Вороги екології. Підприємства, які вбивають українців

навколишнє середовище
Вороги екології. Підприємства, які вбивають українців

Мінекології назвало найбільших забруднювачів повітря та води

Пересічному громадянину проблеми екології можуть видаватися незначними – значно більше хвилює відсутність грошей у гаманці та чималі суми у щомісячних рахунках за електроенергію та воду. Якщо ж поцікавитися статистикою, ситуація виявляється по-справжньому страшною. Згідно з даними, оприлюдненими Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Україна посідає перше місце серед країн світу за кількістю смертей від забруднення навколишнього природного середовища.

Львівська «сміттєва проблема», яка мала величезний резонанс, - справді серйозна, але не єдина екологічна біда держави. «Якщо комусь видається, що головна проблема України – побутові відходи, то промислових відходів за рік продукується в кілька разів більше. Наприклад, той же комбінат «Азовсталь» за рік утворює майже на 25% більше промислових відходів, ніж 4-6 млн жителів Києва продукують побутових відходів», - наголосив міністр екології Остап Семерак.

Представлений днями Міністерством екології та захисту природних ресурсів рейтинг «Топ-100 основних підприємств-забруднювачів» (за 2016 рік) потрібен для подальших кроків щодо перегляду підходів власниками підприємств до питань довкілля. Рейтинг розділений на три категорії: забруднювачі атмосферного повітря, водних ресурсів , а також підприємства, які продукують найбільшу кількість промислових відходів. Традиційно регіонами-лідерами із забруднення навколишнього природного середовища стали Дніпропетровська, Донецька та Запорізька області. На них припадає 75% підприємств-забруднювачів. Саме там розташована найбільша кількість підприємств, отже і викидів суттєво більше, ніж в інших областях. «Іронія в тому, що власники і менеджмент цих підприємств, можливо, і мають можливість пити чистішу воду чи їсти вирощені за особливими технологіями продукти, але точно не ходять у протигазах і дихають тим же повітрям, що і всі ми. Я ліберальних поглядів по життю і завжди за розвиток українського бізнесу (він локомотив нашої економіки), але я - проти безвідповідального бізнесу», - коментує Семерак

Найбільші забруднювачі

На першому місці в рейтингу забруднювачів атмосферного повітря опинилось «Арселор Міттал Кривий Ріг». За даними Мінприроди, лише за минулий рік підприємство викинуло у повітря 273 тис. т забруднюючих речовин. Це дещо менше, ніж позаминулого року, однак різниця зовсім невелика: лише 3 тис. т.

На другому місці в рейтингу - Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча - 178 тис. т. Це підприємство за рік збільшило обсяги викидів приблизно на 7 тис. т. Третє місце - у Бурштинської ТЕЦ - 168 тис. т відходів за минули рік проти майже 199 тис. т 2015-го.

1_09

2_10

Рейтинг забруднювачів водних об’єктів очолив металургійний комбінат «Азовсталь» із показником викидів у минулому році у 140 мільйонів кубометрів. За ним - Дніпровський металургійний комбінат, який скинув 71 мільйон кубометрів відходів у водойми. Трійку антилідерів замикає «Запоріжсталь» — 54 млн кубометрів відходів.

3_10

4_07

Перша трійка утворювачів відходів – гірничо-збагачувальні комбінати. Антилідером став Північний ГЗК, який за минулий рік спродукував 64,5 млн т відходів. На другому місці - Центральний ГЗК (55 млн т) і на третьому Інгулецький ГЗК — 47 млн т. Вся трійка підприємств розташована у Кривому Розі.

5_05

Ворог природи номер один

Впадає в око, що більшість підприємств-забруднювачів і повітря, і води належать Рінату Ахметову («Метінвест», ДТЕК). Це - «ММК імені Ілліча» та «Бурштинська ТЕС» (входить в «ДТЕК Західенерго»), ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», а також Вуглегірська ТЕС державного ПАТ «Центренерго». До топ-10 забруднювачів також увійшли ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Курахівська ТЕС «ДТЕК Східенерго», Старобешівська ТЕС «Донбасенерго», Запорізька ТЕС «ДТЕК Дніпроенерго» і «Дніпровський меткомбінат», підконтрольний «Метінвесту».

