Кліматолог Світлана Краковська: Ігнорування проблеми зміни клімату гірше за тероризм

    «Новина» про надхолодну зиму вигідна тим, хто лобіює «донецьке вугілля»
    Днями медіа поширили повідомлення про те, що наступного року планету очікує ледь не апокаліпсис через різку зміну клімату. Це нібито пов’язано з процесом зміщення полюсів, і трапляється таке один раз у 259 років. А менш як за 100 років, якщо викиди вуглецю не знизяться, більшість людства може опинитися в смертельній небезпеці через надвисоку
    • Михайло Глуховський
    • 26 Вересня, 21:01
    • Розсилка
    Кліматолог Світлана Краковська
    Кліматолог Світлана Краковська

    «Новина» про надхолодну зиму вигідна тим, хто лобіює «донецьке вугілля»

    Днями медіа поширили повідомлення про те, що наступного року планету очікує ледь не апокаліпсис через різку зміну клімату. Це нібито пов’язано з процесом зміщення полюсів, і трапляється таке один раз у 259 років. А менш як за 100 років, якщо викиди вуглецю не знизяться, більшість людства може опинитися в смертельній небезпеці через надвисоку температуру повітря. На тлі цих прогнозів трапляються і зворотні, в яких передбачається зниження температури повітря. Деякі учені прогнозують чи найсуворішу зиму вже у 2017-18 роки. Аби розібратися з тим, що ж підстерігає нашу планету і Україну зокрема, «Главком» завітав до старшого наукового співробітника Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, члена Міжурядової групи експертів зі змін клімату (IPCC), кандидата фізико-математичних наук Світлани Краковської. Кліматолог розповіла, чому не всім прогнозам слід довіряти і до якої зими готуватися українцям цьогоріч.


    Кліматолог Світлана Краковська
    Кліматолог Світлана Краковська

    Українськими медіа розлетілася новина з прогнозом від «британських кліматологів», які прийдешню зиму називають ледь не найхолоднішою за останні 100 років. Також вони прогнозують так званий «мінімум Маундера», довготривале зменшення кількості сонячних плям, що спричинить значне похолодання на планеті. Яка вірогідність, що ці прогнози справдяться, адже поширеною є думка про глобальне потепління, а не похолодання?

    Новина про прийдешню надхолодну зиму з’являється у ЗМІ чи не щороку. Активізуються продавці шуб та іншого теплого одягу. До нас приходять за коментарями, і метеорологи відповідають практично одне і те саме: дивіться прогнози тих, хто цим займається фахово. І таке протистояння фахівців і тих, хто себе вважає компетентним давати прогнози погоди, в тому числі і довготривалі, є не тільки в Україні.

    Крім того, люди часто плутають кліматичні прогнози і прогнози погоди, а це не одне і те саме. Клімат складається з ансамблів погоди. У самому ансамблі може бути як дуже холодна, так і дуже тепла зима. Коливання температури завжди були й ніхто їх не відміняє зараз, це не фантастика, а природні цикли. Але проблема в тому, що ті прогнози, які ви наводите, складають не зовсім кліматологи. Це в кращому разі астрофізики, а є ще й ті, хто, наприклад, «Нобелівку» за дослідження напівпровідників здобув і вважає, що може й про клімат судити. А люди слухають і вірять, бо він ж авторитетний науковець і не мав би дурниць казати. А скільки ще народних синоптиків, які можуть вам дати прогноз погоди на десятиліття наперед. А чом би й ні? Хто ж потім перевірить, зате зараз скільки уваги ЗМІ й жодної відповідальності!

