Новий представник президента у Криму Борис Бабін: Росіяни – не ідіоти, розуміють, що у них настають проблеми

    «Підніматимемо питання відновлення органів влади АРК»
    Президент призначив Бориса Бабіна на посаду постійного представника глави держави у Криму. Іншим указом із цієї посади була звільнена Наталія Попович, її призначав ще в.о. президента Олександр Турчинов навесні 2014-го. Петро Порошенко пояснив своє кадрове рішення отриманням «певних негативних фактів» про діяльність постійного
    • Михайло Глуховський
    • 22 Серпня, 15:00
    • Розсилка
    Борис Бабін
    Борис Бабін

    «Підніматимемо питання відновлення органів влади АРК»

    Президент призначив Бориса Бабіна на посаду постійного представника глави держави у Криму. Іншим указом із цієї посади була звільнена Наталія Попович, її призначав ще в.о. президента Олександр Турчинов навесні 2014-го. Петро Порошенко пояснив своє кадрове рішення отриманням «певних негативних фактів» про діяльність постійного представництва у Криму від уповноваженого глави держави з питань кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва і глави Меджлісу Рефата Чубарова. «На жаль, факти які передавали мені громадські активісти, представники Меджлісу значною мірою були підтверджені. Це дало підстави для необхідних кадрових дій», - сказав Порошенко.

    З початку своєї діяльності в Херсоні, де в умовах окупації Криму розміщується офіс постпреда президента на півострові, його керівник Наталія Попович перебувала під шквалом критики громадських активістів і лідерів кримських татар, зокрема, Ленура Іслямова, який закидав чиновниці бездіяльність. Наталія Попович перебралася з Ялти на континентальну Україну після захоплення півострова Росією. За день до свого звільнення пані Наталія завітала до «Главкома» й повідомила, що керівництво держави вимагає від неї звільнення, проте погоджуватися з цим вона не збиралася.

    Відставку, вочевидь, прискорили липневі протести в Херсоні, під час яких громадські активісти біля офісу постійного представництва президента активно вимагали відсторонення Попович. Присутня на акціях координатор ГО «Автомайдан. Київ» Катерина Кувіта наголошувала, що з моменту свого призначення 22 травня 2014-го Наталія Попович «м’яко кажучи, не робить нічого». Учасники акції навіть вдалися до встановлення наметів і оголошення безстрокового протесту. Попович запевняла «Главком», що протести є штучними, з боку керівництва держави до неї претензій до останнього часу не було, а тиск викликаний бажанням добитися призначення на цю посаду людини, наближеної до Меджлісу.

    Новий представник президента 36-річний Борис Бабін народився в Євпаторії. Він - доктор юридичних наук, автор численних наукових праць. Експерт Української морської незалежної профспілки, Кримськотатарського ресурсного центру, Фонду дослідження та підтримки корінних народів Криму, експерт ОБСЄ, Ради Європи та Minority Rights Group International, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (червень-грудень 2015 року).

    В інтерв’ю «Главкому» Борис Бабін розповів, які завдання поставив перед ним президент, назвав дві найнагальніші проблеми кримчан, вирішенням яких тепер займеться Представництво президента, а також пояснив, як збирається допомагати кримчанам, не в’їжджаючи на окупований півострів.

    Чому саме на вашій кандидатурі зупинився президент?

    Це - вибір глави держави, пропозиція виходила від нього. Мені запропонували, а я погодився.

    Які завдання перед вами поставив глава держави?

    Інтенсифікувати роботу постійного представництва, зробити її більш відкритою для громадського контролю, для ЗМІ. Також велике питання - якість надання адміністративних послуг кримчанам на материку, зокрема мова йде про паспортизацію. Важливе питання - координація органів влади, правоохоронних органів, які мають опікуватися питаннями Криму і перебувають нині у різних регіонах України. Окрім того, є завдання участі в міжнародних процесах: захист інтересів України, порушених у Криму.

    Що саме не так із паспортизацією?

