Фінансова децентралізація. Як хитрує Гройсман і чому хвилюється Садовий

    Місцеві керівники, відчувши смак фінансової незалежності від центру, різко негативно сприйняли нові плани уряду
    Як швидко зробити наші міста комфортними? У влади тепер є відповідь. Всі плани можна втілити завдяки фінансовій децентралізації. Дійсно, місцеві громади вже отримують додаткові надходження до своїх бюджетів. А колеги з-за кордону діляться досвідом з українськими мерами, як правильно розпорядитися цими коштами. Та доки це відбувається, парламентарі
    • Наталка Прудка
    • 15 Грудня, 2016, 16:45
    • Розсилка
    фото: Lb.ua

    Місцеві керівники, відчувши смак фінансової незалежності від центру, різко негативно сприйняли нові плани уряду

    Як швидко зробити наші міста комфортними? У влади тепер є відповідь. Всі плани можна втілити завдяки фінансовій децентралізації. Дійсно, місцеві громади вже отримують додаткові надходження до своїх бюджетів. А колеги з-за кордону діляться досвідом з українськими мерами, як правильно розпорядитися цими коштами. Та доки це відбувається, парламентарі разом з урядом розмірковують над тим, як відібрати в місцевих громад частину надходжень, гарантованих законодавством.

    Комфортними наші міста, а їх в Україні налічується 460, стануть лише за умови інноваційного розвитку їхньої інфраструктури – соціальної, культурної та технічної. Досвідом із цього приводу ділилися з мерами українських міст їхні колеги з-за кордону на першому Міжнародному конгресі мерів. Захід минулого тижня у столиці було організовано за ініціативи Western NIS Enterprise Fund та проекту «Школа мерів».

    «Щоб стати по-справжньому інноваційними, привабливими для інвесторів та головне – зручними для кожної людини, українські міста повинні вивчати і запозичувати найкращий досвід міст світу», – переконувала мерів Ярослава Джонсон, президент Western NIS Enterprise Fund.

    Потреба в обміні досвідом зумовлена реформою децентралізації, в процесі якої місцеві громади набувають більше повноважень, отримують додаткові надходження до бюджетів, а тому беруть на себе більше відповідальності за вирішення долі міст та їх перспективного розвитку. «Проблема в державі полягає в інституційній слабкості. Ефективне місцеве самоврядування є основою будь-якої демократичної держави», – зазначив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час відкриття форуму і пообіцяв, що в 2017 році фінансову децентралізацію для місцевих бюджетів буде збережено в повному обсязі.

    Але всупереч гучним заявам прем’єра місцеві бюджети в дійсності можуть недорахуватися кругленьких сум – через зміни до Бюджетного кодексу (проект закону №5131) та Податкового кодексу (проект закону №5132), запропоновані урядом з метою збалансування державного бюджету на 2017 рік. Щойно ці законопроекти буде ухвалено в другому читанні (їх уже прийнято за основу), парламент візьметься до голосування за бюджет-2017.

    Зокрема, проект закону №5131 про внесення змін до Бюджетного кодексу України пропонує, як сказано у пояснювальній записці, нові підходи «до здійснення видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист населення, що забезпечуються з місцевих бюджетів». Суть нових підходів полягає в тому, що на місцеві бюджети планується перекласти видатки на освіту, охорону здоров’я, тоді як нині вони фінансуються з державного бюджету.

    Тривожне попередження з цього приводу озвучив мер Львова Андрій Садовий: бюджет його міста може «схуднути» на 700 млн грн, якщо центральна влада порушить досягнуті раніше домовленості, згідно з якими фінансування освіти та охорони здоров’я здійснюється центром.

    Позицію мера Львова різко розкритикував один із «архітекторів» децентралізації, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак: «Нехай не маніпулює цифрами, тому що 60% доходів, які залишають регіонам, плюс додаткові субвенції (з бюджету. – «Главком») – це набагато більше, ніж було в 2014 році. Набагато. Плюс їм дали можливість встановлювати місцеві ставки податків – плату за землю та податок на нерухоме майно. У них є абсолютна автономія. А місто Львів порівняно з іншими отримує удвічі більше  доходів».