    Вибачайте, не можу погодитися і з тим, що деякі експерти відмовляються визнати, що в глобальному потеплінні є вина людини. Фінансують діяльність таких «заперечників» впливу людини на клімат на рівні фінансування самих кліматичних досліджень, зокрема, й брати Кохи (Koch Industries - компанія братів Чарльза, Девіда, Фредеріка і Вільяма Кохів. Компанія займається переробкою цінної сировини, інвестує нафтопереробку, займається виробництвом добрив, полімерів, переробкою деревини, видобутком вугілля тощо. Koch Industries називають одним із спонсорів консервативного крила Республіканської партії США. – «Главком»). Зрозуміло, чому фінансують, оскільки їм є що втрачати.

    І все-таки «заперечники» - в меншості. Але проблема зміни клімату досі не є серед першочергових для урядів багатьох країн. Що має статись, щоб ситуація змінилась?

    Пол Беквіт - фахівець, який працює в Національному центрі ураганів США, розповідає звичайним людям про урагани, як їх прогнозують, як вони розвиваються. Тим паче, зараз це дуже актуально для Карибського басейну. Він запропонував називати ураган не лагідно «Марія», а «Терорист Марія», щоби на це звертали більше уваги, перш за все, ЗМІ. Ураган першої категорії за 12 годин став ураганом п’ятої категорії і «зніс» Домініканську республіку. Прем’єр-міністр цієї країни розмістив повідомлення про те, що на його будинку зірвало дах, заливає дощ, «рятуйте». Так, його врятували.

    Ми дуже часто про загрозу тероризму в світі? Так, це жахливо. Але яку терористичну атаку потрібно провести, аби разом вбити тисячі людей і знищити домівки сотень тисяч? Тобто увага до екологічних проблем мінімальна. А ігнорування проблеми впливу на клімат, яке спостерігається  не тільки в Україні, - гірше за тероризм.

    З приводу цьогорічної «новини» про надхолодну зиму. Пошукала я першоджерело і очікувано виявилося, що так званий британський кліматолог Джеймс Медден заснував приватну компанію Exacta Weather, яка й дає такі дикі прогнози, при цьому ще й гроші за них просить. Кожного року він прогнозує, що наступна зима буде найхолоднішою за останні 100 років і що три місяці в Британії буде сніг. Його прогнози вже висміяли SkepticalScience і навіть у The Guardian: «Попередження щодо щоденного експрес-прогнозу погоди - остерігайтесь зливи екстремальної неточності». Щоправда, я не знайшла його цьогорічного «прогнозу» в британській пресі, як було заявлено в наших виданнях. Знайшла лише минулорічну публікацію. Це не додає плюсів нашим ЗМІ, бо вони передруковують старе. А взагалі, було б непогано, аби журналісти перевіряли, на кого посилаються, кого цитують. У мене взагалі таке відчуття, що ця «новина» з’явилася не випадково: дуже вже вона вигідна тим, хто напередодні опалювального сезону в Україні стверджує, що «немає альтернативи донецькому вугіллю».

    А в цей час Британія, колиска Індустріальної революції, закриває вугільні електростанції і в 2016 році там обсяг електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел, вітру та сонця, перевищила обсяги виробленої з вугілля. А до 2025 країна цілком відмовляється від вугілля, яке є найбільшим джерелом парникових газів.

    «Майбутні війни за доступ до питної води – не така вже й фантастика»

    Українці пам’ятають великі снігопади навесні 2013-го. Тоді в Києві наприкінці березня – на початку квітня було стільки снігу, скільки не кожної зими можна побачити. З чим це пов’язано?

    Але не всі пам’ятають, що перший сніг випав тієї зими лише в середині січня. Раніше також були заморозки на початку травня, не можна говорити, що чотири роки тому була абсолютно унікальна ситуація. Так, можливо, сніг пізньої весни тоді був вперше за 10 років, але це не є чимось надзвичайним. За природними циклами, кожен із яких триває близько 60 років, ми маємо бути на низхідній фазі. Тобто якраз зараз має вже знижуватися середня температура, іти до похолодання. Але в реальності, на жаль, ми бачимо, що температура тільки підвищується, тобто очікуване природне похолодання перекривається потеплінням, яке спричинене додатковим парниковим ефектом від викидів людства. Не можна зовсім виключати, що прийдешня зима буде холодною, але ймовірність цього дуже мала. Прогнози про «найхолоднішу зиму за останніх 100 років» я би, звичайно, не сприймала серйозно. Це просто бажання привернути до себе увагу.