До двадцятки забруднювачів повітря ввійшли Ахметовські ж меткомбінат «Азовсталь», Трипільська ТЕС «Центренерго», Луганська ТЕС «ДТЕК Східенерго», Ладижинська ТЕС «ДТЕК Західенерго», ДТЕК Придніпровська ТЕС, Слов'янська ТЕС «Донбасенерго», Зміївська ТЕС «Центренерго», Зуївська ТЕС «Східенерго» , меткомбінат «Запоріжсталь», Південний гірничо-збагачувальний комбінат.

Крім того, три підприємства-антилідери утворювачі відходів (Північний, Центральний та Інгулецький ГЗК) також належать «Метінвесту».

Водночас найбільшим підприємством-забруднювачем стало «Арселор Міттал Кривий Ріг»

Як Мінприроди змусить дбати про навколишнє середовище

Рейтинг «Топ-100 основних підприємств-забруднювачів» (за 2016 рік) зі вказаним обсягом викидів красномовно свідчить: заходи, які нині використовуються в Україні для боротьби із забрудненнями, є недостатніми. Приміром, другий найбільший забруднювач повітря ПрАТ «ММК ім. Ілліча» збільшив обсяг викидів за рік. Вдіяти з цим поки що нічого не можна: умовно кажучи, право псувати атмосферне повітря підприємства «купують» шляхом сплати екологічного податку.

«Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел протягом останніх трьох років мала тенденцію до збільшення. І ця тенденція проявилася у 2016 році, порівняно з 2015-м... Обсяги викидів забруднюючих речовин - від 33 підприємств, які ввійшли у топ-100, несуть 75% загальних обсягів викидів від усіх стаціонарних установ, які були здійснені в 2016 році», - констатує Семерак. 

Керівники промислових підприємств, які потрапили до рейтингу, не поспішають робити кроки для змінення ситуації. За словами міністра, рік тому він запропонував керівникам промпідприємств провести екологічну модернізацію, користуючись пільгами Мінприроди: зменшення кредитних ставок (спільний проект Мінприроди, державного банку «Укргазбанк» та Міжнародної фінансової корпорації). «Я не дуже задоволений реакцією за цей рік української промисловості. Підприємства з рейтингу топ-100 поки що доволі пасивно ведуть перемовини з фінансовими інституціями, і я би хотів, щоб ця робота інтенсифікувалася, в першу чергу, з їхнього боку», - зазначив Семерак.

Мінекології вирішило стимулювати забруднювачів не пільгами, а гривнею. Відомство розробило Національний план скорочення викидів в атмосферне повітря від великих спалювальних установ, після прийняття якого керівникам буде вигідніше переобладнати підприємства, ніж сплачувати податок за забруднення.

«Цей план вже погоджений європейцями, і зараз ми його відправили на погодження до центрального органу виконавчої влади. Думаю, що найближчим часом його винесуть на затвердження Кабінету міністрів», - сказав у коментарі «Главкому» директор департаменту екологічної безпеки міністерства екології та природних ресурсів Сергій Лук’янчук.

За словами Лук’янчука, план передбачає до 2030 року зменшення викидів в атмосферу за показниками CO та NOx (оксид азоту). Це ті речовини, які найбільше впливають на навколишнє природне середовище та здоров’я громадян. «Йдеться про те, щоб кожне підприємство кожного виду господарської діяльності, які мають ці спалювальні установки, впродовж цих років (тобто до 2030 – «Главком») замінили старе обладнання на нове, яке більше екологічне й технологічне. Тобто воно буде потужніше, але викидів в атмосферу буде в 10 чи в 20 разів менше», - зазначив він.

Стимулюючим фактором має стати система «Забруднювач платить» - податок для забруднювачів зросте в рази. Нині ж екологічний податок в Україні дуже невеликий: порівняно з європейськими країнами – у 10 разів менший. Виходить, що власникам підприємств дешевше «відкупитися», ніж вирішити проблему. «Податок цей має бути дуже високий, щоб це реально стимулювало змінювати технології. Зараз ситуація така: якщо ви забруднюєте навколишнє природне середовище, вам дешевше платити податок, ніж ставити нове обладнання», - пояснив Лук’янчук.

У Мінекології наголосили: високий екологічний податок покликаний не збирати гроші в бюджет. «Держава у зв’язку з бюрократичними моментами не може вчасно використати та запобігти всім екологічним катастрофам. Дуже складна система використання цих грошей. Як витрачаються гроші з екологічного податку – 70% грошей взагалі не використовуються – через бюрократію», - розказав Лук’янчук. Він також додав, що державі значно простіше запобігти екологічній катастрофі, ніж потім із нею боротися.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: