміючи необхідність допомогти правильно розібратись у цих функціях, уряд прийняв постанову, яка чітко розмежовує повноваження міністра, заступника міністра і держсекретаря. Конфлікт же виникає тоді, коли не зрозуміло: хто за що відповідає, і починається перетягування повноважень. Сьогодні майже у всіх міністерствах ми бачимо, що держсекретарі знайшли своє чітке місце – займаються організацією роботи апарату, готують проекти рішень. Що стосується суб’єктивних факторів, то, звичайно, не всім подобається, коли вони не впливають на те, хто буде працювати в їхньому підпорядкуванні. Міністри дійсно були позбавлені впливу на конкурси на посади держсекретарів.

    Коли ми навчали держсекретарів, то запрошували колег із багатьох країн, де є ця система. І колишній держсекретар одного з польських міністерств розповідав, що його робочий день починався з пиття кави з міністром. Вони узгоджували свої дії і визначали спільні плани. Так і має бути.

    У Міністерстві охорони здоров’я досі нема ані повноцінного міністра, ані держсекретаря.

    Ця проблема дійсно виникла ще до проведення конкурсу і пов’язана з тим, що, на мій погляд, в. о. міністра хотіла бачити на цій посаді абсолютно конкретну людину. А коли конкурс виграла інша, то під приводом конфлікту інтересів переможниці почав чинитися спротив і сьогодні в цьому міністерстві нема держсекретаря.

    Міністр інфраструктури Омелян теж був проти обраного держсекретаря, але його все ж призначили.

    До речі, спочатку там були певні тертя, але, наскільки мені відомо, сьогодні є нормальна співпраця. Можливо, вони не люблять один одного до кінця, але це ж питання не любові, а належного виконання своїх посадових обов’язків.

    З 1 травня наступного року набуде чинності норма закону, яка стосуватиметься вищих чиновників – посадових осіб категорії «А». Будучи кандидатами на посаду, вони повинні демонструвати знання однієї з мов Ради Європи – англійської або французької. Держава буде їм якось допомагати у вивченні мов чи це їхні особисті проблеми?

    Сьогодні є багато організацій, які можуть протестувати на знання мови і видати сертифікат, який підтверджує володіння нею. Якщо ми подивимось на будь-яких топ-менеджерів провідних європейських країн, то для них володіння англійською взагалі не обговорюється. Це сприяє і зміцненню стосунків, і кращому розумінню, і просто професійній роботі. У нас із цим є певні проблеми, і така норма в законі має стимулювати над собою працювати – і тих, хто зараз на посадах, і тих, хто кандидує. Вже сьогодні я знаю багатьох людей, які репетиторів наймають або курси відвідують.

    Але розуміючи відповідальність за свою ділянку, ми зараз спільно з низкою партнерів готуємо і будемо запроваджувати безкоштовні онлайн-курси з можливістю пройти тестування. Аналогічні програми сьогодні діють у Всеукраїнському центрі підвищення кваліфікації держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Тобто ті, хто бажає вивчати мову, має для того багато можливостей. І це ж не витрачання коштів тільки заради конкурсів, а інвестування у власну професійну компетентність. Принаймні знання англійської ще нікому не завадило.

    Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