    Якщо зараз ми не почнемо щось робити, то після 2030-го у нас буде не льодовиковий період, а висихання континентів через надвисоку температуру, побачимо Африку, непридатну для життя, майже уся Південна Америка, тропічні та острівні країни також можуть стати непридатними до життя через урагани та підняття рівня океану. Бо людина може існувати у певних температурних межах, для життя їй потрібна вода. Майбутні війни за доступ до питної води – не така вже й фантастика.

    Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут розробив прогнози змін клімату на території України до 2050 року. За ним мають поступово підвищуватися максимальна та мінімальна температури, зменшуватиметься кількість опадів улітку, натомість збільшуватиметься взимку та навесні. На чому ґрунтувався цей прогноз? 

    Ми зробили прогноз навіть до 2100-го року, керуючись даними спостережень і сучасними моделями прогнозу. Зрозуміло, що це не означає, що можна зробити прогноз погоди на 20 вересня 2045-го року. Але в моделі можна закласти певний сценарій викидів парникових газів. Соціологи передбачають, що розвиток людства йтиме за певним сценарієм. Залежно від того, чи людство зосереджуватиметься у містах, чи навпаки, розосереджуватиметься, будуть розподілятись викиди парникових газів. От такі сценарії закладаються в кліматичні моделі. Також в моделі закладається тип підстильної поверхні (ландшафтів на земній поверхні, що перебувають у взаємодії з атмосферою в процесі обміну теплом і вологою – «Главком»), рівень сонячної активності, виверження вулканів та багато інших параметрів. Кліматичні показники, які отримуються, беруться за тривалий період часу від 10 до 30 років. Один-єдиний ураган не може бути показником зміни клімату. Але їх кількість за 10 років уже можна порівняти. Зрозуміло, що такі розрахунки кліматичних моделей можуть робити лише кілька метеорологічних центрів у світі, а от аналізувати їх результати для певної території – це вже наша справа, місцевих фахівців.

    Деякі фахівці відзначають тенденцію наближання українського клімату до середземноморського. Для сільського господарства це більше позитив чи негатив?

    Для відповіді на це запитання потрібні спеціальні дослідження і фахівці. Можна середземноморський клімат Туреччини перенести на наші широти, подивитися, що родить у них, те родитиме й у нас: гранати, апельсини, лимони. Скоріш за все, і банани зможемо вирощувати, якщо так піде і далі. Подивіться, у Києві абрикоси й персики достигають, виноград у мене на дачі вже кілька років такий солодкий, якого раніше не було: завжди збирали перед першими морозами, а він ще кислючий. Тобто, з одного боку, це, здавалося б, позитив. З іншого боку, є дослідження, які вимірюють поживні речовини у продуктах. Так от, не факт, що наші апельсини чи банани будуть такими самими корисними як ці ж фрукти, привезені з півдня, оскільки при підвищені рівня вуглекислого газу знижується поживність. Врахуйте і те, що при зміні клімату зростає й екстремальність погоди. Всі ми бачили, що відбувалося у Тімішоарі. Це місто, яке розташоване далеко від океану, від моря, але по ньому пройшовся буревій. Минулого літа подібне було на сході Польщі, в Угорщині.


    Кліматолог Світлана Краковська
    Кліматолог Світлана Краковська

    «Прогнози погоди для нашої країни гірші, ніж для інших країн Європи»

    Чи готується Україна до таких змін?