    Фінансова самостійність захиталася?

    Доцільно нагадати, що зміни почались з 1 січня 2015 року. Завдяки ухваленню наприкінці 2014-го низки законів і змін до Бюджетного та Податкового кодексів місцева влада отримала більшу фінансову самостійність. Центр гарантував, що місцеві бюджети можуть плануватися та бути ухваленими без прив’язки до дати прийняття державного бюджету України (як відомо, його традиційно ухвалюють ледь не у новорічну ніч). За нових умов та частина коштів, яка надходить до місцевих бюджетів у вигляді субвенцій та дотацій з держбюджету, не є такою вагомою і нагальною, оскільки на місцях тепер залишалося більше надходжень, переконували в уряді. І ось тепер цю подушку хочуть трохи «здути». 

    Місцеві керівники, відчувши смак фінансової незалежності від центру, різко негативно сприйняли наміри уряду.

    У цілому в 2015 році до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 99,8 млрд грн, приріст надходжень проти 2014 року становив майже 30 млрд грн.  Поки що немає узагальнюючих даних за 2016 рік, а от загроза, що місцеві бюджети в 2017 році будуть біднішими, цілком реальна.

    «Ми сьогодні не можемо чітко сформувати бюджет міста Тетієва на Київщині, бо не знаємо, яким буде державний бюджет на 2017 рік. Той проект бюджету, що вже ухвалено в першому читанні, для нас є величезною проблемою, тому що бюджет нашого міста зменшиться вдвічі. У нас хочуть забрати акциз на пальне, який зараз надходить. Цей акциз планують залишити лише об’єднаним територіальним громадам, а для тих, хто ще не встиг об’єднатися, створено багато ризиків», – повідомив «Главкому» мер Тетієва Руслан Майструк.

    За даними керівника міста, бюджет Тетієва, де проживає 14 тисяч мешканців, у 2016 році планувався на рівні 13 млн грн, а реально вже на початок грудня зібрали 20 млн. «Ще є місяць, і, думаю, до кінця року буде 22-23 млн грн. Це дозволяє здійснювати інноваційні проекти, але якщо акцизи заберуть, буде халепа», – вважає Майструк.

    Звісно, лідери місцевих громад категорично проти різкої зміни узгоджених правил гри, адже завдяки фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли на 50–70%, а в об’єднаних територіальних громадах – у декілька разів. До прикладу, річний бюджет Калинівської об’єднаної територіальної громади у Вінницькій області був близько 15 млн грн, а сьогодні – понад 70 млн грн, повідомив заступник міського голови територіальної громади Калинівської ОТГ Олександр Щьов.

    В результаті Калинівська громада за рік зробила для розвитку більше, ніж за минулі десятиліття – сьогодні там ремонтують дороги, дитячі садки, школи, вкладають кошти у благоустрій. І таких прикладів достатньо, щоб зрозуміти причину тривоги в регіонах.

    «На превеликий жаль, з акцизами почалися маніпуляції і вони фактично перестали надходити в бюджет. Тому уряд хоче налагодити контроль, щоб  ніхто не міг уникати сплати акцизів до бюджету. А потім уже за фактом надходження цих акцизів налагодити їх розподіл на місцевий рівень», – пояснила «Главкому» народний депутат Вікторія Пташник. 

    За даними Центру підтримки реформ при Кабінеті міністрів, збір з роздрібного продажу підакцизних товарів сплачують продавці пива, алкогольних та деяких слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів. До місцевих бюджетів зараховується від 2% до 5% вартості реалізованого товару. Тому експерти радять перевіряти, де зареєстрована юридична особа – зокрема заправка, де ви звикли заправляти автомобіль, щоб, здійснюючи покупку, підтримувати свою громаду.

    Місто європейського майбутнього?

    В останні роки Львів продовжує бити рекорди за кількістю туристів, особливо під час новорічно-різдвяних свят: у ці дні до міста прибуває понад 200 тисяч гостей. 

