$500 мільярдів доларів за землю. Наскільки таке реально?

    Як уряд проспав земельні слухання
    Наступного дня після героїчного прийняття бюджету у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». Після того як парламентарі подовжили на рік мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, у владі зовсім не відмовились від
    • Микола Мельник
    • 22 Грудня, 2016, 15:20
    • Розсилка

    Як уряд проспав земельні слухання

    Наступного дня після героїчного прийняття бюджету у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі». Після того як парламентарі подовжили на рік мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, у владі зовсім не відмовились від планів зробити землю предметом торгу. Поки ж триває вибір моделі, за якою це краще зробити.

    Причому оскільки ця тема надто чутлива для населення (тобто електорату), вигадуються механізми, як допустити тих самих іноземців на українську землю в обхід мораторію. До парламенту вже внесено законопроекти, що впроваджують окремі елементи ринку землі замість комплексної реформи. Зокрема, законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення (№5535) передбачає право іноземців та іноземних юридичних осіб володіти українською землею. А законопроект щодо механізму емфітевзису (№4010-а) дозволяє власнику договору перепродавати право на користування землею (оренду) комусь іншому без відома фактичного власника землі або ж вносити договір емфітевзису як заставу в банк. Фактично йдеться про завуальовані способи таки започаткувати торгівлю землею.



    Втім, це дуже вписується в методи роботи нинішнього парламенту, де все вирішують кулуарні домовленості – достатньо згадати, як до п’ятої ранку приймався бюджет на наступний рік із купою правок, які б задовольнили «хотєлкі» конкретних фракцій та депутатів.

    Цікава деталь. Уряд на архіважливі земельні слухання не делегував не те що прем’єра чи його заступників, а навіть і профільного міністра. «Відсипаються», – так пояснювали пусту урядову ложу учасники слухань, серед яких більшість представляли агровиробники. Натомість позицію влади щодо земельної лібералізації представляв колишній глава Держгеокадастру, а нині перший заступник міністра агрополітики і лобіст скасування мораторію Максим Мартинюк. Його виступ спровокував бурю незадоволення у залі.

    З’явилися на слуханнях і «штатні» захисники селян – Юлія Тимошенко і Олег Ляшко. Виступ останнього традиційно звівся до звинувачень на адресу лідерки «Батьківщини», яка начебто у часи свого прем’єрства обіцяла МВФ продати землю. Сутичку політиків зупинив несхвальний гул учасників слухань, котрі з’їхались з усіх куточків України.

    Лідер Аграрної партії Віталій Скоцик, який вийшов до журналістів під час парламентських слухань, вважає, що все, що звучало від представників влади у залі, свідчить про те, що «шукаються шляхи, аби у народу вкрасти землю». «У кінці 2014 року було закладено, мабуть, найбільшу помилку і в коаліційній угоді, і в програмі уряду на найближчих два роки. Вона полягала в управлінні економікою фіскальним типом. Розрахунок, власне, робився виключно на сировинну економіку нашої країни. Тобто не на створення доданої вартості, робочих місць і реальної купівельної здатності», – пояснив політик. Він також вважає, що ухвалений бюджет – це ще одне випробування для села. «Ми бачимо, що виплати на медицину, освіту переклали на місцеві громади. Ми бачимо, що в аграріїв у минулому, позаминулому і наступному роках забирають останні гроші. І дуже прикро, що ми чуємо приблизно ті самі розмови, що й 26 років тому, коли розпочалася земельна реформа. І тоді, і сьогодні ті люди, які засідають у Верховній Раді, розглядали землю як капітал для власного збагачення, але не як капітал для розвитку економіки всієї нашої держави», – переконаний Скоцик.


    Голова Аграрної партії Віталій Скоцик
    Голова Аграрної партії Віталій Скоцик

    Учасники слухань, які представляли аграрну галузь, висловлювали переконання, що питання землі зараз активізувалося тому, що іншого привабливого ресурсу в Україні майже не залишилось. Зайве підтвердження – провал програми приватизації. Щороку уряд будує великі плани із залучення в бюджет коштів від продажу тих держпідприємств, що залишились, але ці сподівання лишаються марними. Земля ж – дуже привабливий шматок, яким ще можна поживитись.

