Голова Одеської ОДА Максим Степанов: Усім хочеться, щоб у мене з Трухановим був скандал. Це ж цікаво! Але скандалу нема

    • Павло Вуєць Юлія Лимар
    • 31 Березня, 10:10
    • Розсилка

    «Коли цілодобово «бабахає» «Росія 24», дуже важко говорити про відсутність сепаратистських настроїв»

    За два місяці керування Одеською областю Максим Степанов встиг прийняти президента, перефарбувати стіни після Саакашвілі і роздати 12 амбітних обіцянок. Зокрема, добудувати вже цього року трасу Одеса – Рені (так, ту саму, на узбіччі якої грузинський реформатор облаштував намет-приймальню) і запустити злітну смугу в аеропорту, щоправда, вже у 2018 році.

    Степанов не приховує амбіцій вивести Одещину на новий рівень життя і стверджує, що знає, як обіцянки реалізувати. Більше того, цілком може бути, що для 41-річного в минулому успішного бізнесмена та управлінця саме з Одеси почнеться старт у публічну політику. За спиною губернатора – керування поліграфкомбінатом «Україна», звідки Максиму Володимировичу «тихою сапою» вдалося видворити ЄДАПС. Кажуть, саме це було оцінено президентом, і, хоч формально Степанов переміг на кадровому конкурсі, Петро Порошенко продемонстрував, що кандидатура наступника Міхо його більш ніж влаштовує. 

    У 2008–2010 роках ви працювали заступником голови Одеської облдержадміністрації, тепер її очолили. Що змінилося за цей період?

    Зараз безлад. Повністю зруйновано систему управління, причому на рівні інституцій. Не просто звільнено керівника та заступника якогось управління, а ліквідовано саме управління. Звільнено фахівців, які там працювали і виконували роботу. Тобто цілий напрям державної влади перестав існувати. Наприклад, департамент соціального захисту об’єднали з департаментом охорони здоров’я, що саме по собі є безглуздям, і залишили в цьому створеному «гібриді» трохи більше 40 людей. А раніше тільки в департаменті соціального захисту за штатним розладом працювало 72 людини. А в цьому новому «гібриді» в рамках соціального захисту – лише 18 людей. З них реально працювало 12 людей, і залишалось 6 вакансій. Це при тому, що додали ще одну функцію – оформлення субсидій на житлово-комунальні послуги. 

    Зараз, у новій структурі, я, звичайно, роз’єднав ці департаменти, бо вони виконують зовсім різні функції. Там буде працювати 52 людини. Це оптимальна кількість, яка, я вважаю, потрібна. І я можу довести необхідність кожної людини. А коли реформа зводиться до безглуздя – скоротити людей без усякої логіки – це не реформа. Це – створення безладу.

    Друге. Повністю відсутня будь-яка системна робота і планування – лише хаотичні рухи і розмови гаслами. В райдержадміністраціях відсутні нормальні бюрократичні речі, які повинні існувати, починаючи від документообігу, системи контролю над виконанням доручень. 


    Голова Одеської ОДА Максим Степанов
    Голова Одеської ОДА Максим Степанов

    Це спадок вашого знаменитого попередника – пана Саакашвілі?

    Це те, що я побачив, коли очолив Одеську обласну державну адміністрацію. Я не збираюсь коментувати, що це за спадок і чий він. Я хочу лише сказати, що в такому стані я це все отримав. Так, скорочення людей бездумне було за часів керівництва паном Саакашвілі обласною державною адміністрацією.

    Ми знаємо про імідж Саакашвілі як «великого реформатора Грузії», а ви говорите, що за два роки його керівництва областю її було фактично зруйновано як адміністративну одиницю. Ви підтверджуєте, що він неефективний менеджер?

    Я не даватиму оцінку тому, хто, що і як робив. Нехай цю оцінку дають люди. Я тільки кажу про те, в якому стані я прийняв адміністрацію і з чим зіштовхнувся. Я 12 січня приїхав в облдержадміністрацію, мені внизу, на охороні, віддали ключі від приймальні і кабінету. На той час практично нікого в будівлі не було. Якщо порівняти з 2008 роком, коли я прийшов працювати на посаду першого заступника голови ОДА в існуючу функціональну структуру, то на сьогодні такої не було. І зараз ми поновлюємо цю структуру. На жаль, час, за який можливо все поновити, в тому числі й через норми закону про державну службу, істотно збільшився. Тому що проведення конкурсів вимагає певних процедур, які займають багато часу. 