    Туриста вабить не лише велика кількість культурних, історичних та архітектурних пам’яток, а й розвинута сфера обслуговування: до Євро-2012 у місті відкрили сотні нових кав’ярень та ресторанів, збудували чимало хостелів, 2-3-зіркових готелів, ціни в яких доступні простому українцю. 

    Львівська міська рада вперше за багато років ухвалила вчасно (10 листопада) бюджет міста на 2017 рік на 5,4 млрд грн. Після ухвалення державного бюджету України, Львів, як, власне, й інші міста, отримає додаткові кошти – з субвенцій регіонам. Водночас  з ухваленням вищезгаданих змін регіонам доведеться додатково витратити чималі кошти на освіту та охорону здоров’я.

    Картинки по запросу садовой

    «Главком» поцікавився у Андрія Садового, яку економічну вигоду отримав Львів від фінансової децентралізації?

    Бюджет Львова зазнав дуже позитивних змін – він став значно більшим і значно кращим – це сьогодні спостерігається в усіх містах нашої держави. Після реформи загальний фонд міського бюджету 2015 року зріс на 47% порівняно з 2014 роком. У 2016-му на зростання бюджету реформа вже не впливала – загальний фонд зріс на 20% порівняно з 2015-м у зв'язку зі зростанням рівня мінімальної зарплати та інфляції (аналогічно відбулося зростання й державного бюджету). У 2017 році очікується зростання на 13%, теж у першу чергу за рахунок зростання рівня мінімальної зарплати, а не через децентралізацію. 

    Виступаючи на конгресі, ви сказали, що бюджету Львова загрожує «мінус 700 млн грн». Поясніть, що це означає?

    Це ті кошти, які ми маємо витратити на утримання закладів охорони здоров’я та освіти, а також на виплату зарплати спеціалістам. Приміром, у 2013-2014 роках був такий розподіл податків: 75% доходів від податків лишалося у великих містах. У 2016 році ми працюємо за формулою, коли 60% податків лишається в містах, а 40% забирає держава, але за таких умов держава взяла на себе повне фінансування освіти та медицини. А тепер ідеться про те, щоб  знову в нас забирати кошти (на фінансування закладів освіти та медицини. – «Главком»). Я категорично проти цього.  

    Які проблеми з доходами від роздрібного продажу підакцизних товарів – алкоголю, тютюнових виробів, нафтопродуктів?

    Насправді ситуація така: акциз на виробника йде в державний бюджет, місто в свій бюджет отримує лише акциз з роздрібного продажу (це дуже маленький відсоток).

    Чи ведете ви діалог з урядом, щоб відстоювати свої права?

    Звичайно, ми спілкуємося. Але я розумію, що сьогодні урядові не до нас – у нього море своїх проблем. Сьогодні завдання парламенту: в бюджеті на 2017 рік потрібно враховувати інтереси міст, а не окремих олігархічних груп, які хочуть виривати великі шматки з державного бюджету для себе.  

    Для мене важливо, щоб було дотримано раніше досягнутих домовленостей. Якщо, наприклад, бюджет наступного року буде меншим за цьогорічний, це не буде добре. Хоча, можливо, Верховна Рада ухвалить такий бюджет, що ситуація не ускладниться. Наразі я сигналізую, що тенденція не дуже хороша.

    В бюджеті Львова передбачені кошти на фінансування проектів співпраці з громадськими організаціями. З якою метою запроваджуються такі проекти?

    Є відповідна ухвала міської ради, яка дає нам можливість впроваджувати бюджет участі – це коли громадяни (а не лише депутати) безпосередньо беруть участь у формуванні бюджету міста. Ухвалою передбачено, що 1% від бюджету року – це орієнтовно 17 млн грн – ми наступного року виділяємо на співпрацю з громадськістю, тобто із львів’янами. Вони самі визначають, які проекти  краще профінансувати. Загалом у Львові було подано понад 250 проектів – це ідеї, що потрібно зробити: і сквер відремонтувати, у школі щось зробити, громадський простір забезпечити. Більше 23 тисяч львів’ян голосували за такі ідеї.



