Тренінги – це корупція? Післямова до гучного скандалу між Генпрокуратурою і НАБУ

    • Микола Підвезяний
    • 14 Листопада, 2016, 14:15
    • Розсилка

    Приводом для розслідування стали не Porsche та маєтки чиновників, а… тренінг, який провела співробітниця НАБУ

    Наприкінці жовтня суд уперше покарав співробітника Національного антикорупційного бюро за корупцію. Солом’янський суд Києва визнав тренінги, які співробітник Бюро проводила у представництві Фонду імені Фрідріха Еберта, саме корупційним правопорушенням.

    Катерині Везєлєвій-Борисовій, заступнику начальника відділу забезпечення роботи директора НАБУ, присудили штраф у 8500 гривень та конфіскацію гонорарів у сумі 18 тис. гривень.

    Для нового органа, що був створений і досі сприймається суспільством як противага корумпованим державним структурам, цей скандал став болючим ударом. У бюро навіть натякали, що «справа тренера» є своєрідним продовженням внутрішньої боротьби між силовиками (зокрема за лінією НАБУ – Генпрокуратура) і спрямоване на дискредитацію нового антикорупційного органа.

    Частина суспільства підтримує НАБУ, адже на тлі гучних корупційних історій у країні порушення, якого припустився представник Антикорупційного бюро, виглядає як дитячі пустощі.

    У свою чергу, в Генеральній прокуратурі наполягають: у НАБУ, захищаючи власного співробітника, спекулюють на підтримці суспільства та своїми діями скочуються до правового нігілізму.

    В інтерв’ю «Главкому» прокурор відділу запобігання та протидії корупції Генпрокуратури Наталія Панафеда пояснює, чому історія Везєлєвої-Борисової – корупційна і через що не слід залишати такі порушення безкарними.

    Cуд визнав винною у правопорушенні з ознаками корупції заступницю начальника відділу забезпечення роботи директора НАБУ Катерину Везєлєву-Борисову. Через проведення тренінгів. Вирок і розслідування щодо справи Везєлєвої-Борисової відбувалися на тлі конфлікту між НАБУ й ГПУ, відтак частина суспільства сприймає звинувачення саме у такому контексті. Багатьох обурює дріб’язковість факту – адже приводом для розслідування стали не Porsche та маєтки чиновників, а… тренінг. Як можна пояснити прискіпливу увагу прокуратури?

    Прискіпливу увагу до судового процесу створили не ми, а пані Везєлєва-Борисова. Замість доведення правоти у правовому полі вона звернулася до ЗМІ задля тиску на суд, що ми й спостерігали в залі Солом'янського суду Києва. Можливо, це була така тактика захисту, але досить сумнівна, про що свідчать плакати з провокаційними надписами та зухвала поведінка окремих працівників громадськості і адвоката в суді. За фактом, крім декларації невинуватості, стороною захисту не було надано жодного допустимого доказу, що, мабуть, і стало вирішальним під час винесення судового рішення.



    Суспільні настрої не завжди збігаються з буквою закону. І, на жаль, можу констатувати, що правовий нігілізм нині присутній і у діяльності нових правоохоронних органів. 

    Водночас ця справа – жодним чином не унікальний випадок: прокуратура цього року брала участь у розгляді понад 2,5 тис. адміністративних справ аналогічної категорії, з яких до адмінвідповідальності притягнуто майже 2 тис. осіб (у тому числі 16 держслужбовців 3-4-ї категорії, суддю, 16 працівників органів внутрішніх справ, 13 податківців).

    Слід зазначити, що Генпрокуратура не проводила розслідування фактів, виявлених СБУ. До нас надійшли проект протоколу та матеріали, і ми встановили правильність кваліфікації, повноту доказової бази, відповідність вимогам закону, протокол скерували до суду.

    Водночас, оскільки визначення терміну «викладацька діяльність» досить дискусійне, Генпрокуратура звернулася до провідних науково-навчальних правових закладів (Національна академія ім. Ярослава Мудрого). Ми просили надати трактування та наукову думку з приводу кваліфікації дій Везєлєвої-Борисової. Було потрібно розтлумачити поняття «викладацька діяльність», «тренер заходу» в контексті надання Катериною Везєлєвою-Борисовою послуг тренера на заходах, організованих політичним фондом.