    Розкажіть про кабінет Саакашвілі. Це правда, що він був схожий на лаунж-зону?

    У кожної людини свої смаки.

    Чорні стіни, чорні штори?

    (Сміється.) Стіни я перефарбував.

    Коли ви виграли конкурс на керівника області, президент сказав приблизно таке: конкурс виграв «мій» Степанов. Після Саакашвілі область була в занедбаному стані, і Порошенко довго підшукував людину, якій би він її довірив. Називалися кілька кандидатур, серед яких ваша була дуже несподіваною. Але така фраза президента підкреслила, що він де-факто підтримує свою людину і особисто бере відповідальність за цей регіон. Ви усвідомлюєте, що це особиста відповідальність президента?

    У президента є відповідальність за всю країну. У мене, в свою чергу, є особиста відповідальність за те, що відбувається в Одеській області. Тому що люди, які живуть на Одещині, не надто прагнуть розбиратися в «хитросплетіннях» влади – хто кому підпорядковується і які повноваження у облради та обладміністрації. Для них ми всі – влада. Я розумію, що зараз несу повну відповідальність за Одеську область.

    Щоб поставити крапку на питаннях про конкурс і відкинути конспірологію: до певного часу ніхто не казав, що я є якимсь там фаворитом, а коли я виграв конкурс, одразу з’явилася велика кількість версій. Мені самому було цікаво слухати, яким чином і хто мене погоджував.

    І хто?

    Я виграв конкурс. Крапка. Всі інші версії – від лукавого.



    Максим Степанов

    Але ж на кадрові конкурси дуже багато нарікань.

    У мене особисто закон про державну службу викликає велику купу питань – я вважаю його не просто недосконалим, а таким, що потребує дуже значних змін.

    Власне, так вважає половина складу Кабінету міністрів та більшість губернаторів. Але ніхто не поспішає вносити в закон правки, бо керованість комісії і домовленості, коли політичні сили погоджують між собою того чи іншого керівника, поки що всіх влаштовують.

    Я не є учасником таких домовленостей, тож з мого боку буде неетично коментувати фаховість комісії.

    Що ж до фаховості державної служби, то це інертний процес. Я маю на увазі, що ми не в змозі побачити недбайливого керівника та прогнозувати його дії заздалегідь. Причому не тільки керівника, а й підлеглих, яких набирають на середню та нижчу ланку служби за допомогою конкурсу. Якщо подивитися, в яких умовах працюють державні службовці, то, з одного боку, це повністю скасовані привілеї та низька заробітна платня, з іншого – дуже багато речей, які істотно обмежують особисте життя, починаючи від декларацій, закінчуючи увагою преси. Через все це люди неохоче йдуть на держслужбу – особливо молодь не розуміє, навіщо їй це. А тут ще додається конкурс…

    Ви ж навіщось на держслужбу пішли?

    Так. До речі, хочу сказати, що мене цікавила виключно ця посада. Я не бігав по інших конкурсах на інші посади у державі. До речі, я керував дуже успішним підприємством. Мені 41 рік. І для мене це певний виклик. Я відчуваю у собі сили, щоб показати дуже конкретний результат на прикладі Одеської області. І я впевнений: я в змозі його показати.

    Назвіть три ключових завдання, які перед вами ставив президент.

    Президент мені поставив головне завдання – стати керівником області, справжнім керівником області. Який буде займатися виключно проблемами області, починаючи від будівництва доріг, шкіл, лікарень, вирішенням соціальних проблем, які виникли в області, – це і непогодження субсидій. Бо в нас, наприклад, є райони, де п’ять тисяч людей подали заявки на субсидії протягом минулого року, ще до початку опалювального сезону. До нового року субсидії отримали лише близько півтори тисячі. А решта три с половиною – через це недолуге «реформування» шляхом простого скорочення людей – просто не отримали субсидії і змушені були сплачувати повну вартість. Або не сплачувати, бо в них просто не вистачає коштів для цього.

    Тому було дуже конкретне завдання – стати керівником регіону, який буде займатися виключно проблемами людей. До речі, мені дуже сподобалося, що саме таке завдання переді мною поставив президент.

