Куди зник китайський міністр?

Судячи з усього Китай такі десь загубив свого міністра зовнішних справ.

Я раніше вважав це теорією змови та конспірологією. Тому не коментував. Тим більше, що спочатку були заяви, що у голови МЗС Китаю проблеми з «фізичною кондицією». Ну захворів там, буває. Однак Блумберг написав, що міністра ЗС Китаю Цінь Гана такі точно ніхто не бачив з 25 червня. Як би місяць пройшов майже. Так довго і плотно хворіти і не втратити роботу – ну дуже дивно.

Тиждень тому перенесли візит Бореля в Китай. Але окей то могло просто співпасти. Тепер перенесено візит голови МЗС Британії Клеверлі в Китай.

Ну таких співпадінь не буває, тим більш, що в пабліку замість Цінь Гана світить башкою по лінії ЗС тільки Ван Ї. Який вище за ієрархією, бо є секретарем комісії ЦК КПК по закордонним справам. Але ж міністр то міністр, а партійний функціонер, то партійний функціонер. В нього взагалі то функціонал інший зараз.

Цікаво що сталося?

Якщо міністра переслідують якісь тривалі проблеми зі здоровʼям, так міністра можна і замінити. Їх для того і набирають. Технічний персонал. А хто перевірку пройде – той, як Ван Ї, сяде в комісію ЦК КПК, Політбюро там і всю цю комуністичну чухню.

Місяць прохворіти – це профнепридатність для китайської людожерської системи. 57 років, не такий вже і старий. А якщо старий, то нехай їде додому, а замість нього буде наступний.

Тим більше дипломатичні наслідки вже є.

Уявімо собі, що навіть би ситуації з Борелем та Клеверлі не було. На саміт голів МЗС країн АСЕАН в Індонезії також довелося їхати Ван Ї. І там зустрічатися з наприклад Блінкеном. Ні, це не в перший раз вони зустрічаються. Але минулого разу Блінкена в рівень виводили саме на Гана, сім годин Блінкен з Ганом розмовляли, коли 18 червня Блінкен прибув у Пекін. Наступного дня, так, була зустріч Блінкена з Ван Ї, але лише тому, що далі Блінкен повинен був зустрічатися з імператором Сі. Ван Ї не сам зустрічався з Блінкеном, він готував зустріч Сі. Зазвичай рівень Ван Ї зараз це особистий посланець Сі і зустрічається він частіше з лідерами держав.

І тут дивна ситуація. Якщо з міністром не все гаразд і він помирає скажімо, то відправити на саміт міністрів АСЕАН можна і першого заступника міністра. Йому все одно справи приймати. Якщо міністр дуже тяжко зазворів, а вигоняти не ок – також можна відправити першого заступника. І привід достойний, і не кожному з компартійним функціонером ручкаться охота. Але чомусь першого заступника МЗС Ма Джаосуя відправляти також нікуда не можна(він також входить до комісії по ЗС ЦК КПК, досвічений дипломат, в самому Китаї його посаду майже дорівнюють міністерській, і він не зникав, 21 липня його бачив у Пекіні армянський представник). Здавалося б можна відправити Ма. Але ні. Доводиться ганяти Ван Ї.

За такий неудобняк, коли особистий радник Сі замість того, щоб власне радити, по АСЕАНам бігає у Китаю звільняють швидко.

Але Цінь Гана не звільняють.

І не показують. І взагалі про нього нічого не говорять. Якщо запитати, то так прям і кажуть – «нема інформації». Мабуть під диван закотився, знайти не можуть. Цінь Ган зник, але не звільнений. Принаймні офіційно.

Кажуть, що зник міністр 25 червня, після дня коли зустрічався з представниками рф, Вʼєтнаму та ланкійцями.

Може й тут собака порився. Але навряд чи.

Я скоріш би повірив, що 18 червня міністр щось Блінкену не те наговорив. І з міністром щось сталося. Типу арешту.

Ніж те, що росіяни його потравили полонієвим новічком.

Але хто зна.

Подивимось.