Парад зрад. ГПУ розвалила справу екс-міністра Колобова

    • Федір Орищук
    • 10 Квiтня, 10:00
    • Розсилка
    Екс-міністр фінансів Юрій Колобов
    Екс-міністр фінансів Юрій Колобов

    Колишній топ-чиновник, який останніх 2,5 року мешкав в Іспанії, має добре подякувати слідчим Генпрокуратури

    В Україні триває парад визнання невинуватості провідних членів команди Януковича. Напередодні суд заявив про безпідставність звинувачень у розтраті 220 млн гривень екс-міністром фінансів Юрієм Колобовим.

    Колишні міністр Едуард Ставицький, міністр Микола Злочевський, нардеп Юрій Іванющенко. Цих людей раніше об’єднувало клеймо «близького оточення» екс-президента Віктора Януковича та підозра проти кожного з них у багатомільйонній корупції. Тепер вони мають інший спільний знаменник: порушені проти них кримінальні справи – розвалені. Справа Ставицького розсипалася у 2015 році, Злочевського – у 2016-му, Іванющенка – у 2017-му. Напередодні до клубу тріумфаторів приєднався екс-міністр фінансів Юрій Колобов. А українська правоохоронна система вкотре капітулювала.

    Колобова звинувачували у змові із екс-президентом Віктором Януковичем та екс-прем'єром Миколою Азаровим під час розтрати 220 млн гривень. У ГПУ справою займалися три роки поспіль. Останні відомості про перебіг розслідування з’являлися місяць тому: підлеглі генпрокурора Юрія Луценка домоглися арешту деяких активів Колобова. Але 3 квітня суддя Печерського суду Києва Катерина Москаленко визнала звинувачення проти екс-міністра фінансів безпідставними та відмовила прокуратурі у проведенні спеціального досудового розслідування. «Доводи сторони обвинувачення будуються виключно на припущеннях, а відтак не є доведеними», – таким був вердикт суду.

    Разом з тим колишній топ-чиновник, який останніх два з половиною роки мешкає в Іспанії, своїм відбіленням має завдячувати не стільки українському судочинству, як слідчим Генеральної прокуратури, що вели його справу. Про це свідчить історія розслідування.

    Юрій Колобов працював міністром фінансів протягом 2012–2014 років.

    Справа проти Колобова, Януковича, Азарова та їхніх спільників щодо розкрадання 220 млн гривень була порушена одразу після Євромайдану і стосувалася закупівлі Держслужбою спецзв'язку обладнання і послуг для створення мережі урядового зв'язку. Будівництво планувалося на базі потужностей «Укртелекому», який на той час уже був приватизований (як потім з'ясується, в інтересах бізнесмена Рината Ахметова). За умовами приватизації гроші на урядовий зв'язок у розмірі 220 млн гривень мав виділити саме новий власник, але проект профінансувала держава. Генпрокуратура почала розслідування у березні 2014 року. Гучні імена – екс-президента Віктора Януковича, екс-прем'єра Миколи Азарова і екс-міністра фінансів Юрія Колобова – з'явилися в матеріалах справи згодом, після завершення ревізії, яку провела Державна фінансова інспекція. Як писали у своїх звітах ревізори, в результаті перевищення повноважень Віктором Януковичем замість приватної компанії інфраструктурний проект профінансувала держава.



    Детальніше про цю оборудку «Главком» повідомляв на початку 2015-го у матеріалі «Маленький» презент Ахметову, или Главное преступление Януковича по версии Генпрокуратуры».

    Укртелеком – найбільша українська компанія фіксованого зв'язку, а також оператор мобільної мережі 3G.
    На початку 2011 року Фонд держмайна продав 92,79% акцій «Укртелекому» фірмі ЄСУ, дочірній структурі австрійської компанії «Epic», за 10,6 млрд гривень. У червні 2013 року група СКМ Рината Ахметова заявила, що купила цю частку та отримала контроль над «Укртелекомом». 
    Лінія урядового спецзв'язку включає комплекс технічних засобів для маршрутизації, комутації, мультиплексування, прийому і передачі сигналів по дротах і оптичних системах, а також для забезпечення будівництва, обслуговування та функціонування обладнання вузлів зв'язку.

    Восени 2014 року Колобову повідомили підозру – у привласненні держкоштів в особливо великих розмірах. За кілька місяців його було оголошено у міжнародний розшук. У березні 2015-го тодішній глава Генпрокуратури Віктор Шокін заявив, що Колобова затримано в Іспанії, а українська сторона готує матеріали для його якнайшвидшої екстрадиції. Повернення на батьківщину затягнулося, а рік тому стало відомо, що Національна судова колегія у кримінальних справах Іспанії відмовила Києву у видачі втікача. Судді зазначили, що надані Україною докази вини свідчать про «недостатньо просунуту фазу» розслідування.