    Зараз людина може використовувати всі технічні засоби, аби стежити за змінами погоди в режимі реального часу. Але в Україні, на наш погляд, гідрометеорологічна мережа не достатньо підтримується урядом. Ми просто ризикуємо опинитися в ситуації, коли через відсутність вчасних спостережень не зможемо вчасно спрогнозувати небезпечне стихійне явище. Наприклад, коли зондування (спосіб отримання інформації про земну поверхню та розташовані на ній об'єкти шляхом реєстрації електромагнітного випромінювання, що відбивається від них, без безпосереднього контакту. – «Главком») потрібно проводити двічі на день, як це було раніше, ми проводимо один раз на два дні, й то вночі, хоча надпотужні і небезпечні хмари розвиваються саме вдень (радіозонди за допомогою кулі, наповненої гелієм, проводять виміри і передають на приймаючу станцію на землі з висоти 30 км), а деякі пункти взагалі закрили через відсутність зондів. Через це у світові центри прогнозу погоди надходить мало інформації з України і прогнози для нашої країни гірші, ніж для інших країн Європи. Самі собі шкодимо.

    Температура водойм також зростає. Як змінюватимуться річки, які протікають територією України?

    При підвищенні температури збільшуватиметься випаровування і відповідно зменшуватиметься кількість води у водоймах перш за все на півдні країни. Концентрація усього забруднення, стоків, що потрапляють у річки, зростатиме. Мікроби полюбляють тепло, вони набагато швидше розмножуватимуться. У нас є інвазійні види (чужорідні експансивні види – «Главком») флори та фауни, які приходять на територію і захоплюють її. Як з ними боротися – ніхто не знає. Нічого позитивного я в цьому не бачу. Тобто те, що у нас будуть банани і гранати, не компенсуватиме ті втрати, які ми нестимемо від зміни клімату.

    Наскільки Україна відстає у кліматичних дослідженнях, які можуть дозволити собі розвинуті країни?

    Тут питання у відсутності необхідного устаткування. Як воно з’явиться, ми ні в чому не поступатимемося.

    Яка ціна питання?

    Була історія: нам могли подарувати необхідну апаратуру, але, оскільки вона працює на тих частотах, які викупив на десятки років наперед один із мобільних операторів, Україна від подарунка відмовилася. Тепер потрібно шукати іншу апаратуру, радари, які працювали би на інших частотах. Це взагалі-то питання національної безпеки, але воно залишається не вирішеним. Нині ми практично виїжджаємо з прогнозами на досвіді синоптиків. Але і досвід цей потроху відходить, тому що старші люди просто ідуть з нашої сфери, а молодь до нас іти не дуже поспішає.

    Як відсутність необхідної апаратури для досліджень позначається на роботі?

    Зміна клімату небезпечна тим, що загрозливі стихійні гідрометеорологічні явища не тільки частішають, а й набувають вищої інтенсивності. Пам’ятаєте, у серпні минулого року на Одещині під час одного із фестивалів була сильна злива, вітер і блискавка вбила людину? У місцевих фахівців немає радарів. Попри це, вони за допомогою свого досвіду в обід у день трагедії передали штормове попередження, що надвечір може бути гроза та шквали. Хоча тоді, в обід, жодної хмаринки на небі не було. Нефахівець жодним чином не міг би здогадатися, що за кілька годин погода може суттєво змінитися. Чи донесли цей прогноз до відпочивальників та організаторів фестивалю? Це уже інше питання. Тобто виходить парадокс. Сумнівні прогнози про якесь глобальне похолодання всі передруковують, а на прогнози українських фахівців, як у випадку на Одещині, не завжди зважають. А сучасна апаратура для прогнозування допомагала б уникнути подібних трагедій у майбутньому.

    Ми згадували, що в світі точиться дискусія серед науковців про причини зміни клімату? У чому суть суперечок?

    97% фахівців у світі, які працюють у галузі кліматології погоджуються в тому, що зміни клімату викликані антропогенними чинниками. І тільки 3% є тих, хто проти. У наукових виданнях у всьому світі знайшли аж 38 статей, які намагаються довести, що зміна клімату – це абсолютно природний чинник. І в усіх цих 38 статтях більшість фахівців знайшли помилки.