    Ви казали, що плануєте цього року закінчити будівництво дороги Одеса – Рені. Тобто Гройсман вам виділить ті майже півтора мільярда гривень, які, за вашими оцінками, ця дорога коштуватиме? Принаймні сам він назвав її своїм пріоритетом.

    Цього року ми зробимо цю дорогу. До речі, це – також одне із завдань із переліку президента. Бо він був у Бессарабії, він повністю розуміє, що означає ця дорога. Для понад 600 тисяч жителів Бессарабії це практично дорога життя, для них вона дуже важлива.

    Пункт про будівництво цієї дороги міститься в моєму Стратегічному плані дій на 2017–2019 роки, який я в березні презентував в Одесі.

    На Одещині з дорогами взагалі проблеми великі – майже 95% перебувають у катастрофічному стані. І в Плані дій – ремонт не тільки Одеса – Рені, а й низки інших важливих для області доріг.

    Ви намет там ще собі не розбили біля доріг?

    Вважаю, що є більш ефективні методи управління. В книжках, які я читав про управління, нічого не сказано про вплив життя в наметі на системність роботи.

    Які у вас є важелі впливу на рівень злочинності?

    Президент також ставив завдання, пов’язані з боротьбою зі злочинністю в області. Тому що рівень криміногенної ситуації на Одещині найгірший в країні. І такий регрес відбувся досить швидко.

    Важелів впливу вистачає. Треба хоча б забезпечити координацію органів правопорядку – губернатор відповідає за це на рівні області. Щотижня я проводжу апаратну нараду з органами правопорядку, де присутні прокурор області, керівники Нацполіції, Служби безпеки, Нацгвардії тощо. Ми одразу ухвалили рішення про спільне патрулювання силами поліції і Нацгвардії. Тому що коли на вулиці нема працівників правоохоронних органів, при будь-якому злочині нема кому реагувати. Навіть з точки зору профілактики, якщо будь-який злочинець бачить, що є патрулювання, він зайвий раз подумає, чи варто йому скоювати злочин.

    Великою проблемою не лише в Одесі, а й в цілому по області була відсутність дільничних. Ми пішли шляхом формування груп швидкого реагування. Ця ініціатива також міститься в Плані дій на 2017–2019 роки, при чому з терміном виконання вже в цьому році. Одеська облрада майже одностайно вже підтримала запропоновану мною програму «Безпечна Одещина». В рамках програми ми закупимо 77 авто для груп швидкого реагування, а Нацполіція у свою чергу забезпечить їх кадрами. В групу мають входити три співробітники поліції, яких буде озброєно. Область розбили на квадрати, і ці групи дуже швидко приїжджатимуть у будь-яку точку, максимум за 15 хвилин. Думаю, до кінця червня ці 77 авто буде передано поліції.

    Окрім того, ми серйозно працюємо над системою відеоспостереження. Вона буде по усій області і, відповідно, буде єдиний центр реагування. Її запровадження– також пункт Плану дій на 2017 рік.


    Максим Степанов (фото: Станіслав Груздєв)
    Максим Степанов (фото: Станіслав Груздєв)

    Скільки коштуватиме така система?

    Тут ми якраз використовуємо співфінансування. Є те, що робить область, і те, що робить Національна поліція. Програмне забезпечення і камери, вважаємо, може купити місцева громада. Ці камери встановлюватимуться не просто хаотично, а, наприклад, на в’їзді-виїзді з села, в місцях масових скупчень людей або в місцях ризику.

    Ваша програма «Розумний регіон», чесно кажучи, схожа на такий собі план «Нью-Васюки». Не ображайтесь, але в країні, яка рухається вниз, не має достатнього фінансування в будь-якій сфері, ви хочете один окремо взятий регіон незрозуміло яким чином різко підняти за рівнем життя. Звідки візьмуться гроші? І чому ви вирішили, що вам вдасться реалізувати хоча б частину з наміченого, якщо приклади показують, що регіони поки не можуть відірватися від центру і жити власним економічним життям?

    А які конкретно у вас питання щодо «Нью-Васюків»?

    От ви кажете: всю область буде накрито системою відеоспостереження. Але як це реалізувати?

    При сьогоднішньому розвитку зв’язку нема жодної проблеми. У нас уже фактично «накрита» вся Одеса. А також великі міста – Ізмаїл, Білгород-Дністровський, там все це є і працює. Step by step ми закінчимо покриття усієї області. Це не є великі гроші. Що ще?

