Хто винен: Путін чи ми? Усі версії вибухів під Вінницею

надзвичайна подія
Хто винен: Путін чи ми? Усі версії вибухів під Вінницею
Удару було завдано в день народження президента Петра Порошенка, і сталась ця диверсія у рідній для Порошенка Вінницькій області. Знаючи потяг російської верхівки до символізму, навряд чи це може бути просто збіг

Про можливість здійснення диверсії на стратегічному військовому арсеналі було відомо Службі безпеки?

На території військових складів 48-го арсеналу (військова частина А1119) у Вінницькій області з вечора 26 вересня лунають вибухи. Почалась масштабна пожежа після 22.00.Військова база впритул прилягає до населеного пункту Калинівка, від якого ще 20 км – і Вінниця. Гасіння тривало всю ніч. Станом на ранок офіційні особи повідомили, що інтенсивність вогню стала меншою. Крім того, підрозділами ДСНС ліквідовано загоряння чотирьох житлових будинків, що виникло внаслідок влучання боєприпасів.

Евакуйовано понад 30 тис. жителів населених пунктів навколо військового складу. Через вибухи постраждали дві людини.

Як розповів «Главкому» військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко, наразі слідство відпрацьовує всі можливі версії. Це – диверсія з боку РФ, недбальство посадовців Міноборони, навмисний підпал та людський фактор.За словами експерта, пріоритетною є версія про підпал об’єкта російськими диверсантами.

Ворог отримав би з цього подвійну вигоду. По-перше, позбавив би нашу армію відчутної частини озброєння, адже 48-й арсенал у Калинівці був одним із трьох найбільших складів боєприпасів в Україні поряд із Балаклією в Харківській області. За неофіційною інформацією, на цьому складі зберігалися, зокрема ракета для установок «Град», «Смерч», «Ураган», артилерійські, авіаційні снаряди.

По-друге, удару було завдано в день народження президента Петра Порошенка, і сталась ця диверсія у рідній для Порошенка Вінницькій області. Знаючи потяг російської верхівки до символізму, навряд чи це може бути просто збіг.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський підкреслює, що підрив складу був би дуже вигідним для ворога не лише з суто військової точки зору, а й через психологічний чинник. «Це є не просто знищення боєприпасів, що саме по собі є досить дошкульним, це і можливі втрати і паніка серед мирного населення, недовіра і незадоволення армією, дискредитація спецслужб, дискредитація в очах союзників», - зазначає він.

Після вибухів на військових складах у Балаклії (Харківська обл.), у Міноборони запевняли, що всі склади зі зброєю надійно охоронятимуться. Військовий журналіст Юрій Бутусов також зазначає, що про можливість здійснення диверсії саме в цей день було відомо Службі безпеки. То чому ж все-таки диверсія стала можливою? Як пояснив «Главкому» колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко, на належну охорону складів «немає сил і засобів». «Якщо це здійснюється з повітря дронами, то захисту немає ані у росіян, ані у нас. На поточний час сили нападу з повітря ефективніше, ніж сили захисту», - визнав він.

Водночас голова «Інформаційного спротиву», народний депутат Дмитро Тимчук каже, що ця версія ставить багато запитань до Міноборони. За його словами, версія щодо диверсії за допомогою безпілотників фігурувала під час розслідування попередніх вибухів і в Сватовому, і в Балаклії. «На мою думку, це тому, що в чинному положенні про систему охорону подібних об’єктів, оборона від безпілотників не передбачена», - зазначив Тимчук у коментарі «Главкому» і додав, що безпосередньо за охорону і оборону складів відповідає начальник Генштабу. «На сьогодні справді немає технічних засобів, щоб протистояти цілій низці диверсій. Чому Міноборони через Кабмін не вносить відповідні зміни у законодавство, я не знаю», - розводить руками депутат. Тимчук також додав, що не може зрозуміти, яким чином підпал за допомогою безпілотника можливий з суто технічного погляду.

Іншою версію, якій приділяє увагу слідство, є недбальство. Вінницьке місцеве видання «Реал» пише, що на місці силовики неофіційно говорять про технічні несправності на складах або з боєприпасами, виключаючи версію про диверсію. Мовляв, склади добре охоронялися, в останні місяці поблизу території не фіксували ані підозрілих осіб, ані безпілотників, які могли б вивчати місцевість.

Водночас 25 вересня на сайті Вінницької ОДА з'явилося попередження про те, що 26-27 вересня на території Вінниці та районів області будуть проходити антитерористичні навчання за участю СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників, інших суб'єктів боротьби з тероризмом. Попереджали, що у громадян можуть перевіряти документи, проводити огляд особистих речей, а також можуть заборонити пересування пішоходів і транспорту. Є версія, що це насправді були не навчання, а особливі заходи з охорони, які, на жаль, виявилися недостатніми.

Варто зазначити, що ще восени 2008 року вінницькі журналісти почали бити на сполох, застерігаючи владу від можливих вибухів на 48-му арсеналі.