    Певно, одним з критиків антропогенного фактору зміни клімату є американський фізик Фрімен Дайсен, який називає міфом сильний вплив людини на клімат і вважає, що глобальне потепління не пов’язане з численними екологічними катастрофами. Чому така різниця в підходах між ученими?



    По-перше, відкриваємо Вікіпедію і бачимо: Фрімен Дайсон -  «фізик-теоретик, відомий завдяки своїм роботам у сфері квантової фізики, ядерної енергетики, фізики твердого тіла». Незаперечно, що дуже розумна та поважна людина, але досить далека від метеорології. Кожного разу треба розбиратися, чому і саме що поважний науковець критикує. Це по-перше. По-друге, недарма я згадувала про братів Кохів. Є організації, які фінансують науковців-маргіналів у своїх інтересах, намагаючись зруйнувати науково доведені факти. От я згадувала Пола Беквіта, який розповідає про урагани. Так от, він називає злочином заперечення президента Трампа антропогенних причин зміни клімату і наміри вивести свою країну з Паризької кліматичної угоди.

    Я входжу до Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), до роботи у якій долучається дуже багато провідних науковців. Звіти IPCC містять останні наукові досягнення та використовуються у всьому світі. Буквально днями я повернулася з Канади, де ми в рамках цієї групи працювали над змістом майбутнього звіту. Є велика проблема у фінансуванні нашої експертної групи, хоча кошти не такі вже й великі – 4-5 млн швейцарських франків на рік. Зарплату там отримує лише бюро організації, яке складається з 12 осіб. Левова частка припадає саме на фінансування участі в засіданнях представників урядів та авторів з країн, що розвиваються. До останнього часу 40% фінансування цієї організації припадало на Сполучені Штати. Тепер ця країна перекриває фінансування в тих обсягах, що були з моменту заснування IPCC у 1988 році. Але весь тягар зголосилися взяти на себе менше 20 переважно європейських країн. Серед них є, наприклад, Болгарія і Македонія. Ці країни виділили на фінансування близько $10 тисяч. Погодьтеся, це скоріше символічна сума для держави, але ж вони виділили її! Мені б дуже хотілося, щоби серед тих країн колись була і Україна. Це було б хорошим жестом на міжнародній арені для розвитку науки.

    Українська влада не усвідомлює важливість проблеми зміни клімату?

    Уже краще, ніж раніше. Україна підписала Паризьку кліматичну угоду, швидко її ратифікувала (у 2015-му році. – «Главком»). Було би бажано й імплементувати, тобто, мають розроблятися конкретні заходи, що передбачено угодою. З позитиву – уряд нещодавно схвалив давно розроблену Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату до 2030 р. Ми згадали про сільське господарство, але ще є ж здоров’я людини. У нас в державі мало хто замислюється, як зміна клімату впливатиме на нього. Цей зв'язок дуже важко відслідкувати. Але для того щоб уміти це робити, потрібно принаймні вести статистику. Я хотіла брати участь у європейському проекті разом з «Інститутом глобального здоров’я». Вивчила, як вони планують свої дослідження, на які дані спираються. Але з проектом нічого не вийшло – ми не знайшли необхідної статистики в Україні, щоб прив’язати її до погоди та зміни клімату.

    На початку жовтня в Україну планує завітати Раджендра Пачаурі, який головував у ІРСС. У 2007 році він отримав Нобелівську премію миру. Новина про його приїзд дуже гарна, він вміє запалювати і переконувати. Цього разу він говоритиме саме з бізнесменами, від яких залежить, куди рухатиметься економіка. Зараз триває набір фахівців зі всього світу, які будуть писати майбутні звіти IPCC. Користуючись нагодою, хочу запросити всіх фахівців, які працюють над цією тематикою, подавати заявки.

