Сімейні традиції депутата Микитася. Як дружина одіозного забудовника отримала мільярд

    Ось чому «Енергоатом» засекретив хід тендеру на будівництво сховища для ядерних відходів…
    Компанія «СК Укрбудмонтаж», що належить Наталії Микитась, дружині одіозного забудовника та народного депутата Максима Микитася, виграла тендер на право будувати Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) для трьох українських АЕС. Так закінчилась піврічна епопея з відбором генерального підрядника для надважливого
    • Наталка Прудка Павло Вуєць
    • 12 Жовтня, 13:25
    • Розсилка

    Ось чому «Енергоатом» засекретив хід тендеру на будівництво сховища для ядерних відходів…

    Компанія «СК Укрбудмонтаж», що належить Наталії Микитась, дружині одіозного забудовника та народного депутата Максима Микитася, виграла тендер на право будувати Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) для трьох українських АЕС. Так закінчилась піврічна епопея з відбором генерального підрядника для надважливого проекту. НАЕК «Енергоатом» вибирав його на тендері в системі Prozorro, задача якої - зменшення корупції під час державних закупівель. Але проаналізувавши походження всіх учасників змагань та особливі умови тендеру, стає зрозуміло перемоги саме цієї фірми – не випадкова.

    Компанія «СК Укрбудмонтаж» отримала замовлення від «Енергоатома» на суму 939 млн грн з (пдв). Об'єкт повинен бути побудований протягом двох років,  субпідрядником виступить ТОВ «Ютем-Інжиніринг». Тендер проходив у два етапи на умовах переговорної процедури закупівлі - ця процедура використовується замовником як виняток, відповідно до неї замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

    Особливості «переговорної процедури»

    Основні відмінності переговорної процедури від відкритих торгів та конкурентного діалогу:

    під час проведення переговорної процедури закупівлі не проводиться аукціон; переговорна процедура не передбачає створення та публікацію тендерної документації; строки проведення цієї процедури є мінімальними; замовник використовує переговорну процедуру як виняток і лише за наявності та документальному підтвердженні однієї з підстав, що перераховані в частині  2 статті 35 ЗУ «Про публічні закупівлі».

    То чи дійсно на тендері у компанії Микитасів були реальні конкуренти?  Крім переможця «СК Укрбудмонтаж», у конкурсі брали участь ще  ПрАТ «Укренергомонтаж» і корпорація «Укртрансбуд». Вони мають спільне коріння з корпорацією «Укрбуд», президентом якої до обрання народним депутатом і був Максим Микитась. Про впливовість цього забудовника може свідчити один-єдиний факт: «Укрбуд» став лідером на столичному ринку житла, догнавши легендарний «Київміськбуд». Очевидно, що тепер справи підуть ще краще, адже фірма дружини впливового депутата отримала замовлення на мільярд.

    У ході проведення тендеру  представники «Енергоатома» зустрічалися з кожною із вищезгаданих компаній. Все це відбувалося у закритому режимі, і багатомісячні спроби «Главкома» дізнатись будь-які деталі переговорів наштовхувались на небажання сторін надавати публічності процесу. Тендерний комітет «Енергоатома» навіть засекретив назви компаній, які долучились до відбору. І тепер стало зрозуміло, чому саме так усе відбувалось.


    ПІДПИС
    Між входженням Максима Микитася в провладну депутатську групу «Волю народу» і оголошенням результатів тендеру пройшло всього нічого (фото: Forbes.ua)

    Сімейні традиції

    Окремо зупинимось на персоні чоловіка переможниці конкурсу. Паралельно з керуванням «Укрбудом» він в 2014-му році обрався в Київську міськраду по списках «Удару–Солідарності», де отримав місце за профілем своєї бурхливої діяльності – заступника голови комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. Але згодом в міськраді забудовнику стало тіснувато і він взяв участь у довиборах на окрузі № 206, які були призначені через те, що минулий переможець Владислав Атрошенко з БПП був обраний мером Чернігова. Балотувався Микитась як самовисуванець, але за негласної підтримки влади – Блок Порошенка навіть не виставляв тут свого кандидата. В своїй кампанії кандидат вирішив піти традиційним для «ресурсних кандидатів» шляхом: будував дитячі та спортивні майданчики, ремонтував школи, садочки і таке інше. Така «турбота» дала результат – Микитась опинився в Верховній Раді.



    На початку він був позафракційним, але переважно голосував за владні ініціативи. Нещодавно Банкова настійливо попросила його поповнити ряди групи «Воля народу», яка була на грані розпуску через нестачу депутатів. Група, що складається з мажоритарників, часто-густо допомагає кволій провладній коаліції голосами. Між входженням Микитася в «Волю народу» і приємним для його родини оголошенням результатів тендеру пройшло всього нічого. Цікава деталь – депутат Микитась сам народився в Прип’яті, а його батьки працювали на Чорнобильській АЕС (покійний батько – головним інженером). «Укрбуд», коли ним керував Максим Микитась, займався будівництвом об’єкту «Укриття-2», а тепер сімейні традиції продовжить дружина парламентарія.

