Критика, а не маніпуляції: що не так із заявою НАЗК про декларації Галущенка

Національне агентство з питань запобігання корупції вийшло з офіційною заявою щодо «неправдивості даних», викладених у статті експертки Transparency International Ukraine Наталії Січевлюк щодо перевірки декларацій ексміністра юстиції та енергетики. Зокрема, Агентство стверджує, що TI Ukraine через свої аналітичні матеріали «створює викривлене уявлення про роботу НАЗК».

Насамперед хотілося б зазначити, що Transparency International Ukraine завжди була послідовною у своїй критиці окремих підходів Агентства щодо здійснення фінансового контролю, так само як і відкритою до дискусії безпосередньо з НАЗК та іншими стейкхолдерами. Наші експерти неодноразово брали участь в обговореннях, долучалися до коментування проєктів нормативно-правових актів НАЗК, стратегічних документів тощо. Ми були і є відкритими до комунікації у будь-якій формі.

Тепер щодо заяви НАЗК по пунктах.

Щодо наполягання Агентства на використанні терміну «автоматизована перевірка», який відсутній у законі

Поняття «автоматизована перевірка» було додано НАЗК до чинного Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ще у грудні 2023 року (Порядок). Саме цей Порядок «визначає процедуру проведення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Згідно з пунктом 1 частини 1 Розділу V Порядку повна перевірка проводиться за черговістю на підставі оцінки ризиків, зокрема, якщо «декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктом декларування, який займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством, крім декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації».

Так, Герман Галущенко, який обіймав посади міністра юстиції та міністра енергетики, був службовою особою, яка займала «відповідальне та особливо відповідальне становище».

Декларації Галущенка за 2021 та 2024 роки якраз пройшли ті автоматизовані перевірки, про які йдеться у положенні вище з Порядку проведення повної перевірки. Додаємо скрін з сайту НАЗК нижче.

Саме тому, згідно з положеннями Порядку, вони й не були відібрані на ручну повну перевірку, яка якраз і передбачається Законом «Про запобігання корупції». При цьому, закон взагалі не передбачає визначення терміну «автоматизована перевірка декларацій», адже такої перевірки не повинно було існувати. НАЗК, наполягаючи на тому, що «автоматизована» та «повна» перевірки – це два абсолютно різні інструменти, викликає лише більше питань до вільного трактування ним  законодавства. Виходить, що Агентство не діє «в межах і в спосіб» відповідно до Конституції України, а проводить фінансовий контроль декларантів в рамках законодавчо неіснуючої процедури з публічним відкиданням зв’язку з передбаченими законодавцем правовими нормами.

НАЗК ввело штучне поняття автоматизованої перевірки до Порядку проведення повної перевірки, передбачивши, що при успішному її проходженні декларація за певних умов може так і не попасти на повну перевірку працівником Агентства.

Крім того, Порядок також передбачає, що не відбиратимуться на повну ручну перевірку ще й декларації, які маркуються ризиковими за результатами логічного та арифметичного контролю (ЛАК), якщо такі декларації пройшли автоматизовану повну перевірку. Тобто це додатково ослаблює ще й механізм ЛАК, правила якого, нагадаємо, досі закриті для зовнішнього спостерігача, так само як і правила автоматизованої повної перевірки.

Саме цей підхід до відбору декларацій на ручну повну перевірку і критикує TI Ukraine у статті про декларації Германа Галущенка, так само як і в попередніх публікаціях. Зокрема, пропонуємо ознайомитися з аналізом, який TI Ukraine опублікувала одразу після внесення змін до Порядку в частині автоматизованих перевірок – тут.

Термін «автоматизована повна перевірка» застосовується у статті, щоб підсвітити проблеми все більшого відходу НАЗК від проведення повних перевірок вручну. Крім того, аналогічний термін також використовується у звітах міжнародних організацій, до прикладу, в останньому звіті OECD.

Щодо посилання у статті на матеріали НАБУ, які стосуються діяльності окремих юридичних осіб, розташованих за межами України

У статті чітко описані інструменти, через застосування яких НАЗК могло б глибше перевірити активи Галущенка та членів його сімʼї в межах ручної повної перевірки. Зокрема, через звернення з додатковими запитами як до самого декларанта, так і до національних і міжнародних органів.