    Плани стосовно медицини. Реформа, яка відбувається зараз, має дуже неоднозначні оцінки. І всі розуміють: якщо її реалізувати, то рік-два буде прірва, бо старе зруйнується, а нове навряд чи виникне. Ви ж обіцяєте фактично реформу в окремо взятій області.

    Те, що нам пропонує центральна влада щодо формування госпітальних округів, і те, що ми самі бачимо у себе в області, трохи відрізняється. І я в змозі довести, чому та концепція медичного реформування, яку ми пропонуємо в Одеській області, має право на життя. До того ж вона буде з дуже чіткими розрахунками. Вже є людина, яка виграла конкурс на директора департаменту охорони здоров’я, та людина, яка виграла конкурс на посаду заступника голови облдержадміністрації з гуманітарних питань, і вони опікуються цією темою.

    Думаю, за два – три тижні максимум ми матимемо концепцію надання медичної допомоги на території області. Ця концепція включає не просто створення трьох чи п’яти госпітальних округів без розуміння, що далі, а навпаки – чітке розуміння двох факторів – максимально можлива якість медичної допомоги та її доступність.

    Тобто ви поїдете в Київ до Уляни Супрун і скажете, що нам не підходить ваша концепція, візьміть нашу?

    Ні. Ми дамо свої матеріали, яким чином буде існувати система охорони здоров’я в Одеській області. В рамках цієї позиції ми можемо вести діалог. Але будемо пропонувати певні чіткі цифри. Ми не можемо, наприклад, зробити п’ять округів, як нам пропонували, – це просто неможливо, тому що область розтягнута таким чином, що неможливо поєднати ті показники, які закладені в пропозиціях МОЗ. Ми дамо своє розуміння, як це повинно бути з урахуванням стану лікарень, швидкої та екстреної медичної допомоги, матеріального оснащення цієї швидкої допомоги. З урахуванням того, що відбувається на селі з амбулаторіями, того, який медичний персонал там працює. З урахуванням навіть стану доріг. Ми можемо фізично мати відстань в 60 км, але ці 60 км можна їхати до двох години. І я не жартую зараз, бо часто просто нема дороги.

    Ви кажете, що даєте в Кабмін свої пропозиції, але Кабмін у нас дуже різношерстий. У вас є якісь проблеми з комунікацією з урядом та конкретними міністрами?

    Нема. Чого у мене повинна бути проблема з комунікацією? У нас на початковому етапі можуть різнитися погляди, після цього ми можемо вступати в дискусію.

    Як часто ви спілкуєтеся з Гройсманом? Він телефонує чи ви йому?

    Залежно від ситуації. За потреби я телефоную, або він мені. Це нормальне робоче спілкування.

    Частіше з прем'єром, ніж з президентом?

    Ми спілкуємося з будь-яких робочих питаннь. І коли в мене виникає питання до прем’єр-міністра чи глави держави, то я телефоную. Якщо я питання можу вирішити самостійно, то не бачу потреби турбувати прем’єра чи президента.

    Ви мали спілкування з Адміністрацією президента на посаді голови поліграфкомбінату «Україна», тому що це стратегічно важливе підприємство. І так само маєте зараз на посаді голови облдержадміністрації. Як комунікатор нинішній голова АП Ігор Райнін такий же ефективний, як його попередник Борис Ложкін?

    Спілкування на посаді директора поліграфкомбінату «Україна» і глави обласної держадміністрації – це зовсім різні комунікації і зовсім різні проблеми. З комбінатом виникали питання або суто технічні, або питання запровадження біометричного паспорту, ID-картки. Це питання було на контролі у президента, бо було пов’язане із безвізовим режимом. І мені абсолютно комфортно і з Ігорем Львовичем спілкуватися, і з Борисом Євгеновичем.

    А чого вас не делегувала на конкурс безпосередньо АП, якщо президент фактично визнав, що Степанов був «його» кандидатом?

    Ви скажіть, як вам потрібно. Якщо потрібно підтримувати конспірологію, то давайте будемо її підтримувати (сміється). Можете і далі фантазувати, хто і чому куди мене делегував. Правду я вам сказав: очолити Одеську область і зробити її успішною – моя особиста амбіція.


