Як замість однієї райдержадміністрації в районі виникло… сім!
Пропозиція скоротити штати службовців районних державних адміністрацій – дійсно на часі. Але є кілька ризиків, які можуть обнулити позитив від очікуваного скорочення витрат на управлінський апарат.
Маючи досвід управління і районною радою і райдержадміністрацією, я відповідально можу сказати, що адміністративна структура є застарілою. Вертикаль деяких відділів та управлінь перейшла у спадок від райкомів радянських часів, коли діяла командно-адміністративна система. Можливо, така адміністративна вертикаль мала сенс до 2014 року, бо створювала для тодішньої влади ілюзію повного контролю за процесами в регіонах. Хоча всі, хто в темі, розуміли: коли практично всі підприємства в приватній власності, чиновник із управління жодним чином не впливає на прибуток підприємств, кількість надоїв і врожайність. Реальна роль службовців на місцевому рівні – не управління економічними процесами, а збір статистики, та передача інформації на рівень області та Києва.
З початком реформи децентралізації, реальні важелі управління поступово перебирають на себе об’єднані територіальні громади, і це однозначно позитив. На мою думку, успішне завершення реформи децентралізації – коли останній голова райдержадміністрації здасть ключі на вахту в Адміністрації Президента, а вся влада буде в об’єднаних громадах. Проте є ряд проблемних моментів, які реформа не врахувала. Приклад Черкаського району (де утворилася перша в Україні ОТГ) показує, на що варто звернути увагу. Деякі з наших об’єднаних громад цього року з подивом зіткнулися з проблемою…нестачі коштів на обслуговування своєї інфраструктури. Саме так! Мова про ОТГ, які завдяки реформі здобули фінансову незалежність, одержують 60% податку з доходів фізичних осіб, право розпоряджатись земельним банком у межах сіл, та отримали чималі «підйомні» від держави. В одній із громад постала перспектива закриття музичної школи, в іншій – дитячо-юнацької спортивної школи. Решта ОТГ бачать низку майбутніх проблем, із якими не можуть справитись власними силами.
Ми почали розбиратися та аналізувати - чому в ОТГ, де бюджети зросли в порівнянні з «децентралізаційними» часами в 5-10 разів, не вистачає грошей на елементарне утримання? Відповідь — на рівні шкільної арифметики. До 2015 року, початку реформи децентралізації, Черкаський район (33 села) утримував одну райдержадміністрацію та 23 сільські ради. Станом натепер, замість однієї райдержадміністрації працює…сім! Коли ми проаналізували структуру однієї з великих ОТГ, відразу зрозуміли, звідки проблеми з коштами. Замість десятьох службовців, що раніше працювали в сільраді в «додецентралізаційні» часи, в управлінській структурі працює більше 50-х службовців. Чому така кількість чиновників? Об’єднані територіальні громади, перебираючи всю повноту влади, просто копіюють управлінську структуру РДА. Відтак створюються і «брунькуються» управління, відділи: житлово-комунального господарства, сім’ї, молоді та спорту, культури тощо…
А вихід є – ми маємо запровадити в державному управлінні принципи проектного менеджменту, як це відбувається в сучасних бізнес-структурах. Не створювати відділ тільки заради того, щоб він був «як у всіх». А визначити стратегічні цілі громади, сформувати задачі, під кожну задачу – проект, у кожного проекту – менеджер проекту. А депутатський корпус контролює виконання і результат. І в 2015 році, коли я став депутатом Черкаської обласної ради, ми вже почали рухатися в цьому напрямі. Початок був правильним: ми вперше напрацьовували Стратегію розвитку Черкаської області на 2015-2020 роки, нарешті зазвучала сучасна управлінська термінологія: КРІ, цілі та задачі. Наскільки це виявилося корисним та дієвим – свідчать ті проекти, що були реалізовані за таким принципом за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Дуже шкода, що далі проектів ДФРР цей принцип не був поширений.
Саме зараз, коли позитив від фінансової децентралізації вичерпується, і стають відчутнішими структурні та управлінські вади реформи, є вікно можливостей для перезапуску системи державного управління. Якщо ж залишити без змін застарілу структуру управління та радянську модель чиновника, будь-які рішення та ініціативи скорочень дадуть тільки тимчасовий косметичний ефект. А якість життя громад і якість управління не поліпшаться.