    Скоцик упевнений, що мораторій на продаж землі на 2018 рік продовжувати не треба, проте держава мусить захистити свій головний ресурс і забезпечити його раціональне використання. Для цього, на його думку, слід передбачити в законодавстві, що власником землі може бути лише громадянин України, та обмежити площу землі, яка може перебувати у володінні чи оренді одного власника. Також слід створити регулюючий орган у вигляді Земельного банку, основним завданням якого є збереження кількості та контроль якості землі, законодавчо закріпити параметри відновлення родючості землі.

    «Україні потрібен єдиний, відкритий реєстр власників землі. Має бути встановлено чіткі межі всіх територіальних громад та проведено інвентаризацію всіх земель сільськогосподарського призначення. Необхідно передбачити граничні мінімальні орендні ставки на землю. Але найголовніше – дати можливість самому українському народові затвердити на всеукраїнському референдумі комплексну земельну реформу», – наголошує Скоцик.



    Парламентські слухання на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі»

    На його думку, дуже важливо правильно оцінювати вартість землі сільськогосподарського призначення, якої Україна має 42 млн гектарів, аби магнати не могли скупити її за безцінь. При ціні 500 доларів за гектар загальна сума може становити $21 млрд. Якщо ж ціна за гектар буде на рівні $7000, загальна капіталізація земель становитиме $294 млрд, а при ціні $12 000 за гектар – $504 млрд. Це просто величезна сума, особливо у порівнянні з нашими більш ніж скромними золотовалютними резервами. Хоча, звісно, велике агролобі намагатиметься включити всі можливі механізми впливу, аби отримати мінімальну ціну.  

    Заступник голови фермерського господарства «Сокіл» на Київщині Руслан Сокол з парламентської трибуни звернув увагу на те, що ринок землі вже давно є. Він працює через механізм оренди, а великі агрохолдинги і фермери конкурують за паї. Інформкомпанія про необхідність якнайшвидшого продажу землі без реальних можливостей для цього (напрацьованої нормативної бази, доступу фермерів до дешевих кредитів) вигідна певним лобістам. «Чи зустрічали ви у відкритих джерелах дані щодо кількості бажаючих продати пай? Натомість ми бачимо іншу картину. Всі, хто завгодно, – навіть окремі зірки естради – долучилися до пропаганди розпродажу угідь. Чи не бачите ви за цією лавиною публікацій і виступів тінь таємничих лобістів? Наше господарство співпрацює з сотнями пайовиків, і ми чітко бачимо: бажаючих продати – разюча меншість. Розмови про пенсіонерів, які сплять і бачать, як продають свій пай, – ще один міф», – переконує агровиробник.


    Заступник голови фермерського господарства «Сокіл» на Київщині Руслан Сокол
    Заступник голови фермерського господарства «Сокіл» на Київщині Руслан Сокол

    Зазначимо, що з 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення, сьогодні дійсно працює в Україні тільки два – можна працювати на землі самому або здавати її в оренду. Решта можливостей – такі, як, наприклад, обміняти землю чи використати як заставу в комерційному банку, щоб розвивати власне присадибне господарство, – сьогодні не працюють. Аби вони нарешті запрацювали і земельну реформу було завершено наступного року, експертна група при Аграрній партії розробляє повний пакет законодавства.

    «Ми будемо із повним пакетом земельного законодавства і дорожньою картою не пізніше першого кварталу наступного року, – обіцяє лідер Аграрної партії. – Ми презентуємо їх усьому українському суспільству – в тому числі Верховній Раді і Кабінету міністрів. І будемо робити все від нас залежне, аби земельна реформа в наступному році завершилась».

    Щоправда, у великих планів аграріїв є один значний недолік – самі аграрії не представлені в нинішньому складі парламенту. Тож Скоцик не виключає, що доведеться приймати вже восьме рішення про подовження мораторію та чекати задля вирішення земельного питання, доки не буде переобрано парламент і сформовано новий Кабмін.

    Микола Мельник, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