"Путінобачення": дешеві містифікації

Заяви радника президента Росії путінського лакея Глазьєва про те, що нібито Україна порушує двосторонній договір про дружбу з Росією, озвучені на російському телебаченні, точніше – "путінобаченні" є дешевою містифікацією. Це типовий і давно апробований політичний трюк, який використовує Росія у відносинах з иншими державами упродовж століть, намагаючись когось укотре залякати

Як свідчить історія, договори з Росією не варті паперу, на якому вони написані. Українці ще з середини XVII століття змогли переконатися, наскільки підступною і зухвалою є політика Москви і наскільки цинічно вона плює на міжнародне право. У відносинах з Україною Росія ніколи не виконувала умов договорів, без зайвих вагань порушуючи їх за першої-ліпшої нагоди. У Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство від 31 травня 1997 року, напевно, вже не залишилося жодної статті, яку би не порушила Російська Федерація. Тому крокодилячі сльози путінського лакея Глазьєва не мають вводити в оману світове співтовариство.

Попри наявність Договору, Росія тривалий час демонструє своє відверто вороже ставлення до України, втручається у її внутрішню політику та продовжує розглядати нашу державу як свою колонію. Російська Федерація у відносинах з Україною послідовно порушує принципи взаємної поваги, суверенної рівности, територіяльної цілісности, застосовує економічні та инші способи тиску, зазіхає на право народів вільно розпоряджатися своєю долею, втручається у внутрішні справи, не дотримується прав людини та основних свобод, порушує права українців на своїй території.

Росії давно пора перестати красти українську історію та вказувати, що нам слід робити. А путінській свиті треба зрозуміти просту істину: Росія як імперія неминуче йде до свого розвалу і вже ніколи не стане великою світовою державою. Усі потуги Кремля відтермінувати цей закономірний і незворотний процес є марними. Бо всі імперії розпадались. Аналогічна доля чекає і на Росію.