За перше півріччя лише сума гендерного «бонуса» для партії Садового склала більше 22 млн
«Самопоміч» намагається бути подібною до розвинутих європейських партій, найбільше вкладаючи у власний електорат та працівників. Проте, роблячи ставку на людей, фінанси партії все одно залишаються в «одних руках». Політична сила, яка на виборах до парламенту прагнула вигідно відрізнятися від конкурентів, не особливо вирізняється на тлі колег із Верховної Ради, які також отримують гроші на свою діяльність з бюджету. Разом із тим, використання партією фінансів має свої особливості – «Самопоміч» намагається інвестувати не в безпосередню партійну діяльність, а у суспільні проекти. Навіть не цурається фінансово-політичних зв’язків з іншими партіями.
Надійшло. Гроші партії
За першу половину 2017-го «Самопоміч» отримала трохи більше від 50,5 млн гривень у свою скарбничку. Абсолютна більшість цих коштів – 50,3 млн – це гроші з державного бюджету, які партія отримує в межах фінансування політичних сил за новим законодавством.
І лише близько 125 тис. гривень в І кварталі та 140 тис. грн у ІІ кварталі партійці отримали від українських громадян та юридичних осіб. Що доволі мало в загальній сумі доходів, тим паче, що майже 65 тисяч гривень в II кварталі – це кошти самої партії, повернуті виборчими комісіями.
Що характерно: партія отримує невеликі перекази від людей з різних областей, проте графа «членські внески» порожня. А отже, можна припустити, що партійці свою політичну силу підтримувати не поспішають. А єдиним відомим членом партії, який підтримав «Самопоміч» 600-ми гривнями в І кварталі, є Сергій Гусовський – голова фракції «Самопомочі» в Київський міській раді. Трохи краще ситуація склалася за наступні три місяці: в благодійниках помічено нардепів Олену Сотник (400 грн) та Руслана Сидоровича (1600 грн).
Подібна ситуація у «Самопомочі» була й наприкінці минулого року, коли партія отримала більш як 32 мільйони з бюджету та лише 262 тисячі як підтримку партії з боку суспільства. Проте тоді кількість селебрітіс, які поповнили партійну скарбницю, була більшою: Андрій Садовий (2,5 тис.), Олег Лаврик (2,5 тис.), Олег Березюк (2,8 тис.), Олена Сотник (1 тис. грн.), Єгор Соболєв (100 грн) і т.д.
На відміну від своїх колег по парламенту, в «Самопомочі» не вітається переказ коштів з регіональних осередків, як, зрештою, і навпаки.
Власне, діяльність партії нагадує відому картинку зі змінним наповненням: « - Хто хоче децентралізацію? – Ми! – Що ми для цього робимо? – Нічого!». Парадокс у тому, що в політичній силі, яка нібито виступає за децентралізацію влади в державі, розподіл фінансів відбувається лише на центральному рівні й не опускається навіть до обласних осередків. Саме тому більшість оплат проходить через центральний апарат, зокрема, й оплата офісів та зарплати для працівників по всій Україні.
Така модель управління сильно відрізняє від, наприклад, президентської «Солідарності», де велику частину грошей, отриманих з бюджету, «розкидають» по осередках. Як видається, це дещо зменшує незалежність місцевих осередків, які можуть «танцювати» лише з коштів, отриманих від благодійників. Проте, контроль за витрачанням грошей, звісно, у рази полегшується.
Пішло. Витрати партії
За даними, отриманими аналітиками коаліції «Гроші партій під контролем» зі звітів партії, з отриманих 50 млн грн (по 25 в кожному кварталі) у «Самопомочі» витратили більш ніж 35.
У І кварталі найбільше потягнуло «інформування мас»: друк партійних газет та роздаткових матеріалів, а також оплата трансляцій на радіо та телебаченні програм власного виробництва – майже 5,5 млн. Ще більша сума – 6,4 млн – пішла на ці партійні «слабкості» в ІІ кварталі.
До слова, це характерна риса «Самопомочі». Адже відповідно до звітності за 2016 рік, витрати на видавничу продукцію, йдеться про виготовлення власної газети, сягнули 17 млн, що становило трохи більше 40% від усіх коштів, які партія отримала з державного бюджету.
Однак політсила Садового підходить до цієї сфери більш раціонально, аніж деякі колеги-конкуренти на політичній ниві й не витрачає кошти на ролики а-ля «голосуй за мене» (принаймні зараз, в міжвиборчий період) чи неприхований самопіар. Гроші йдуть на виготовлення власних радіо- та телепрограм з досить інформативним наповненням, які пізніше на платній основі розміщуються в етерах місцевих телеканалів та радіостанцій.
Так, на виготовлення телепрограми «Країна Самопоміч» в ІІ кварталі партії довелось розщедритись на 384 тис., а чисті витрати на друк партійної газети сягнули більш ніж 1,5 млн. Що характерно: вартість одного примірника газети коливається від 30 коп. до 1,5 грн, хоча друк відбувається у одного й того самого підприємця.
Загалом на власну рекламу «Самопоміч» витратила за останні півроку 2,8 млн державних гривень. Розміщення реклами в друкованих ЗМІ коштувало 191 тис., зовнішня реклама – 240 тис., реклама на радіо – 585 тис. Найдорожчою традиційно стала реклама на телебаченні – 1,78 млн. При цьому в ІІ кварталі витрати на ТБ – єдиний пункт, на якому партійці пригальмували – сума на 40 % менша, якщо порівняти з попереднім періодом. Тоді як видатки на радіорекламу збільшились на 58%, на зовнішню рекламу – на 64%, а на рекламу в газетах – на всі 200%!
Другу «витратну сходинку» займає оплата праці для численних працівників. Оскільки, нагадаємо, виплати заробітної плати для всіх осередків здійснюються «зі Львова», то цей рядок витрат у підсумку потягнув більш як на 3 млн в І кварталі (252 працівники) та 3,8 млн – в ІІ кварталі (277 працівників), що ледь не вдвічі перевищує витрати для працівників в 2016 році.
Іншими великими виплатами (якщо не рахувати податки за працівників та «збірні», як, наприклад, «матеріальні витрати») були оренда офісів та проведення партійних з’їздів.
У І кварталі ці позиції «потягнули» в середньому на мільйон кожна. В наступні три місяці суми зросли ще більше: на партійні з’їзди пішло 1,3 млн, а на оренду офісів – більше 1,5 млн. У цьому випадку тенденційним є збільшення кількості та вартості приміщень для «Самопомочі» - від півмільйона наприкінці 2016 року до 1,5 млн станом на червень 2017 року.
Оренда автомобілів сумарно за півроку обійшлася партії у 4800 грн, що видається вкрай символічною сумою, оскільки автопарк «Самопомочі» постійно росте – з 5 до 9 автівок за останні три місяці.
На послуги зв’язку пішло більш ніж 81 тис., що становить близько 13,5 тисяч на місяць.
3,7 млн. гривень повернулось до Державного бюджету в якості сплачених податків.
Цікавим є той факт, що у звіті не виявлено жодних витрат на, так звані, гендерні позиції, хоча, власне, за дотримання гендерної квоти «Самопоміч» отримує з Державного бюджету додаткові кошти. І, оскільки ця партія єдина, яка цієї квоти дотрималася, всі 10% від загальної суми, виділеної з казни України на фінансування партій, йде в одні руки. За перше півріччя сума гендерного «бонусу» склала для «Самопомочі» більш як 22 млн.
«Найкращий роботодавець»
По всій Україні «Самопоміч» має 74 осередки, 16 з яких досі не мають відкритих банківських рахунків, що є прямим порушенням законодавства. Адже, нагадаємо, відповідно до змін до Закону «Про політичні партії в Україні» від 2015 року, кожна місцева організація партії має відкрити рахунок у банку та всі фінансові операції проводити через нього. Активісти коаліції «Гроші партій під контролем» неодноразово вказували на це порушення відповідальним особам НАЗК, але, наразі, реакції немає.
На початку року в осередках партії Андрія Садового та центральному апараті працювало більш як 250 людей з середньою заробітною платою майже 13 тис. грн, що на 64% більше, ніж оплата праці в партії наприкінці 2016 року.
У другому кварталі ситуація знов покращала: партія збільшила кількість своїх працівників до 277 осіб, а середня оплата праці складає біля 13,7 тис. гривень.
Така середня «ставка» ставить «Самопоміч» в рейтингу найбільш щедрих роботодавців на вище місце, ніж партії Порошенка та Тимошенко, про що писали аналітики Центру «Ейдос» раніше. Таким чином, на оплату праці партійці витратили більш ніж 3,2 млн бюджетних коштів.
Також партія досить сильно витрачається на офіси. На території всієї країни партія «бере і орендує» більш як 3,2 тис кв. м, за що в І кварталі довелося викласти понад мільйон гривень, а в ІІ ба навіть більше - 1,5 млн.
Транспорт «із перших рук»
Наприкінці березня автопарк «Самопомочі» налічував п’ять автомобілів, зокрема, дві автівки Skoda та дві Toyota. Пікантності цій ситуації додавало те, що більшість автомобілів орендовано у людей чи ТОВок, які так чи інакше пов’язані з партійцями «Самопоміччю».
Наприклад, Skoda Octavia A5 2008 року орендується у Марії Янчук, яка працює за трудовим договором помічницею депутатки від партії Садового Ірини Сисоєнко. Другу Skoda Fabia партія орендує у власної однойменної громадської організації «Самопоміч».