    Будівництво сховища для відпрацьованого палива АЕС зросло в дев’ять разів

    «Енергоатом» планує розпочати будівництво централізованого сховища для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива трьох українських АЕС вже цієї осені. Проект реалізується спільно з американською  Holtec International.  «Главком» вже писав про те, що вартість проекту зросла майже в дев’ять разів – зі $148 млн в 2009 році до нинішніх $1,4 млрд, з чим категорично не згоден національний Регулятор енергоринку в особі його керівника Дмитра Вовка. За його даними, рішення про шалене зростання вартості проекту уряд ухвалював без погодження з Регулятором, якому таки доведеться перекласти на пересічних українців витрати на будівництво  – кошти будуть відшкодовуватися з тарифу на атомну електроенергію, тому її подорожчання невідворотне.

    Перші контейнери з відпрацьованим ядерним паливом планується встановити в 2019-му році.  Майданчик для сховища ще влітку очистили від деревини, розпочато будівництво під’їзної залізничної колії – будує дочірня структура «Укрбуду» - компанія «Укренергомонтаж», що, як уже згадувалося вище, також була учасником «секретного» тендеру.

    Проект стартував відразу після того, як на початку червня Кабінет міністрів своїм розпорядженням №380-р затвердив поданий Міністерством енергетики та вугільної промисловості проект «Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» загальною вартістю понад 37,2 млрд грн, або $1,4 млрд.

    Важливо, що аналогічний документ ухвалили ще в 2009 році, де вартісні показники майже в 10 разів  менші.   Відповідаючи на запитання «Главкома», чому стався цей стрибок, керівництво «Енергоатома» списало все на інфляцію. «Причиною зміни вартості проекту стали інфляційні процеси в економіці, як загальносвітові, так і в Україні (зростання вартості матеріалів, продукції, оплати праці), зростання курсу гривня-долар (все спеціальне устаткування для поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) постачається із США), специфічні чинники, пов’язані із тим, що на сьогодні змінилися характеристики відпрацьованого ядерного палива, яке має завантажуватися у ЦСВЯП. Після аварії на АЕС Фукусіма-1 посилилися вимоги до безпеки АЕС взагалі, у тому числі, і щодо поводження з ядерними відходами, що викликало необхідність використання новітніх, більш дорогих матеріалів, додаткових конструкторських рішень порівно з тими, що планувалися понад 10 років тому», - пояснили в «Енергоатомі».

    Будівництво складається з 15 пускових комплексів. Введення в експлуатацію першого комплексу заплановано на 2019 рік, тобто, тоді ж розпочнеться експлуатація сховища. Протягом наступних 35-40 років ємність сховища буде нарощуватися до проектних обсягів - будуть споруджуватися та вводитися в експлуатацію решта 14 пускових комплексів.

    Тривалість експлуатації – 100 років.

    В липні Державна інспекція з ядерного регулювання  видала ліцензію НАЕК «Енергоатом» на будівництво, визнавши, що експлуатуюча організація виконала всі передбачені законодавством умови для безпечного будівництва та введення в експлуатацію. 


    ПІДПИС
    Народний депутат Максим Микитась може пишатись дружиною, яка виграла мільярдний тендер 

    Паливо для реакторів майбутнього

    Будівництво власного ЦСВЯП дозволить Україні не лише позбавитися від дорогих послуг росіян, але й забезпечити собі право на розвиток виробництва ядерного палива в майбутньому, адже відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», відпрацьоване ядерне паливо не належить до радіоактивних відходів. Це сировина для виробництва ядерного палива для реакторів майбутніх поколінь. Зокрема, промислове будівництво реакторів на швидких нейтронах очікується не раніше середини цього століття. Тому наразі має сенс розглядати довготривале зберігання відпрацьованого палива терміном на 50-100 років. Поки що ж вивантажені з реакторів паливні касети - після витримки в пристанційних басейнах протягом 3-5 років – вивозять на зберігання до Росії, але з часом вони мають повернутися назад. Подібне сховище працює на Запорізькій АЕС з 2001 року.

    Не варто забувати, що українські АЕС використовують паливо не лише російського походження, але й американського, а Росія не прийме до себе відпрацьовані ТВЕЛи  свого конкурента - американської «Вестінгауз».

     Україна не володіє технологією зберігання відпрацьованого ядерного палива, тому НАЕК «Енергоатом» провів міжнародний тендер, щоб придбати цю технологію. В грудні 2005 р  переможцем була  визнана американська корпорація Holtec International, яка має ліцензію Американського регулювального органу з ядерної та радіаційної безпеки  (US NRC) на системи зберігання вілпрацьованого ядерного палива.

    Наталка Прудка, Павло Вуєць,«Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