    Максим Степанов (фото: Станіслав Груздєв)
    Максим Степанов (фото: Станіслав Груздєв)

    Давайте. Через ваш спільний бізнес з паном Леонідом Юрушевим, який ніби фінансував свого часу Арсенія Яценюка, казали, що ви не просто прийшли з вулиці і виграли конкурс, а є результатом домовленості між двома фракціями коаліції.

    Можете написати, як вам хочеться. Було дуже багато конспірологічних версій. Був Юрушев, був Коломойський, що ще було? Домовленість між «Народним фронтом» і БПП, що область віддали «Народному фронту». Насправді я є людиною з активною життєвою позицією і у мене велика купа знайомих.

    Дійсно, з Юрушевим я давно знайомий, у мене з ним гарні стосунки і дійсно є спільний бізнес. До речі, я цього ніколи в житті не приховував.

    Чи означає це, що хтось матиме вплив на мене сьогодні? Ні. Мій розум та воля дають можливість казати «ні» будь-кому. І повністю відокремлювати будь-які особисті відносини від роботи, якою я займаюсь сьогодні. Якщо комусь хочеться вірити в те, що я – продукт домовленості, – хай вірять. Я не збираюсь витрачати свій час на те, щоб ходити і людям доводити, що це не так. Якщо вони хочуть жити в цьому мультику – хай живуть!

    І все ж таки – чому ви пішли на цей конкурс? З вами проводили попередні консультації, назвемо це так?

    Не проводили.

    Тобто безлад у цій області, про який ви казали на початку, вас привабив і ви пішли на конкурс?

    Не безлад привабив. Я вважаю, що в Одеській області дійсно великий потенціал. Просто колосальний – треба дати всьому раду і все.

    У всієї країни просто «колосальний потенціал».

    Я за область зараз відповідаю.

    У вашій концепції написано, що ви хочете зробити Одеську область туристичним регіоном номер один. Зважаючи на відсутність Криму, зрозуміло, що в літній сезон такий потенціал є. Але – спостереження останніх двох років – в Одесі є два типи відпочинку: або дуже дорогий, який не може собі дозволити більшість українців, або дуже поганий, який ще й здорожчав. Неякісні послуги, відсутність нормальних готелів, брудне море, питання безпеки… Скільки туристів ви готові прийняти в цьому сезоні і що в цьому плані розвиватимете? Грубо кажучи, чи зайдуть до вас турки, які побудують 10 нормальних готелів, чи нема ще таких планів?

    Звичайно, плани є. Є туристичні об’єкти, які вже існують, – готелі та бази відпочинку на узбережжі. Окрім того, є у нас регіони на заході у бік Ізмаїла – це Татарбунарський і Кілійський райони, де дуже шикарні пляжі. Вважаю, що там має бути впроваджено дуже чітку концепцію розвитку і планування. Нам не треба нічого вигадувати – є приклади Туреччини та Іспанії, які саме туризм взяли за свій національний пріоритет розвитку економіки. В Одеській області треба просто зробити те саме і потім вже казати про «мережевиків», які будуть заходити і будуватись. Звичайно, в першу чергу, там треба вирішити питання дороги. Якщо до регіону не буде нормального шляху, то про який нормальний відпочинок можна казати? Також є складнощі із питною водою. Щодо цього також існує програма – треба просто закінчити водогін у Татарбунарському районі. Все це в планах існує і швидко розвивається. За місяць цього не можна зробити, але почнемо з першочергових речей. Треба зробити певні зручності для туристів, щоб вони масово поїхали.

    Для більшості цивілізованих країн Європи Україна стоїть з червоною позначкою для інвесторів та туристів. І для тих, і для інших головна пересторога – війна. Це не найкращий час ані для залучення інвестицій, ані для зовнішнього туризму. Ви на який туризм орієнтуєтеся?

    Час завжди найкращий. Якщо казати про такі ризики, як війна, то у нас є приклад країни, яка весь час свого існування воює – Ізраїль. Якось там з інвестиціями все гаразд. І з туризмом.

    В Одеській області я отримав уже кілька різних пропозицій від великих компаній, які хочуть інвестувати, і ми почали спілкуватися. Наприклад, компанія «Дельта Вілмар», у якої вже є завод в Одеській області, хоче інвестувати 150 млн і збудувати ще один завод з виробництва жирів. Також ми почали спілкуватися з різними компаніями, які хочуть будувати електростанції на сонячній енергії. Вони готові вкладати, просто треба грамотно все це «запакувати».

