Київські театри навіть гастролюють під час війни

Київським театрам та муніципальним мистецьким колективам значно урізали видатки бюджету – у квітні та травні 2022 року фінансування відбувалося на рівні 40% від запланованого. Проте столичні театри не зупинили роботу навіть в надскладних умовах та навіть гастролюють за кордон. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха. 

«З вересня місто вже змогло повернутись до планових показників фінансування. Але я би не сказала, що театри виживають… Працюють та створюють», – зазначила депутатка.

Головною задачею минулого року була обороноздатність міста, а також забезпечення першочергових медичних та соціальних послуг. Це вплинуло на фінансування закладів культури, зокрема і театрів. Водночас, київські театри не зупинили роботу та у надскладних умовах спромоглися створювати новий культурний продукт.

Для прикладу, у Молодому театрі уже в липні минулого року відбулася прем'єра музичної вистави «Цап-кацап», яка народилася під час війни, а загалом театри створили за рік повномасштабної війни 57 нових постановок. У таких умовах це дуже багато, навіть для 20 київських муніципальних театрів. І головне, зазначає Муха, вдалось зберегти мережу: Київ не втратив жодного театру чи іншого муніципального культурного закладу.

Повністю за рахунок міського бюджету утримуються музеї, бібліотеки та заклади мистецької освіти. Інші заклади культури частково отримують фінансування (трансферти) з бюджету і решту заробляють власною діяльністю. На сьогоднішній день бюджетне фінансування становить орієнтовно — 70-80% від потреби.

«Ми мали дуже амбітні плани на цей рік, а останніми роками нам вдалося значно зміцнити матеріально-технічні бази театрів і багатьох закладів культури взагалі. Але тепер ми живемо у воєнний час і змушені скоротити велику частину видатків», – резюмувала Вікторія Муха.

Зараз театри та інші заклади культури працюють з урахуванням вимог воєнного часу. Наприклад, якщо театр має укриття, розраховане тільки на 100 осіб, і поблизу немає інших укриттів, він не може продати більше 100 квитків на одну виставу. Він має продати навіть менше, адже в укриття мають спуститися і актори, й інші працівники театру.

Суттєво вплинули відключення електроенергії. У багатьох закладах з'явилися власні генератори, але все одно грати при свічках і ліхтариках, у холодному приміщенні – те ще випробування.

«Але театри працюють, навіть гастролюють, просуваючи українське мистецтво за кордоном та тримаючи Україну у фокусі уваги. Наприклад, Театр на Лівому Березі їздив у Литву, Німеччину, Польщу, а Київська опера зараз показує свої вистави у Великій Британії. Хочеться окремо зазначити, що за участі творчої групи Київської опери балет сучасного українського композитора Олександра Родіна «Аладін» був поставлений на сцені Каунаського музичного театру та увійшов до його репертуару на постійній основі», – додала депутатка.

У Києві також планується певна оптимізація закладів культури, але вона точно не стосуватиметься театрів та музеїв. Вікторія Муха зазначила, що це будуть детально обговорювати пізніше, коли прийде час і буде напрацьоване рішення.

Нагадаємо, що український гурт «Антитіла» анонсував перший стадіонний концерт у Криму. Концерт має відбутися 23 серпня 2024 року, на стадіоні «Авангард».