Говорячи про Голодомор, пам'ятаймо - творці його продовжують жити серед нас
Будьмо свідомими - все, що ми пережили в минулому, нікуди не зникло
УСІМ, КОГО ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ
Київ. Верховна Рада. Урочисте засідання до Дня Пам'яті жертв Голодомору. Виступ Андрія Парубія - емоційний і точний, щодо причин і наслідків Голодомору. Але - лише констатація факту знищення українського народу, його мови і релігії... Знову - ні слова про Культуру, як механізм збереження мови та ідентичності... За ним на трибуну піднімається Філарет. Він задає з трибуни питання - кому вигідно, щоб українців стало менше? Тим силам, які прагнуть розділити і послабити нас. Які інструменти підходять для цього? На той час це був хліб. За висловом Бухаріна - хто володіє хлібом, той володіє країною... Філарет - мудрий чоловік, він дає нам підказку. Скористаймося нею - і глянемо на наше сьогодення!
Ситуація змінилася - але все так же Україна потерпає від нищівних факторів і впливів. Але сьогодні основним чинником, що руйнує українську спільноту є інформація. Сьогоднішє актуальне гасло звучить так: хто володіє інформацією, а вірніше засобами поширення інформації, той володіє світом...
Ану ж, киньмо погляд на наш інформаційний простір - і зробимо висновок, кому він належить? Більшість телекомпаній і радіоканалів приватні - і зареєстровані поза межами України. Державне національне радіо і телебачення практично знищені. Українські газети, животіючи, доживають свій вік...
До чого я веду? А до того, що в будь-яких розмовах про трагічне минуле потрібно екстраполювати ті небезпечні тенденці в сьогодення.
Отож, сьогодні спроба фізичного знищення українців змінена іншою повісткою - знищення інформаційного. Повне нівелювання української ідентичності шляхом розмивання її культурних архетипів, інформаційне блокування фізичних носіїв живої мови - української пісні, поезії, драматургії, обрядового мистецтва шляхом зачищення інформаційного простору України. Ви часто бачите чи чуєте поетів, композиторів, співаків, акторів, близьких до народної традиції? З них зробили ледве не дурників, проголосили нафталіном і пережитком минулого. Вороги України на відміну від благодушного населення розуміють, що народ без власної культури за одне-два покоління втратить свою ідентичність, а відтак зникне як суб"єкт людської історії.
І не варто шукати ворога нашої ідентичності лише на Північному Сході. Ця загроза сьогодні - біполярна, але в більшості своїй вона виходить від наших «українських» ЗМІ, які під різними приводами і поясненнями продовжують блокувати традиційну українську пісенно-поетичну культуру, її артефакти і кращі зразки, забиваючи ефіри в кращому разі сучасним квазіукраїнським продуктом і не даючи зовсім українцям можливості відтворити в уяві чітку культурну ретроспективу, побачити, почути і відчути, що ми втратили і стрімко продовжуємо втрачати щодня.
Тож, говорячи про Голодомор, пам'ятаймо - творці його продовжують жити серед нас, вони розчинилися в політичних партіях, громадських об'єднаннях і впливових бізнесових структурах, вони сидять у високих кріслах на відповідальних посадах - і не не полишили своїх прагнень знищити або змінити нас. Вони поміняли лише інструментарій. Тож, будьмо свідомими - все, що ми пережили в минулому, нікуди не зникло.
Воно - у ваших руках, як пульт від телевізора...