    За місяць-два до вас уже приїдуть туристи. Куди вони приїдуть? Як ви готові їх приймати? І яку загалом кількість плануєте прийняти цього року?

    Торік було 1,5 млн, таку цифру плануємо і цього року. Певні практичні речі, пов’язані з правопорядком, ми вже робимо. Вирішуємо питання, пов’язані з певними зручностями транспортної логістики, харчуванням. Бо збудувати якийсь готель за два місяці вже неможливо.

    В Одеській області є ще одна серйозна проблема – прибережна зона. Згідно з українським законодавством, там не може бути жодної забудови. Але вона там є і, вочевидь, зараз не буде знесено ані котеджі, ані захоплені пляжі. Ви за концепцію легалізації того, що вже набудовано? Чи все ж за дотримання норм чинного законодавства і знесення всього, що є в 30-метровій зоні?

    Я є прихильником жорсткого дотримання законодавства, і не лише в питаннях прибережної зони. Я вважаю, що як тільки ми почнемо повністю виконувати закон від початку і до кінця, подобається він комусь чи ні, буде наведено лад у країні.

    Це означає, що адміністрація піде в суди з кожним забудовником?

    Звичайно. Там, де є порушення закону, я не бачу жодної причини не відстоювати закон.

    Одеса – традиційно один з найбільш контрабандистських регіонів. Як ви зараз співпрацюєте з митницею?

    У нас нормальна конструктивна співпраця. По митних платежах є істотне перевиконання плану у січні-лютому-березні. Тобто показники митниці наразі значно відрізняються від того, що було минулого року.

    З іншого боку, ми розуміємо, що там існують певні системні проблеми з точки зору відносин митниці і суб’єктів підприємницької діяльності. Я спілкуюся з підприємцями, наприклад з Європейською бізнес-асоціацією, і прошу надати конкретні запитання, які ми будемо ставити митниці. У мене в планах тижня-двох створити раду підприємців Одеської області, в яку також входитимуть представники правоохоронних та контролюючих органів.

    І на цій раді в тому числі ми будемо розглядати питання митниці – хто і яким чином здійснює розмитнення і як зменшувати цей час, щоб усе було максимально зручно. Що взагалі треба робити з митницею, щоб бізнесмени хотіли працювати на одеській митниці. Сигнали я хочу отримувати безпосередньо від людей, які займаються цим бізнесом.



    Максим Степанов (фото: Станіслав Груздєв)

    Саакашвілі дуже воював із мером Одеси – паном Трухановим. Називав його російським шпигуном, кримінальним авторитетом тощо. Які у вас взаємовідносини з Трухановим?

    Ну які у мене з ним повинні бути відносини? Пан Труханов – голова міста, його обрано більшістю одеситів у першому турі на других виборах поспіль. У нас є законодавство, де чітко роз’єднано місцеве самоврядування і обласну державну адміністрацію. Я розумію, що всім хочеться, щоб у мене був з ним скандал. Усі журналісти хочуть цього без винятку, бо це ж цікаво! Вийшли, поскандалили, галас, шум-гам… Як там його називали – російським шпигуном, бандитом… Там цілий перелік був, але у мене його нема. У мене є чітка робота між облдержадміністрацією і місцевим головою. Так само, як із Білгород-Дністровським мером, з мером Ізмаїла…

    Серед звинувачень на адресу Труханова було й те, що він підтримує сепаратизм. У цьому плані регіон після подій 2014 року, з початку війни, був одним із небезпечних. Зовсім нещодавно було затримано чергову проросійську банду, що готувала диверсії.

    Так, це мегаважливе питання, тому що у нас поруч є Придністров’я. Ми серйозно моніторимо ситуацію, органи правопорядку проводять профілактичні дії. Окрім того, я займаюся питанням інформаційної безпеки, бо відсутня трансляція українських каналів на великій частині Одеської області, зокрема в Бессарабії. З 1 червня припиняється аналогове мовлення, і нам треба забезпечити трансляцію повністю на всю території Одещини. Бо ми з вами розуміємо: коли цілодобово «бабахає» РТР і «Росія 24», дуже важко потім говорити про відсутність сепаратистських настроїв.

