Як будуть повертати Донбас? Основні тези нового плану Порошенка

    Депутатів ставлять перед фактом: за цей закон треба голосувати, бо так хочуть західні партнери
    Сьогодні нарешті було оприлюднено президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу. Офіційна його назва – «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Народжувався цей документ у великих муках – перша
    • Павло Вуєць
    • 4 Жовтня, 19:22
    • Розсилка
    Як будуть повертати Донбас? Основні тези нового плану Порошенка
    Як будуть повертати Донбас? Основні тези нового плану Порошенка

    Депутатів ставлять перед фактом: за цей закон треба голосувати, бо так хочуть західні партнери

    Сьогодні нарешті було оприлюднено президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу. Офіційна його назва – «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Народжувався цей документ у великих муках – перша редакція законопроекту, яку підготував секретар РНБО Олександр Турчинов, з’явилась ще влітку, але ходу їй так і не дали. Законопроект готувався в тісній співпраці з західними партнерами. Доходило до абсурду, коли його версії циркулювали тільки в англомовному варіанті, який бачили лише деякі депутати Верховної Ради.

    Очікувалось, що президентський законопроект з’явиться в стінах Ради ще у вівторок, але все завершилось лише обговоренням загальних положень. У рамках так званої неформальної «Мінської платформи» їх презентував заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. Це показово, бо саме він відповідає у Порошенка за міжнародний напрямок. Єлісєєв не приховував, що документ правився до останнього за участю країн-учасниць «нормандського формату» та Сполучених Штатів. Те, що українських парламентарів поставили перед фактом, звісно, образливо для них, але у президента запевняють, що заради подальшого тиску на Росію треба враховувати інтереси західних партнерів.

    У середу новий законопроект формально теж авторства Турчинова нарешті з’явився на сайті парламенту. Документ мав розглянути парламентський комітет з національної безпеки та оборони, але обговорення перенесли на ранок четверга.

    «Главком» виділив основні положення законопроекту, який насправді виявився не таким вже й революційним.

    Росія – агресор та окупант

    Таке визначення на законодавчому рівні було анонсовано заздалегідь, причому у Порошенка акцентували, що ніхто війну Росії оголошувати не збирається. Поки визначення Росії як країни-агресора містилось лише в постанові Верховної Ради. В законопроекті зазначається, що «Російська Федерація ініціювала, організовувала та підтримувала терористичну діяльність в Україні, здійснює збройну агресію проти України та тимчасову окупацію частин її території, застосовуючи регулярні з’єднання і підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації». Також у законопроекті згадані «озброєні банди та групи, іррегулярні сили та найманці», що підтримуються країною-агресором. Органи самопроголошених «ДНР»–«ЛНР» називаються в документі «окупаційною адміністрацією РФ». Тож на Росію покладається відповідальність за те, що відбувається на тих територіях.



    Окуповані території визначені як сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, де збройні сили і окупаційна адміністрація РФ здійснюють окупаційну владу. До них додаються повітряний простір над цими територіями та внутрішні морські води і територіальне море України, що прилягає до сухопутної території. Межі тимчасово окупованих територій визначаються за поданням Генштабу Міністерством оборони України.

    Втім окремо прописаний статус агресора навряд чи вплине на поточні відносини Києва та Москви – розривати дипломатичні зв’язки чи повністю припиняти торгівлю ніхто не збирається. Скоріше, це моральне заохочення для депутатів віддати голоси за законопроект.

    Легалізація «Мінська»

    В главі 7 законопроекту зазначено, що українською владою забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року. Ця норма викликала багато застережень і, мабуть, стане каменем спотикання при розгляді в Раді. Досі Мінські угоди були актом, під яким від України стояв підпис лише відставного президента Леоніда Кучми, а від «ДНР»–«ЛНР»  – Захарченка та Плотницького без жодних вказівок на статус цих осіб. Тепер же ці угоди потрапляють до тіла українського законодавства і стають обов’язковими для виконання.

    Створення оперативного штабу

    Мабуть, головна практична новація законопроекту. Законопроектом передбачено, що безпосереднє керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, МВС, Нацполіції, які залучаються до відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, покладається на Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ. Начальник штабу буде визначати порядок в’їзду-виїзду з окупованих територій. Тобто тепер вся повнота влади в зоні конфлікту переходить до армії, тоді як раніше на цих територіях окремо діяли армія, МВС та СБУ. Відповідно президент як верховний головнокомандувач повністю бере ситуацію в регіоні під свій контроль.

    АТО залишається. Поки

    Було багато розмов, що сам термін АТО вже не буде застосовуватись до військової операції на Донбасі, бо він давно не відповідає дійсності. Але в документі він залишається. «АТО не скасовується законом, – пояснив «Главкому» секретар профільного комітету Іван Вінник. – Антитерористичний центр може припинити АТО в будь-який момент і ми зможемо діяти на підставі цього нового законодавства. Антитерористична операція – це один варіант, а заходи з забезпечення відновлення суверенітету, в яких задіяні Збройні сили та інші військові підрозділи, будуть координуватись Об’єднаним оперативним штабом, який створюється. Ці два режими можуть існувати паралельно, а згодом можна АТО припинити».

    Цукерка для президента

    На територіях, де вводиться військовий стан, президент зможе достроково припиняти повноваження органів місцевого самоврядування – міських, районних та сільських рад. Ця норма викликала обурення віце-спікера Оксани Сироїд, яка вважає, що через цей закон Порошенко намагається наділити себе антиконституційними повноваженнями зупиняти мандати місцевих рад та їхніх керівників. До речі, військовий стан у випадку чогось за цим законопроектом може бути введений не тільки на територій Донецької та Луганської областей, а в будь-якому регіоні.

    Без Криму

    Півострів так само окупований Російською Федерацією, але очікувано йде по окремій програмі. Не змішувати Крим з Донбасом – відома вимога західних партнерів, хоча той же спецпредставник США Курт Волкер визнавав, що це питання одного порядку. Нам же залишається сподіватись, що до кримської теми руки дійдуть після вирішення проблеми Донбасу.

    Другий законопроект, який сьогодні вніс президент, стосується пролонгації закону про так званий «особливий статус Донбасу», дія якого завершується 18 жовтня. Минулий законопроект, що був прийнятий парламентом, так і не вступив в силу, бо він почне діяти тільки після виборів на окупованих територіях, але західні партнери наполягли на продовженні його строків. Прийняттю цього проекту з амністією для тих, хто не скоїв тяжких злочинів, «народною міліцією» і іншими дратівливими нормами пручається частина «Народного фронту». Щоб депутати були більш зговірливими, посольство США в Україні недвозначно натякнуло в своєму «твіттері», що підтримує зусилля Верховної Ради, спрямовані на продовження дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей».

    Планується, що вже завтра після розгляду в комітеті обидва законопроекти, визначені президентом як невідкладні, будуть винесені в сесійну залу і проголосовані одразу в двох читаннях. 

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