Автомобілі Toyota Camri політсила бере у ПАТ «Промбудприлад» та ПАТ «Південьзахіделектромережбуд». Окрім того, у «Промбудприладу» партія орендує своє основне львівське приміщення, яке слугує й місцем реєстрації (Сахарова, 42).
Цікавим фактом є те, що директорами ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» були свого часу й Андрій Садовий, лідер партії, й Олег Лаврик, основний спонсор «Самопомочі». Окрім того, кінцевим бенефіціаром обох товариств є Оксана Друль, яка також керує ТОВ «Радехівцукор».
А саме акціонери цих трьох підприємств – Володимир Матківський, Юрій Гладун та Остап Друль – є основними спонсорами «Галицької партії», про зв'язок якої із «Самопоміччю» активісти Центру «Ейдос» вже писали. Таким чином, джерела фінансування «Самопомочі» вказують на політичне подвійне дно «Самопомочі», коли одні і ті самі «акціонери» фінансують і партію національного масштабу, і регіональну партію з неоднозначними гаслами у стилі «Почуй Галичину!».
Оренда автомобілів потягнула з бюджету партії за І квартал символічні 1200 грн, а за ІІ - 3600. Тоді як, наприклад, оренда одного принтера коштувала «Самопомочі» більше 23 тисяч гривень щоквартально.
Ба більше, 23 тисячі витратили в «Самопомочі» і на купівлю вудилища під прапор. Хоча партійцям Садового ще вчитись і вчитись закупівлям вудилищ, наприклад, у «Народного фронту», які витратили на цей предмет політичного сьогодення близько півтора мільйона.
Проте, беззаперечним плюсом, виходячи зі звітів партії, є те, що «Самопоміч» чи не єдина, хто показує оплату комплектуючих до своїх «залізних коней», оплату автомийки та витрати на бензин. Адже партія зазначила витрати на ремонт і купівлю деталей до однієї зі своїх автівок. Тоді як, судячи зі звітів за попередній рік, у багатьох українських політичних сил є авта, які не ламаються і їздять без бензину.
Навчання та харчування
Партія дбає й про розвиток членів партії та працівників. Для них час від часу влаштовуються різноманітні тренінги, які часто виявляються недешевим задоволенням, проте вкрай необхідні, якщо політична сила планує розвивати потенціал свого штату а, відповідно, й свій власний.
Так, в 716 тисяч обійшлася «Самопомочі» серія тренінгів від Олександра Лісовика – директора компанії «Бізнес-Тренінг», що навчає менеджменту, комунікаційного мистецтва продажів та ефективного ведення переговорів.
У 180 тис. грн партія оцінила тренінги Олексія Кебаса, який є засновником ТОВ «ВК «Вернікс» і спеціалізується на послугах друку та торгівлі.
Також партія продовжує співпрацю з Любов’ю Сорокіною, яка є засновником львівської «Студії «Талан» та розробляє Програму якісної комунікації з клієнтом для Львівської міської ради. Вартість її послуг для «Самопомочі» за останній квартал становила 168 тис. грн.
Окрім того, партія Андрія Садового скористалась інформаційно-консультаційними послугами такої собі Галини Кареліної, що обійшлось в 55 тис. Цікавим є той факт, що ім’я тренерки збігається з іменем помічниці колишнього нардепа від Радикальної партії Андрія Артеменка, якого в травні цього року було позбавлено українського громадянства.
Очевидно, що в зв’язку з проведенням різноманітних заходів, партія забезпечує й харчування учасників, про що не забуває звітувати й перед НАЗК. Тому дещо комічно, але відповідно до закону, виглядає сума в майже 18 тисяч гривень, яку партійці залишили в ресторані «V.Piano» як оплата харчування для учасників одного зі своїх заходів.
Виходячи з фінансових звітів «Самопомочі», можна зробити висновки, що партія подає досить детальні звіти й доволі креативно використовує кошти. Разом із тим недоліком фінансування є надмірна централізація фінансування, зосередження коштів у руках центрального офісу. Проблемою також залишаються сумнівні фінансово-політичні зв’язки з іншою місцевою регіональною партією, яка, крім того, має тенденцію до проголошення виключних регіональних гасел із сепаратистським присмаком.
Катерина Давиденко,
Всеукраїнський рух проти політичної корупції «Під контролем» - Центр «Ейдос»
Читайте також:
Державне фінансування радикально змінює Радикальну партію Олега Ляшка
Польоти, готелі та 10 гривень від виборця: як минув перший квартал у БПП
Таємниці бухгалтерії Тимошенко. Як серед спонсорів «Батьківщини» опинились індус та китаєць
Другий ешелон. Де беруть і як витрачають гроші партії Гриценка, Тягнибока та Гацька
Куртки для Ляшка, вудочки для Яценюка. На що партії витратили 160 млн бюджетних коштів
З миру по нитці – Тимошенко сорочка. Хто і як фінансує «Батьківщину»
Коментарі — 0