    Ви казали про підприємства, які мають будуватися на Одещині, інвестиції. Але є таке велике проблемне підприємство, як Одеський припортовий завод. Його не змогли продати, ніби збиралися здавати в оренду. Ви слідкуєте за ситуацією навколо ОПЗ, чи вже є якісь потенційні орендатори?

    Я не просто слідкую за цією ситуацією, я глибоко в процесі. Це – містоутворююче підприємство, від якого залежить життя цілого міста – Южного. Там працює чотири тисячі людей, у яких є сім’ї. І коли завод стоїть – це складна ситуація. Але завод запрацював за так званою толінговою схемою. Проведені конкурсні процедури, визначена компанія, яка почала постачати газ на завод за давальницькою схемою, це все буде перероблятись, і потім постачальник сплачуватиме заводу відповідну вартість виробництва цих мінеральних добрив.

    Тобто завод зараз почав працювати – і це головне, бо там же почали люди звільнятись. Почали виїжджати за кордон інженери, які розуміються на цьому обладнанні. Зараз питання вже знято. Бо дуже важко продати завод, який повністю стоїть. До того ж ми ще повинні розуміти, що на цьому заводі є сховище аміаку – близько 40 тисяч тонн. Це потенційно небезпечний об’єкт в Україні.

    Вже минуло досить багато часу, і тепер ви можете розкрити певні таємниці вашої біографії, зокрема роботи на поліграфкомбінаті «Україна». Як вам вдалося зруйнувати монополію концерну ЄДАПС?

    Якби ви брали у мене інтерв’ю на початку 2012 року і якби я сказав, що комбінат буде виробляти біометричні паспорти, ІD-картки, а його прибуток зросте у 100 разів (з 3 млн грн у 2011 році до 300 млн у 2016-му), ви мені стовідсотково б сказали, що це «Нью-Васюки». А я вмію це робити і знаю, як робити. Тому поговоримо за кілька років про результати Одеської області.

    А стосовно припинення монополії ЄДАПСу, це були виключно економічні методи. Ми реінвестували прибуток, купували обладнання, почали випускати біометричні паспорти, полікарбонатну сторінку, банківські картки. Ми це робили краще і дешевше. ЄДАПС був просто не потрібен. Вони програли конкуренцію.    

    Однак після вашого призначення керівником Одеської обладміністрації ЄДАПС знову намагається туди пролізти. Що ви знаєте про те, що відбувається на поліграфкомбінаті зараз?

    Знаю, що оголошено конкурс на керівника підприємства, що відбудеться в квітні. На сайті Міністерства економіки вже є оголошення.

    А ви рекомендували комусь зі своїх заступників, можливо, брати в ньому участь?

    Так, моєму першому заступнику я рекомендував, але, наскільки я знаю, він ще не визначився. Думаю, що з комбінатом усе буде більш-менш добре, бо там повністю збудована певна система і її дуже важко змінити. Починаючи від сертифікації за стандартами ISO – і це дуже важливо, бо там збудована система управління, яка чітко працює і не залежить від людського фактора. Комбінат забезпечений замовленнями і він достатньо прибутковий, з великими заробітними платами працівників.

    А з ким із депутатів від Одещини ви спілкуєтесь?

    З усіма.

    Вони є лобі Одещини в столиці?

    Я їх закликаю, щоб вони були лобі Одещини. Незалежно від того, в якій фракції вони перебувають. Формально вони свою міжфракційну групу поки що не створили, але я не бачу нічого поганого, якщо створять. Якщо є питання, яке безпосередньо пов’язане з Одеською областю, починаючи від голосувань і закінчуючи лобіюваннями, то вважаю, що вони повинні це робити.

    Бізнесмену треба дивитися на Місяць для того, щоб потрапити на Сонце. Чи навпаки. У людини вашого віку має бути якась політична амбіція чи вона виключно менеджерська?

    Я зараз дійсно повністю зосереджений на Одеській області і реально хвилююся, щоб мені вдалося зробити те, що пообіцяв. Але коли я роблю заяви, то чітко усвідомлюю, яким чином це все буду робити.

    Не плануєте стати одеситом?

    Я і так одесит. Живу тут п'ять-шість днів на тиждень. На день-два їжджу до Києва до родини. Сім’я не може переїхати, бо це пов’язано із навчанням сина.

    Павло Вуєць, Юлія Лимар, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