    Ця послуга постійно затребувана: паспорти громадян України мають визначений термін дії, у них потрібно замінювати фотографії. Окрім того, нові громадяни України, які народжуються у Криму, потребуватимуть документів, які підтверджуватимуть їхній правовий статус. Так само люди потребують документів для виїзду за кордон, видачі посвідчень для моряків. Видача цих посвідчень, до речі, дуже важливе питання, але до цього часу на нього ніхто не звертав уваги в межах роботи органів влади тут на місці. Нині також спостерігається певний ажіотаж щодо отримання біометричних паспортів. Та, на жаль, є особи, які заробляють на посередництві між українцями і Держміграційною службою. Думаю, що спільно з правоохоронцями цю ситуацію вирішимо. Бо не маємо допустити, щоби мешканці тимчасово окупованих територій переплачували за паспорти удвічі-тричі, сплачуючи невідомо кому, невідомо за що. Є ще проблеми з видачею документів цивільного стану про смерть і шлюб. Ці невідкладні питання вирішуватимемо вже зараз.

    Як зробити інститут представництва президента ефективним, якщо представник не їздить до окупованого Криму, не спілкується там з людьми?

    Якщо представник (президента в АРК) не може поїхати в Крим, то Крим може приїхати до представника. В Херсонську область щоденно сотні осіб приїжджають, іноді тисячі. Щоденне спілкування дозволить постійному представникові виконувати його завдання. Ми не орган виконавчої влади, ми не міністерство з окупованих територій, ми не управляємо окупованими територіями, ми координуємо виконання волі президента.

    Чи здатні надавати ефективну щоденну допомогу сотням і тисячам людей усього 13 працівників постійного представництва в Криму?

    Дійсно, у нас у представництві 13 осіб. Навіть за бажання технічно важко справлятися. Але штаб представництва насправді є більшим, не 13, а 28 штатних позицій. І якщо вони будуть зайняті, ми зробимо все щоб щоденно усім приділити увагу і надати допомогу.

    Фінансування на розширення штату є?

    Забезпечення іде по лінії Державного управління справами, немає ніяких затримок, недофінансувань. Все отримуємо, копійка в копійку. Питання лише в тому, щоби їх правильно освоювати.

    На яку зарплату може розраховувати претендент на роботу в Постійному представництві президента в Криму?

    Наш працівник зароблятиме за ставкою держслужбовця. Звичайно, це буде більше мінімальної зарплати. Думаю, не менше 5 тисяч гривень. Але верхню межу окреслити зараз не можу, вона залежить від стажу, управлінських якостей, посади тощо. Я розумію, що це небагато, але наголошую, що постійне представництво знаходиться не в Києві, а у Херсоні. Там ця зарплата є конкурентною.

    Чи відомо вам, яка кількість переселенців із Криму нині у Херсонській області, в яких умовах вони живуть?

    Щодо внутрішньо переміщених осіб, які постійно проживають (на материковій частині України, - «Главком»). Я не можу сказати, що Херсонщина є основним кумулятивним центром. Так, переселенців багато, але в Києві чи у Львові їх також багато.

    Ще 2014 року значна кількість переселенців, як розповідала ваша попередниця Наталія Попович, розміщувались у пансіонатах, гуртожитках Херсонської області. Скільки таких переселенців зараз, як вирішуються їхні проблеми?

    Цього тижня ми проводитимемо наради з представниками Мінсоцполітики, з представниками райдержадміністрацій, комунальниками. У мене на цей момент відбулися вже зустрічі з муніципальною владою Херсона. Але Херсонська область велика. Її потрібно всю об’їжджати, спілкуватися з людьми на місцях. Ті цифри (про переселенців), які є на папері, можуть не відповідати реальності. У мене є така пересторога. Наразі скажу, що такі переселенці, які мешкають у приміщеннях нежитлового фонду, у приміщеннях, які призначені для рекреаційних завдань тощо, або в гуртожитках, дійсно є. Хоч це - житловий фонд, але це не власність людей, та й часто право користування цими приміщеннями не оформлене належним чином.