    Питання не лише у юридичних аргументах. Згадаймо в чомусь схожу історію – отримання багатомільйонних гонорарів Віктором Януковичем за свої книги. ГПУ почала розслідування незаконного збагачення екс-президента  лише після його втечі з країни. Це один із багатьох прикладів-ілюстрацій політичної кон’юнктури під час порушення справ. Як пояснити суспільству різницю у підходах?

    Згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу, будь-які коментарі з приводу початку розслідування кримінального провадження може надавати лише процесуальний керівник, втручання в діяльність якого заборонено законом. Ми не здійснюємо процесуальне керівництво у цьому провадженні, тому не можемо відповісти на ваше запитання.

    В якому ж випадку тренінгова діяльність не є порушенням? Як можна чітко провести межу між законною та протиправною діяльністю?

    Отже, першим видом діяльності, яким одночасно з основним видом роботи дозволено займатися особам, уповноваженим на виконання функцій держави (або місцевого самоврядування), є викладацька.

    Безспірним є те, що тренінг є одним з видів викладацької діяльності. Адже поруч із традиційними формами викладацької діяльності (лекції, семінарські заняття, практичні заняття) є й сучасна методика педагогічної діяльності (тренінги, модерація, дистанційне навчання тощо).

    Втім, на сьогодні тренінги як метод навчання використовуються не лише у навчальному процесі навчальних закладів, а й у діяльності громадських та міжнародних організацій, котрі, зокрема, займаються політико-просвітницькою діяльністю. Адже просвіта – це теж поширення знань. Але проведення тренінгів для поширення знань у діяльності громадських організацій, суб’єктів підприємництва не належить до викладацької діяльності.

    Саме тому посадовця притягнуто до відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва.

    Можу змоделювати такий приклад. Приватним підприємцем з 15-го по 18 листопада 2016 року проводиться тренінг «Пори року. Колір волосся і характер жінки». Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка укладе договір на виконання робіт тренера на цьому заході, порушить обмеження, визначені законом. 

    Чи вважаються порушенням тренінги, якщо вони здійснюються на безоплатній основі? Чи є інші провадження, що були відкриті за аналогічних обставин?

    Байдуже, на платній чи безоплатній основі здійснювалися тренінги, важливий їхній зміст, у рамках якого процесу вони проводяться.

    Так, у роботі відомого науковця Світлани Бронікової («Новітні методики ефективного управлінського тренінгу») йдеться про те, що система освіти та підвищення кваліфікації має бути частиною загальної концепції розвитку персоналу. Простими словами, тренінги є частиною освітнього процесу у визначених законом рамках, у тому числі коли йдеться про підвищення держслужбовцями свого кваліфікаційного рівня.


    Звинувачена у корупції співробітниця НАБУ підійшла творчо до висвітлення процесу у соцмережах
    Звинувачена у корупції співробітниця НАБУ підійшла творчо до висвітлення процесу у соцмережах

    У такій самій ситуації, що і Везєлєва-Борисова, нещодавно опинилася  головний спеціаліст-економіст відділу статистики у місті Рубіжне ГУ статистики у Луганській області. У квітні цього року Рубіжанський міський суд оштрафував її за участь у роботі державних кваліфікаційних комісій. За цю роботу вона отримала дохід – 3 тис. гривень. Суд, проаналізувавши чинне законодавство, вирішив, що вказана робота не є викладацькою діяльністю, оскільки виходить за межі освітнього процесу. Апеляційний суд Луганської визнав це рішення законним.

    Ще один приклад – минулорічне рішення Апеляційного суду Хмельницької області, який погодився, що читання лекцій з охорони праці та пожежної безпеки на замовлення ТОВ «Оболонь Агро» інспектором держінспекції Держгірпромнагляду (отримав винагороду 5 тис. гривень), не є викладацькою діяльністю. Правопорушника оштрафовано, гонорар за лекцію стягнуто на користь держави.

    Ви вказуєте на правовий нігілізм, він поширюється завдяки непрофесійності чи зловживанню певними особами суспільною підтримкою. Але один із головних запитів суспільства наразі – подолання великої корупції, який правоохоронні органи не задовольняють. Хіба не в цьому проблема?

    Подолання «великої корупції» – це завдання НАБУ, яке створено саме з цією метою і було наділено певним кредитом суспільної підтримки. Наскільки робота бюро задовольняє суспільство – давати оцінку вам.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