Путін прагне припинення вогню, перемир’я та переговорів. Навіщо?
У РФ вже розуміють, що відносно України механізм ракетного примусу не спрацює
Насправді РФ палко прагне припинення вогню, перемир’я та переговорів. Навіщо? – Справа не тільки в Україні. Саме про це свідчать результати нашого чергового моніторингу риторики найвищих посадовців РФ в липні 2022.
Воєнні чинники цього очевидні. Такою ж очевидною вже є кремлівська мрія про виграш часу для фіксації анексії новоокупованих територій України. Спроба вмонтувати припинення вогню, тобто перемир’я, в зернову тему під час стамбульських зустрічей не вдалася із-за позиції України. Роздратування цією невдачею вилилося в демонстративний ракетний удар по Одеському порту. За збоченою логікою РФ це є «примушування до припинення вогню». Такими ж будуть російські провокації, якщо судна з українським зерном підуть з українських портів.
Але справа не тільки і не стільки в цьому. РФ розпочала стратегічний розворот на Південь та Схід – Азію і Африку. РФ зрозуміла та погодилася з тим, що її вже «виключили з Європи». І вона вже не ототожнює себе з Європою та Західним світом і – це найважливіше – не збирається туди повертатися. Для цього розвороту потрібен час – і в політиці, і в переконструюванні всієї економічної логістики. Тим більше, що в РФ також зрозуміли, що відміни санкцій не буде. А щоб мати цей час – потрібні перемовини та припинення вогню.
В РФ вже знають, що відносно України механізм ракетного примусу до перемовин та перемир’я не спрацює. Тому на перший план вийшли сподівання на те, що спрацює механізм газового примусу Європи, яка – за кремлівськими мріями – є «слабкою ланкою» і має примусити до припинення вогню Україну. А оскільки ЄС (за кремлівськими переконаннями) повністю керований США, то стає зрозумілим кінцевий адресат переговорний мрій. Тим більше, що «теоретичний» фундамент російського бачення нового поділу світу не змінився з відомих пропозицій до США та НАТО від грудня 2021.
Звичайно, що РФ буде намагатися використати для цього внутріполітичну ситуацію в Європі та США та посилювати потенційне невдоволення європейських виборців всілякими улюбленими економічними капостями.
Звичайно, що для порушення єдності ЄС та НАТО в РФ будуть намагатися посилено використовувати лідерів Угорщини та Туреччини з їхніми синхронними закликами змінити ставлення до Путіна. А паралельно спробують посилювати потенціал та вплив БРІКС та ШОС та нарощувати антизахідну кампанію в Африці та Азії.
Для перемоги в Великій війні XXI століття варто аналізувати та оцінювати будь-які сучасні події та місце України та Західної цивілізації в саме такому ширшому світовому контексті. Й, звісно, готуватися до російського шантажу Європи.