    Ми у ставленні до внутрішньо переміщених осіб маємо дотримуватися норм міжнародного права і стандартів. Є три варіанти вирішення проблеми. Перший – особа погоджується на варіант розміщення, який пропонує їй влада. Другий – особа самостійно обирає розміщення. Третій – особа повертається туди, звідки виїхала (до Криму, - «Главком»). Сьогодні Крим є окупованим, ми не можемо сказати, що за три останні роки там змінилися умови проживання, на жаль. Тому третій варіант навіть не обговорюється. Натомість перший і другий - цілком реальні. Є загальна практика таких розміщень, яка відображення в доповіді спеціального доповідача ООН з питань внутрішньо переміщених осіб. У ній ідеться про те, що в місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб з часом, коли проблеми таких людей тривалий час не вирішуються, виникає загроза соціального напруження. Особливо це стосується урбанізованої місцевості, середніх і великих міст. Тому питання такого розміщення має бути постійно в полі уваги влади, яка не має допустити соціального напруження ні з боку самих внутрішньо переміщених осіб, ні їхніх дітей, які будуть рости в цих умовах, ні з боку місцевого населення, місцевих територіальних громад. Тобто влада має дбати про дотримання додаткових гарантій місцевих територіальних громад. Це, зокрема, є і нашим обов’язком.

    Чи передавала вам справи Наталя Попович, про що ви говорили?

    На жаль, прийшовши в офіс Постійного представництва президента у Криму 18-го числа, я її не побачив. Намагався зв’язатися з пані Попович телефоном, проте номер весь час поза зоною досяжності. Тішить лише те, що представництво у робочому стані, колектив працює. Немає і, сподіваюся, не буде ніяких великих проблем щодо матеріально технічного забезпечення.

    Ізет Гданов був призначений вашим заступником. Які ще кадрові зміни у Представництві слід очікувати?

    Після призначення мене й Ізета Рустемовича ніяких кадрових змін не відбулося. Звичайно, я не можу зараз усім працівникам дати вичерпну характеристику, але якщо стисло, то я переконаний, що більшість співробітників відповідають вимогам державної служби. Як ми змінюватимемо їх функціонал – це вже робочі питання. І умови праці, і оклад наших працівників перебувають на непоганому рівні. Тому для мене дуже дивно, що з 28 штатних працівників працюють лише 13 представників.



    Окрім інституту постійного Представництва президента в Криму працює інститут уповноваженого глави держави з питань кримськотатарського народу, є Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, допомагає переселенцям і Херсонська ОДА. Чи є дублювання функцій, як його уникнути?

    Законодавство якраз тут дуже чітко розписано. Інститут постійного представника президента в Криму виник у 1990-х. Ця структура не входить до виконавчої чи інших гілок влади. Ця структура насамперед відповідає за реалізацію позиції глави держави щодо АР Крим. Відповідний функціонал не дублюється виконавчою владою.

    У нас сьогодні немає легально утворених інститутів влади автономії, які би діяли безпосередньо в Криму, як це має бути за Конституцією України, за Конституцією АРК від 1998 року, яка, безумовно, також є чинним документом, за іншими законами. Є велика проблема і великі питання до попереднього керівництва представництва, яке не помічало відсутності цих органів влади. Ніякого конструктивного рішення (як відтворити діяльність органів влади АРК - «Главком») досі немає. Думаю, ми будемо проводити громадські обговорення щодо відновлення неіснуючих на сьогодні органів влади АРК на материковій Україні.

    Якщо взяти Міністерство з питань окупованих територій, то це на сьогодні орган, який формується, нещодавно було створено представництво цієї структури у Херсоні. Вони перебувають поруч із нашим офісом. За умов відсутності влади у Криму, саме цей орган виконавчої влади відповідає і за територію автономії, і за територію міста Севастополя. Щодо функціоналу Херсонської облдержадміністрації, то вони забезпечують надання адміністративних послуг, соцзабезпечення тим кримчанам, які або відвідують материкову Україну, або переміщуються на материкову Україну і отримують статус внутрішньо переміщеної особи. Щодо правоохоронних органів, то тут утворені, як ви знаєте, Нацполіція АРК, Прокуратура АРК, представництво СБУ в Криму. З цими органами ми будемо координувати свою діяльність.