Користувачі соцмереж навіть висловлювали думку, що, мовляв, краще б вибухи під Вінницею справді стали наслідком роботи російських диверсантів, а не нехлюйства з боку Міноборони.

«Насправді, якщо склад у Калинівці підірвали російські диверсанти - це ще не так погано.Я серйозно. Від диверсій та терактів повністю не застрахований ніхто й ніде. Навіть американці та ізраїльтяни з їхніми супер-пупер спецслужбами й гігантським досвідом.Реально погано, якщо це таки недотримання правил безпеки й  халатність», - пише журналіст Олександр Міхельсон.

Не поспішають слідчі виключити і версію з підпалом складу з метою приховати оборудки. У цьому контексті можна пригадати, що день тому Міжнародна правозахисна організація AmnestyInternationalу своєму звіті стверджувала, що має докази причетності України до незаконного постачання зброї Південному Судану.

Всезнаючі користувачі Facebook також не виключають можливості навмисного підпалу складу військовими.

Задля справедливості слід зауважити, що подібні коментарі трапляються нечасто.

Крім того, завжди у подібних випадках не виключений і людський фактор. Можливо, якась ненавмисна дія однієї людини призвела до пожежі на військовому об’єкті.

Користувачі соцмереж також наголошують на недостатній організації оповіщення населення про надзвичайну подію. «Всім потрібно нарешті усвідомити, що війна не «просто» на Донбасі, а в Україні.Налагодити оповіщення населення під час надзвичайних подій. Невже важко домовитися, наприклад, з операторами мобільного зв'язку про смс-розсилки?», - пише журналіст Анна Молчанова.

Як відомо, у поточному році це вже третя пожежа на складах зброї. 23 травня на великому складі боєприпасів в Балаклії (Харківська обл.) сталося загоряння з подальшими вибухами. До ліквідації надзвичайної ситуації рятувальники змогли вдатися лише через кілька діб - коли вщухли вибухи. Основна версію інциденту - ворожа диверсія.

Наступного разу подібна ситуація виникла 22 вересня на Донеччині, на військових складах біля селища Новоніясоль (36 км від Маріуполя). Широкого розголосу подія не набула через невеликий масштаб пожежі.

Перед тим, 29 жовтня у 2015 року, горів та вибухав склад боєприпасів у Сватове, що на Луганщині (територія, підконтрольна Україні). Радіус розльоту снарядів був настільки великим, що вони потрапляли в межі міста. В результаті були зруйновані кілька будинків, пошкоджено будівлю школи. Під час інциденту загинули четверо військовослужбовців, ще четверо людей були поранені. Ліквідувати пожежу вдалося лише через кілька днів. Пізніше військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що причиною трагедії стала недбалість начальника складу.

Ще раніше масштабна пожежа сталася на території 17-ї танкової дивізії 6-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ у Кривому Розі (Дніпропетровщина). Тоді горіли склади зі танками. Обійшлося без людських жертв. Повністю згоріли два танки Т-64. В результаті події ніхто не постраждав.

27 серпня 2008 року пожежа спалахнула на військовому складі на Харківщіні поблизу селища Лозова. Внаслідок вибуху, що стався через загоряння, були пошкоджені школа і кілька будинків. Люди населених пунктів, розташованих поблизу, евакуювалися. Ліквідувати вогонь вдалося через три доби. Винними були визнані двоє керівників військової частини.

Перед цим вибухи і пожежі кілька разів ставалися на військових складах під Новобогданівкою (Запорізька обл.) 6 травня 2004 загорівся склад 275-ї бази зберігання артбоєприпасів. Снаряди розліталися в радіусі 10 кілометрів. Крім Новобогданівки постраждали ще шість населених пунктів. Понад сім тисяч людей евакуювалися. Тоді загинули п’ятеро людей, а на лікарняних ліжках опинилася 81 особа. Ліквідувати пожежу вдалося лише через 12 днів. Причиною було визнано грубе порушення правил пожежної безпеки військовослужбовцями.

Вибухи під Новобогданівкою невдовзі пролунали знову - 23 липня 2005 року. Тоді вогонь  ліквідували за кілька годин. Причиною стало самозаймання димової міни через спекотну погоду.

Впродовж 2006 року на цій же військовій базі фіксувалися чотири загоряння протягом липня-початку серпня. Причиною знову називали самозаймання.

Ще раніше, у 2003 році 10 жовтня в Бахмуті (Донецька обл.) загорілися об'єднані складибоєприпасів 52-ї механізованої бригади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ.

Осколками від снарядів були пошкоджені десятки багатоквартирних будинків, 120 приватних будинків, п'ять шкіл і три лікарні. Двоє людей постраждали. Слідство встановило, що тоді пожежа сталася через роботу зварювального устаткування. Винних засудили до 8 років ув'язнення з позбавленням військових звань.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Читайте також матеріал «Главкома» «Вибухи під Вінницею. Що відомо про 48-й арсенал у Калинівці (хроніка подій)»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: