Ми поснідали в Україні і повечеряємо в Україні
Ми обов‘язково переможемо...
Це був дуже динамічний візит Володимира Зеленського до Мюнхену для участі у Мюнхенській безпековій конференції. І кульмінацією цього візиту стала потужна промова.
Президент України запропонував у найближчі тижні скликати саміт держав–постійних членів Ради Безпеки ООН, за участі України, Німеччини та Туреччини. З метою розв’язання безпекових викликів у Європі. І напрацювання нових, дієвих безпекових гарантій для України. Гарантій сьогодні, поки ми не є членом оборонного альянсу.
Наведу фрагменти, які викликали найбільші емоції:
«Сподіваюсь, ніхто не думає про Україну як зручний і вічний буфер між Заходом і РФ. Цього не буде, цього ніхто не допустить. Інакше – хто наступний? Держави НАТО змушені будуть захищати одна одну? Хочеться вірити, що Північноатлантичний договір і ст. 5, будуть дієвішими ніж Будапештський меморандум. За відмову від третього у світі ядерного потенціалу, Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї у нас немає. Як і безпеки. Немає і частини території, що за площею більша ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія.
А головне – немає мільйонів наших громадян. Усього цього немає. Отже дещо є. Це право. Право вимагати перейти від політики умиротворення до забезпечення гарантій безпеки і миру. З 2014 року Україна тричі намагалась скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму. Тричі безуспішно. Сьогодні Україна зробить це вчетверте. Я, як Президент, вперше. Але і Україна, і я – робимо це в останнє».
«ООН, яка має захищати мир і світову безпеку, не може захистити себе. Коли порушується її Статут. Коли один із членів РадБезу ООН анексує територію однієї із засновниць ООН. А Кримську платформу - формат, мета якого деокупація Криму мирним шляхом і захист прав кримчан - сама ООН ігнорує».
«Ми будемо захищати свою землю. Маючи підтримку партнерів чи не маючи. Надають нам сотні одиниць сучасної зброї чи 5 тисяч шоломів. Ми цінуємо будь-яку допомогу, але всі мають розуміти: це не благодійні внески, про які Україна має просити чи нагадувати. Не благородні жести, за які Україна має низько вклонятись. Це ваш внесок у безпеку Європи та світу. Де Україна 8 років є щитом. І 8 років стримує одну з найбільших армій світу».
«Хіба не ЄС має сьогодні сказати: наші громадяни позитивно ставляться до вступу України в союз. Чому ми уникаємо цього питання? Хіба Україна не заслуговує на прямі чесні відповіді?
Це ж стосується і НАТО. Нам кажуть – двері відкриті. Але поки що стороннім вхід заборонено. Якщо не всі члени Альянсу хочуть нас бачити або всі члени Альянсу не хочуть нас бачити – скажіть чесно. Відкриті двері - це добре, але нам потрібні відкриті відповіді, а не роками не закриті питання. Хіба право на правду не входить до наших розширених можливостей? Найкращий час для неї – найближчий саміт у Мадриді».
«Ми готові до переговорів у будь-яких форматах. Аби прискорити звільнення нашої землі та повернення наших людей до мирного життя. Усі країни Великої Сімки мають від нас повну інформацію та пропозиції щодо можливих переговорних майданчиків. Ми готові працювати виключно мирним та дипломатичним шляхом».
Сьогодні світ побачив обличчя нової України – сміливої, сильної, чесної. Нацїї з відчуттям особистої гідності.
Ми обов‘язково переможемо. І все у нас буде добре.