    Раніше постійному представникові президента ставилося завдання вивчити доцільність розгортання цілодобового пункту поспреда президента в Криму поблизу прикордонного переходу, щоб кримчани могли звертатися з нагальними питаннями. Чи є потреба у створенні цього пункту зараз?

    Сьогодні не створено такий пункт. Ми вважаємо необхідним створити мережу таких пунктів. На лінії розмежування Криму і Херсонської області діють КПП, один із них на Чонгарі і два на Перекопському перешийку. Між цими пунктами величезна відстань, приблизно 100 км. Тому наших корпунктів має бути мінімум два. Там мають працювати саме наші люди, а не якісь козачки з посвідченнями. Працюватимуть держслужбовці, виконуватимуть мої розпорядження, що ґрунтуватимуться на законодавстві і дорученнях президента.

    У нас також відбуваються зміни штатного розкладу. Президент уже затвердив їх: буде утворена посада керівника апарату постійного представництва президента в Криму. Ця посада необхідна нам для проведення конкурсів, за якими ми маємо додатково набрати людей у штат. Окрім того, наразі в нас у штаті немає жодної людини, яка володіє кримськотатарською мовою. Як можна працювати Представництву три роки, щоби у ньому не було жодного носія кримськотатарської мови, однієї з офіційних мов, відповідно до Конституції АРК?

    Нині Представництво працює за законом «Про постійне Представництво президента України в АРК» у редакції 2012 року. За цим законом Представництво має перевіряти виконання законів, дотримання Конституції України на півострові. Однак реалії нині зовсім інші, не ті, під які писався закон. За якими критеріями тоді оцінювати вашу роботу? Чи не може повторитися те, що вже сталося з вашою попередницею, роботу якої дуже сильно критикували?

    Згоден, що ефективність роботи – це головне. Ефективність вимірюється результатом. Який результат ми маємо надати? Чи зіставний він із тими коштами, що витрачаються на Представництво? Тут є декілька варіантів відповіді. Найпростіша полягає в тому, що сам факт існування Представництва вже є великим плюсом. Подивіться зараз на реакцію росіян. У нас за останні три дні відбулися лише кадрові зміни, а вони уже в усіх ЗМІ про цей факт повідомляють, коментують це якісь сенатори, депутати Держдуми і колишні українські чиновники, колаборанти. Усі хором кажуть, що це ні на що не впливає, це якась іграшкова, лялькова інституція. Знаєте, людина, яка має певну хворобу часто теж стверджує, що вона здорова. Ця реакція росіян є самозаспокоєнням, яке вони висловлюють на найвищому рівні, і певною мірою навіть істерично. Це вже результат нашої роботи. А росіяни – не ідіоти, розуміють, що якщо державна політика України щодо Криму буде інтенсифікована, у них настануть проблеми.

    Щодо критеріїв ефективності, то вони наступні. По-перше, представництво має величезний аналітичний потенціал. По-друге, за чинним законом, який хоч не відповідає окупації, проте визначає, що Представництво є гласним, публічним органом. В цих умовах ми маємо надавати українському суспільству, світові правдиву інформацію про те, що відбувається в Автономній Республіці Крим російською, англійською, українською і кримськотатарською мовами. Сьогодні багато високопосадовців говорять про Крим, але відкритих для загалу професійно зібраних і проаналізованих даних про те, що там відбувається, не вистачає. Ми готуватимемо аналітичні звіти, які заповнюватимуть прогалину.

    Ще одним напрямком для себе бачимо захист прав і свобод людини. Його ефективність вимірюватиметься у показниках зниження соціальної напруги, яка є і серед кримчан, і серед мешканців тих територій, на яких кримчанам надають адміністративні послуги. Це також наше завдання.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