    Миколаїв нічого не отримує від портових зборів

    Успішним досвідом управління містом на конгресі мерів поділився міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич. Він розповів про створення Агенції розвитку Миколаєва. «Завдяки співпраці з підприємницьким фондом Western NIS Enterprise Fund ми змогли запустити ресурсний офіс громадських проектів. Люди приходять зі своїми проектами і ми дивимось, чи мають вони перспективу. Потім знаходимо можливість реалізувати такі  ініціативи – за рахунок як бюджетних, так і позабюджетних коштів», – пояснив Сєнкевич.

    Похожее изображение

    «Главком» звернувся до мера Миколаєва Олександра Сєнкевича з проханням розповісти, що чекає на портове місто, де проживає 500 тисяч людей внаслідок фінансової децентралізації?

    Бюджет Миколаєва на 2016 рік було заплановано на рівні 411 млн грн, але фактично ми вже зібрали 750 млн. Завдяки цьому ми реалізуємо додаткові проекти, частину грошей залишили на 2017 рік – плануємо їх використати на інфраструктурні проекти міста, а решту використали на дороги, адже за останніх 30 років нічого не робилося. У першу чергу доводиться вирішувати нагальні потреби людей – як доїхати додому, ходити не по калюжах, а по нормальній дорозі.

    Миколаївський торговий порт щороку перевалює близько 40 млн тонн вантажів – зерно, глина, металобрухт... Що отримує місто від портових зборів?

    Портові міста нічого від цього не отримують, тому Миколаєву, як і іншим містам, немає сенсу розвивати портову інфраструктуру. Але ж ми хочемо розвиватися, тому наполягатимемо, щоб хоча б один долар з тонни вантажу залишати місцевій громаді. Тоді б уже цього року в Миколаєві залишилося $40 млн – це більше мільярда гривень. Кошти потрібні не лише на ремонт доріг, розбитих багатотонними вантажівками, що перевозять зерно, метал та інше. 

    Яким чином плануєте відстоювати свої права?

    Найближчим часом ми зберемо форум, куди запросимо губернаторів та міських голів усіх припортових міст, щоб потім вийти єдиним фронтом для запровадження механізму розщеплення портових зборів з урахуванням інтересів міст.

    Ми вже заручилися підтримкою портовиків. До прикладу, керівництво компанії «Нібулон» нас підтримує, але вважає, що один долар на тонні – це забагато для Миколаєва та області, а от 50 центів буде нормально. Бо дороги збивають як в області, так і в місті. 

    Ми будемо над цим працювати – задля розвитку портової інфраструктури. Ми підготуємо відповідний проект закону, згідно з яким усі портові міста отримуватимуть якусь частину податків від портової інфраструктури. Сьогодні є різні види податків – портовий збір, причальний, канальний, лоцманський і т.д. І це не будуть додаткові податки, адже як людина, котра прийшла з бізнесу, я проти будь-яких додаткових податків. Їх удосталь.

    Куди плануєте спрямувати потенційні додаткові кошти?

    Залучатимемо у соціальну сферу: освіту, культуру, медицину. Цього року ми купили додатково прилади МРТ для багатьох лікарень, а також новий інвентар – рушники, халати для персоналу. Наступного року будемо утеплювати третій пологовий будинок.

    Зараз ми вирішили зібрати статистику, скільки грошей збирають за рік усі лікарняні благодійні фонди, щоб потім додати до цієї суми ще 20% і закласти цю суму для лікарень у бюджет міста – щоб не було цих лікарняних фондів. Ми заборонимо збирати і використовувати ці кошти (фактично побори з хворих. – «Главком»).

    Які податки формують місцеві бюджети?

    За даними Центру підтримки реформ при КМУ, до місцевих бюджетів потрапляє більшість податкових надходжень, зокрема за рахунок податку та збору на доходи фізичних осіб, акцизний збір із роздрібного продажу, єдиний податок, плата за землю, транспортний податок, туристичний збір, податок на прибуток підприємств, плата за паркування та інші. Чималі доходи місцевим бюджетам приносить податок на доходи фізичних осіб: бюджети міст обласного значення, районів отримують 60% від цього податку, обласні бюджети – 15%, бюджет Києва – 40%.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