    Полтергейсти у ГПУ

    Відмові в екстрадиції передувала підробка документів у Генпрокуратурі України, який використали в інтересах клієнта адвокати Колобова. А саме – сфальсифікований лист Генеральної прокуратури від 15 вересня 2015 року з підписом, схожим на підпис заступника генпрокурора Юрія Столярчука.

    Про це відомо завдяки матеріалам кримінального розслідування, доступним у судовому реєстрі. У зазначеному листі вказувалися завідомо неправдиві відомості про те, що екс-міністр Колобов у кримінальному провадженні фігурує як свідок, а не як підозрюваний. Цей документ адвокатами Колобова було подано до судового органа Королівства Іспанії, який розглядав справу про екстрадицію українця. Імовірно, саме цей факт став приводом для відмови іспанської сторони в екстрадиції Колобова в Україні. Досі у стінах ГПУ вивчається, хто ставив підпис на скандальній підробці.

    Як можна побачити з матеріалів судових розглядів справи Колобова, підробка – не єдина причина невтішних результатів розслідування. Про це, наприклад, може свідчити нещодавня зміна підозри на його адресу. Наприкінці лютого Генеральна прокуратура переписала формулювання звинувачень так: замість привласнення 220 млн гривень екс-міністр фінансів тепер підозрюється у розтраті цієї суми.

    Можливо, зміна підозри пов’язана з тим, що довести привласнення набагато важче, ніж розтрату, принаймні для іноземних колег, у тому числі з Інтерполу, який оголосив Колобова у розшук у січні 2015 року, але зняв у 2016-му, після відмови Іспанії в екстрадиції топ-чиновника.

    В таких умовах розраховувати на примусове повернення екс-міністра на батьківщину можна лише після складення обвинувального акта та засудження. Але за відсутності підозрюваного в країні закон дозволяє завершити справу лише через процедуру спеціального досудового розслідування. Вона застосовується, якщо підозрюваний у злочині переховується від слідства.

    Не там шукали

    Довести ухилення від слідчого процесу можна у тому випадку, коли, отримавши повідомлення про підозру, людина переховується від слідства.

    Колобову відправляли три підозри у скоєнні злочину протягом розслідування. Дві – у 2014 році, одну, як заначено вище, – два місяці тому.

    Першу підозру Юрій Колобов офіційно отримав за часів прокурорства Олега Махніцького. Але згодом цю посаду отримав Віталій Ярема, підлеглі якого змінили підозру колишньому міністру фінансів восени 2014 року. Наслідком цього мало стати відправлення нового повідомлення Колобову у скоєнні ним злочину. Прокуратура відправила його на українську адресу реєстрації підозрюваного, але на той час екс-міністр уже переїхав до Іспанії. Однак, як стверджують тепер адвокати, втікач не бачив цей папірець.

    «Таким чином, у розумінні Кримінально-процесуального кодексу, (Колобов) не є підозрюваним. Водночас подання клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи, яка не є підозрюваним, суперечить КПК України», – робить тепер висновок суд.

    Разом з тим суддя Москаленко зазначила, що прокуратурою не надано доказів і про отримання Колобовим останньої підозри, яку було складено у лютому 2017 року. Хоча адреса його проживання в іспанському місті Аліканте начебто відома і адвокатам, і органу обвинувачення.

    Понад те, суддя впевнена, що і нове звинувачення – у розтраті 220 млн гривень (замість старої підозри у привласненні 220 млн гривень) – не має доказів.

    Аргументацію суду виглядає так: 220 млн гривень на побудову мережі урядового зв'язку було виділено Держспецзв'язку на підставі ухваленого парламентом закону про держбюджет на 2012 рік. Водночас суду не надано доказів, що Колобов «брав участь у голосуванні та прийнятті вказаного закону або відав державними коштами. Слідчі не вказали і на чию користь здійснено розтрату коштів, зазначив суд.

    З огляду на всі ці факти суд визнав відсутність обґрунтованої підозри проти Юрія Колобова, а доводи сторони обвинувачення «будуються виключно на припущеннях».

    У здійсненні спеціального досудового розслідування Генпрокуратурі було відмовлено.

    Це рішення фактично завершує епопею навколо «справи Колобова». Річ у тім, що відповідно до перехідних положень Кримінально-процесуального кодексу, після 15 квітня 2017 року кримінальні провадження, які тривають довше двох років, мають бути передані Державному бюро розслідувань. Коли розпочне роботе нова структура, яку досі не створено – питання риторичне.

    Федір Орищук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