Аеропорту «Бориспіль» імені Івана Мазепи - бути
Чиновники повинні виконати волю більшості, висловлену під час легітимного голосування. А маніпуляції, за якими відчувається українофобский душок - не пройдуть.
Щодо ситуації навколо аеропорту «Бориспіль».
Сьогодні в деяких ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито «перейменування аеропорту відміняється, бо колектив проти».
Отже, спробую по порядку.
Перш за все, йдеться не про перейменування, а про надання імені. Це дуже суттєва різниця. Ніхто не хоче забирати назву «Бориспіль», мова йде лише про надання імені Івана Мазепи.
Після того як в суспільстві активно почалося обговорення ідеї надання імені видатної особистості аеропорту «Бориспіль», Міністерство інфрастурктури вирішило організувати на своєму офіційному сайті голосування з цього питання.
Голосування тривало кілька тижнів, було широке громадське обговорення та висвітлення в ЗМІ, у голосуванні могли взяти участь усі охочі - десятки тисяч громадян України цим правом скористувалися. До речі, варіант «не присвоювати ім'я» під час голосування теж був - і він зайняв 5 місце із загалом 6 позицій.
Найбільше голосів набрав варіант надати головному аеропорту країни ім'я великого українця Івана Мазепи. Українці підтримали світову традицію - називати головні повітряні ворота іменем великого державного діяча. У Франції головний аеропорт - Де Голля, В Ізраїлі - Бен-Гуріона, в США - Кеннеді, в Туреччині - Ататюрка, в Чехії - Вацлава Гавела. А в Україні має бути імені Івана Мазепи. Але тут почалися дивні рухи.
Зокрема, почала вкидатися інформація, що ніякого надання імені аерпорту не буде, а голосування і думка людей не має жодного значення. І все через те, що «колектив аеропорту проти». Як пише «Український тиждень», саме на позицію трудового колективу посилається Мініфраструктури у своїй відповіді на запит видання.
Я спробував розібратися, про що ж власне йдеться.
Очевидно, мова йде про лист профспілки аеропорту «Бориспіль» на ім'я міністра інфраструктури України від 13 липня 2016 року з проханням «залишити діючу назву аеропорту».
Цікаво, що голосування на сайті Мінінфраструктури тривало до 15 липня, а лист датовано 13 липня. Тобто, ще до завершення голосування. І це вже точно не новина - про цей лист активно писали ЗМІ ще в середині липня. І тоді це не подавалося як «кінець» ідеї надання імені аеропорту, а проста як думка керівнитцва однієї профспілки. Чим вона, власне, і є.
Взагалі-то профспілка має займатися соціальним захистом працівників, а не питаннями присвоєння імен аеропорту. Тим більше, коли було загальнонаціональне обговорення цього питання. І голосування, результати якого ніхто не поставив під сумнів.
І тут одразу виникає багато запитань. Чи має кервіництво профспілки право говорити від імені всього трудовго колективу, а це близько 4000 людей? Чи проводилися загальні збори трудового колективу? Чи проводилося хоч якесь обговорення цього питання в інший спосіб? Якщо так, то коли і де? Скільки людей були присутні, хто брав участь в обговоренні, яким був порядок денний, які питання ставилися на голосування і якими були результати? І чи взагалі було якесь голосування? Хотілося би побачити всі відповідні документи - протоколи зборів, порядки денні, результати голосувань.
А якщо відповідей не буде - то ми маємо справу з очевидною маніпуляцією. І не треба говорити від імені всього трудового колективу - я знаю працівників аеропорту, які повністю підтримують надання імені Мазепи. І їхньою думкою ніхто з профспілки не цікавився.
Отже. Аеропорту «Бориспіль» імені Івана Мазепи - бути. Чиновники повинні виконати волю більшості, висловлену під час легітимного голосування. А маніпуляції, за якими відчувається українофобский душок - не пройдуть.