Потреба посилити співпраюі з іноземними державами задля обміну інформацією в межах фінансового контролю Агентства є обʼєктивною. Так, про це також йдеться у Звіті зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК за 2020-2021 роки: «необхідно активізувати співпрацю НАЗК з компетентними органами інших країн, зокрема щодо обміну даними для цілей адміністративних перевірок у межах повноважень НАЗК, наприклад, на підставі ст. 43 Конвенції ООН проти корупції або на підставі положень інших чинних міжнародних договорів. НАЗК має посилити взаємодію з міжнародними організаціями та неурядовими організаціями іноземних держав».

Перевірка декларацій – це адміністративна процедура, яка передує кримінальному провадженню. Саме у межах адміністративних та цивільних процедур НАЗК не є обмеженим у міжнародній співпраці. Це, зокрема, передбачено і законом, який вказує, що до повноважень Агентства входить співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах його компетенції, а також обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями. Так, НАЗК досі не сприяло використанню на повну потенціалу регіональних інструментів, таких як Regional Data Exchange on Asset Disclosure and Conflict of Interest, до якого нещодавно доєдналася наша сусідка Молдова.

Крім того, НАЗК варто поглиблювати співпрацю і з національними органами. В цьому контексті також варто розглянути можливість співпраці Агентсства з тим самим НАБУ в питаннях отримання інформації за запитами про міжнародну правову допомогу в кримінальній юрисдикції під час здійснення фінансового контролю.

TI Ukraine не порівнює НАЗК з органами правопорядку, а пропонує користуватися та розвивати інструменти, які є у розпорядженні Агентства задля ефективного проведення повних ручних перевірок декларацій. Адже НАЗК саме раніше отримало доступ до платформи Європолу SIENA, що можна оцінити схвально, бо це відкрило нові можливості для обміну інформацією з правоохоронними органами країн-членів Євросоюзу, попри те, що НАЗК таким правоохоронним органом не є.

Щодо оцінки НАЗК експертності TI Ukraine

Наостанок хотілося б прокоментувати твердження Агентства щодо «неправильного трактування» TI Ukraine заходів фінансового контролю, яке «створює викривлене уявлення про роботу НАЗК та шкодить довірі до антикорупційної системи загалом». Варто зазначити, що, крім аналітиків TI Ukraine, діяльність НАЗК оцінюється ще низкою міжнародних організацій, серед яких, зокрема, МВФ, Європейська Комісія, OECD тощо. Ці організації в останніх своїх звітах доволі солідарні у критиці підходів до фінансового контролю Агентства, зокрема в частині повних перевірок.

До прикладу, в останньому звіті ЄК про розширення щодо України вказано на необхідність зміцнення системи е-декларування, щоб справді ефективно запобігати та виявляти необґрунтовані активи. Комісія заявила, що система має практичні та правові недоліки, які насамперед стосуються автоматизованого процесу перевірки.

А ось що OECD написала у звіті за 2025 рік щодо автоматизованих повних перевірок НАЗК: «Статистичні дані Реєстру свідчать про те, що станом на грудень 2024 року налічується близько півмільйона декларацій підвищеного ризику, з яких лише 13 600 пройшли автоматичний контроль, який є підходом до повної перевірки декларацій, що входять до діапазону меншого ризику. Навіть якщо НАЗК збільшить частку автоматизованих повних перевірок до 75%, як планувалося спочатку, це не охопить весь спектр ризикових декларацій. Цей суттєвий розрив між законодавством і практикою вказує на необхідність переоцінки доцільності та потенційно небажаних наслідків наявності такого широкого переліку осіб, які подають декларації».

Також варто знову згадати останній звіт за результатами зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК за 2020-2021 роки, де члени комісії прямо вказали: «НАЗК повідомило Комісії, що питання можливості проведення повної перевірки в автоматизованому режимі з використанням програмних засобів Реєстру вивчається. Комісія хотіла б висловити сумніви, що повна перевірка декларацій може бути проведена в автоматизованому режимі, бо за чинним мандатом НАЗК процедура була розроблена для ручної перевірки уповноваженими особами НАЗК».

Отже, виглядає, що не лише TI Ukraine підкреслює потребу переглянути підходи Агентства до проведення автоматизованих повних перевірок і зробити їх більш ефективними.

P.S. З усієї цієї ситуації я радий, що декларації Германа Галущенка все-таки нарешті попадуть на повну ручну перевірку НАЗК, як це і мало би бути з самого початку.