Час розплати для «Сім'ї Януковича»

Україна є напіку фінансової і політичної кризи, викликаної, по суті, розкраданнями в української держави в розмірі від $8 до $10 мільярдів на рік його керівниками. Європейський Союз і всі, хто має справу з Україною, повинні зажадати незалежної оцінки діяльності уряду, зобов'язати повернути викрадене, а особи, визнані винними, повинні бути усунуті від влади і покарані у відповідності з законом.

Досі «ЄвроМайдан» або «Єврореволюція» загалом протестують проти внутрішньої і зовнішньої політики держави. Але не слід забувати, що цей уряд корупцією у верхньому ешелоні вщент зруйнував українські державні фінанси. Прийшов час творчо підійти до питання про те, як розібратися в ескалації української фінансової кризи.

Добре відома проблема української корупції лежить і в основі вимоги в обмін на асоціацію з Європейським Союзом заплатити якісь кошти – і це тривало до останньої хвилини. Красномовний заголовок в Yevropeiskaya Pravda від 7 грудня: «Арбузов: Україні необхідно 10 млрд. [доларів], але Європа пропонує тільки 610 млн. [євро]». Це, звичайно, краще, ніж абсурдна вимога президента Віктора Януковича до Євросоюзу дати €160 мільярдів у вигляді грантів до 2017 року. Але настирлива вимога Арбузова насправді є фантастично логічною. Його уряд потребує таких величезних коштів з огляду на його ж фінансові махінації.

Дефіцит українського бюджету в 6% ВВП, або $11 мільярдів, утворився внаслідок вимивання величезних сум з державного бюджету тими, кого зазвичай називають «Сім'я Януковича». Відмова Міжнародного валютного фонду (МВФ ) і Європейського Союзу в допомозі українському уряду обгрунтований тим, що вони знають про цю корупцію.

Мільярди державних доларів, які зникали щороку, еквівалентні кількості, достатній для покриття дефіциту в $30 мільярдів на момент старту президентського терміну Януковича. Незалежні ЗМІ України повідомляли, як гроші були розкрадені і хто з них скористався, але важливі точні деталі, і я утримаюся від називання імен. Корумповані організації, які були виявлені засобами масової інформації:

1. Мільярди доларів витягуються щороку з Державної податкової адміністрації та Державного митної служби. Частина виглядає як розкрадання, частина - у вигляді хабарів, переданих «нагору», і ще частина - у вигляді комісії (відкату) від відшкодування експортерам податку на додану вартість. Резонна оцінка розмірів розкрадань у цій сфері - від $ 3 мільярдів до $ 5 мільярдів на рік.

2. Закриті конкурсні торги великих інфраструктурних проектів, зокрема, пов'язаних з чемпіонатом Євро-2012 з футболу. Уряд переплачував за ці проекти, виплативши вдвічі більше, ніж варто було б. Тобто половина грошей повинна бути відшкодована тими, хто був допущений до цих преференцій. Це джерело повинно генерувати не менше $2 мільярдів доларів на рік.

3. Державна нафтогазова компанія «Нафтогаз» купує 18 мільярдів кубометрів природного газу вітчизняного виробництва на рік за сміховинно низькою ціною - $53 за 1000 кубометрів. Декларована мета - продаж дешевого газу споживачу, але тільки в обмеженому обсязі. Однак «на сторону» йде, можливо, половина цього обсягу газу, що дозволяє комусь робити шалені статки на перепродажі газу промисловим споживачам за ціною, прив'язаною до ціни російського газу: $ 410 за 1000 кубометрів. Потенціал для вигоди тут величезний: ціна $350 за 1000 кубометрів, помножена на 9 мільярдів кубометрів - щорічно приносить $3,15 мільярда. Це, мабуть, головна причина, чому Янукович так категорично виступає проти зростання цін на газ.

Одні тільки ці три джерела розкрадання і корупції генерують протягом останніх трьох років, ймовірно, від $8 до $10 мільярдів на рік на користь «Сім'ї Януковича». Замість того, щоб дозволити Януковичу спробувати укласти найкращу для нього угоду з МВФ, Європою, Росією і Китаєм, що має в своєю метою зміцнення цих схем розкрадання, відповідні правоохоронні органи повинні провести аудит українських державних фінансів у трьох вище зазначених сферах, починаючи з виборів Януковича в лютому 2010 року. Враховуючи повсюдну корупцію державних органів і загальну політичну недовіру в Україні гарною ідеєю може бути: запрошення незалежних європейських аудиторів для того, щоб розібратися в існуючому безладді.

Після того як бенефіціари розкрадань будуть встановлені, їх треба змусити повернути викрадене у державну казну. Якщо це буде зроблено швидко, нинішні проблеми з фінансами в Україні зникнуть.

Зазначені, а також інші методи розкрадань і корупції пояснюють, чому Янукович відмовився прийняти розроблений ЄС для України новий закон про судове переслідування. Будь-яке незалежне розслідування або кримінальне переслідування за західними мірками може закінчитися для Януковича і членів його уряду в суді, з перспективою позбавлення волі. Президент Росії Володимир Путін, з іншого боку, вітає і схвалює корупцію.

В Україні є ще багато інших джерел корупційних доходів, таких як привілейована приватизація і здирство на всіх рівнях. Але, враховуючи критичний стан державної фінансової системи, є сенс зосередитися на прямому вилученні грошових коштів, які можуть бути повернені вже тепер.

П'ять логічних висновків випливають з цих спостережень. Якщо робити все швидко та ефективно, то вони допоможуть вирішити поточну фінансову і політичну кризу України:

1. Українська опозиція, Європейський Союз і МВФ повинні зажадати повного аудиту цих ключових точок української фінансової системи за весь період президентства Януковича. Єдиним заслуговуючим довіри аудитом буде міжнародний. Міжнародні донори теж зацікавлені в поверненні вкрадених можновладцями коштів.

2. Після розслідування і з'ясування цих корупційних практик Європейський Союз і МВФ повинні зажадати вивести їх за рамки закону, затвердивши державні фінанси на стійкій основі.

3. Всіх вищих посадових осіб, відповідальних за тотальне злодійство, слід усунути від влади.

4. Одержувачі вигод від цього злодійства мають бути примушені повернути те, що вони здобули незаконно. В обмін на це вони повинні отримати можливість викупити свою свободу.

5. Безумовно, цей процес займе деякий час, і він повинен супроводжуватися великими політичними змінами. Якщо процес очищення пройде на досить безпечній основі, Європейський Союз і МВФ, безсумнівно, нададуть необхідну для врегулювання кризи фінансову допомогу. Найбільше це залежить від МВФ, а Європейський Союз може профінансувати, як це часто водиться, ці програми разом МВФ.

Джерело: часопис Ї та Peterson Institute for International Economics