    У середині вересня Київ відвідав 68-й Держсекретар США Джон Керрі. Нині він займається питаннями клімату. Керрі наголосив, що глобальне потепління спричинятиме збільшення екологічних катастроф. Україні вони теж загрожують?

    Перш за все, нас чекають явища, пов’язані з ростом температури, зокрема «хвилі тепла», коли температура впродовж тривалого періоду не опускається нижче від 20 градусів за Цельсієм навіть вночі. Це не що інше, як «тропічні ночі». Наш організм таке теплове навантаження погано переносить, ми не адаптовані до цього. І це погано не тільки для людини, а й для рослин і тварин. Кількість таких днів, тобто ночей, уже більша, ніж раніше. Надалі їх буде все більше. Прогнозується також перерозподіл кількості опадів впродовж року, збільшення посух та злив, що не компенсуватимуть дефіцит вологи, а скоріше змиватимуть врожаї. Не так давно на півночі Чернігівської області пройшов смерч, і це зовсім нетипово для такої широти, але вочевидь такі явища частішатимуть.

    Паризьку кліматичну угоду підписали близько 200 держав. Половина з них її ратифікувала. Якщо припустити, що всі держави-підписанти дотримуватимуться угоди, як це позначиться на зміні клімату?

    За рік-два, звичайно, ми нічого не побачимо. Навіть якщо ми припинимо зараз будь-які викиди, перейдемо на відновлювані джерела енергії, то температура все одно зростатиме через те, що океани значно потеплішали і як великі акумулятори тепла будуть ще довго його віддавати. Одним із пунктів Паризької угоди є пункт про необхідність утримання росту температури до кінця цього сторіччя у межах двох градусів до доіндустріального рівня, за який прийнято період 1881-1900. На даний момент ми уже перевищили 1 градус. За рік буде оприлюднено офіційний звіт науковців IPCC про заходи, які треба застосувати, щоб досягти цієї мети. До речі, я є одним з редакторів цього звіту. Чотири наші науковці беруть участь у підготовці іншого документу - методології обліку викидів парникових газів. Таким чином Україна долучається до світової спільноти дослідників клімату.

    Ви мали змогу на власні очі бачити танення льодовиків, будучи учасником антарктичної експедиції на станцію «Академік Вернадський». Навесні Україна відрядила 22-у експедицію на Південний материк. Чим останні експедиції відрізняються від попередніх?

    Та апаратура, яку туди завезли і встановили наші фахівці, є унікальною. Нещодавно відбулася Міжнародна Антарктична конференція (VIII Міжнародна Антарктична конференція, присвячена 25-річчю приєднання України до Договору про Антарктику відбулася у травні цього року у Києві. – «Главком»), де про це йшлося. Що стосується метеорологічних досліджень, то ми маємо безперервність досліджень на станції із середини минулого століття. Тобто не було жодного дня, коли б ми не проводили повний комплекс вимірів. Далеко не кожна антарктична станція може похвалитися такою тривалою безперервністю у дослідженнях. Наша станція є в одній із так званих «гарячих точок» зміни клімату на планеті. Не тому, що там найгарячіше, а тому, що температура підвищувалась швидше, ніж будь-де – на 2,5 градуса за 50 років в той час, як глобальна підвищилась на менш ніж один градус за 100 років.

    Чи контактуєте з російськими науковцями після початку агресії?

    Дуже складне питання. Після захоплення Криму російські учені, яких я зустрічала на засіданнях, ходили як побиті собаки. Ми розуміємо, що не вони персонально вчинили те, що їхня держава зробила в Криму, але у мене склалося враження, що вони відчували свою відповідальність, мовляв, вибачайте. Але й серед російських науковців є різні люди. Один із них мені постійно намагається кинути якусь пропагандистську інформацію, що я ігнорую. Намагаюся спілкуватися лише на професійні теми.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Дивіться також фоторепортажУраган «Марія»: жахливі наслідки руйнівної стихії

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