Відставка міністра оборони Китаю. Чому це так важливо?
Чи очікувати згортання співпраці Китаю з РФ?
Китай, нарешті, заявив про звільнення власного міністра оборони. Ані причин відставки, ані наступника, ані статусу Лі Шанфу не оприлюднено.
Як я вже писав в минулому пості міністр оборони в Китаї це звісно висока посада, але в розподілі владних повноважень він ніхто.
Тому, в це складно повірити, але дійсно причиною, через яку заявили про звільнення міністра, може бути зустріч з представниками Пентагону на локальному безпековому форумі в Пекіні.
Але це не свідчить про те, що лінія співпраці Китаю з рф у сфері ВПК згорнута. Так дійсно впровадженням цього співробітництва займався Лі Шанфу, але це була не його особиста позиція.
Поясню докладно.
Міністр оборони в Китаї фактично виконує лише представницькі функції і відповідає за оснащення армії (НВАК). Схоже на розподіл повноважень у нас, де також міністр оборони не керує Генштабом(на відміну від рф чи СРСР, це міністр оборони є або був керівником голови ГШ). Але так в Китаї побудовано за інших причин. В нас так зроблено за європейською традицією, згідно з якою Міноборони це політичний орган, посади в якому може отримати цивільна людина(раніше взагалі могли буть суто цивільна, зараз це змінили).
В Китаї це зроблено заради того, аби компартія зберігала керівництво над військовими за допомогою подрібнення армійських структур, розподілу повноважень та збереження структури подвійного керівництва в армії, де внизу за кожним командиром наглядає замполіт, а наверху керують вже генерали з партійних комісій. Тому в нас міністр оборони відповідає за забезпечення армії, бо партійних комісій, як і комуністів, нема.
На практиці міністр оборони в Китаї навіть за логістику та оснащення армії повністю не відповідає. Той же Лі Шангфу, до того як стати міністром, займався армійським ВПК по лінії партійної Центральної Військової Комісії (ЦВК), і попередні міністри оборони не були його безпосередніми керівниками. Його безпосереднім керівником вважався сам Сі, як голова ЦВК. А міністри оборони, як і голова ГШ, були для нього просто членами комісії. Це зроблено для того аби відділити бабло від ВПК безпосередньо від військових чи міноборони, і утримувати цей контроль за компартією. Фактично всім озброєнням та забезпеченням НВАК займається ЦВК. Тобто люди служать в НВАК з молодших офіцерів(тут в них керівникі старші офіцери), потім потрапляють в ЦВК на посади керівників відділів(тут їмї керує якийсь з членів комісії), потім знову в НВАК полковниками та генералами(підпорядковуються ГШ), потім знову в ЦВК вже на посади керівників департаментів, а далі вже можуть стати міністрами оборони, або членами ЦВК безпосередньо. Як бачимо в звичному шляху функціонера ВПК, міністерства оборони зазвичай нема. Там є компартія та НВАК.
Тому міністр оборони в Китаї це людина, яка загалом направляє ВПК (але не операційно) та виконує представницькі функції. Щоб не засмучувати демократичні країні зустрічами з партійцями. Ну і сама ЦВК засідає і працює в будівлі МО, але підпорядковується партії та Сі безпосередньо. На безпековому форумі, куди відправляють емісарів з Пентагону їх за посадою повинен був зустрічати міністр оборони. Це його прямий і найголовніший обов’язок. Його відсутність це скандал і демарш, от його і зняли офіційно.
Тепер про співпрацю в рф, в тому числі в контексті ВПК.
Аналогічне пояснення. Міністр оборони в Китаї виконує представницькі функції. Але рішення про напрямок його роботи приймає не він. Бо це не міністр коаліційного уряду з правом втілювати та впроваджувати власну політику. Міністр оброни лише один з простих членів ЦВК. Такий же самий як голова ГШ Китаю, головний політкомісар НВАК та аудитор(голова дисциплінарної комісії) НВАК. Над міністром оборони в комісії три людини, два перших заступника Сі в ЦВК і сам Сі.
Питання співпраці з рф це питання не військове, це питання політичне. Політичні питання в Китаї вирішує партія, в даному випадку за допомогою ЦВК. Саме ЦВК, від імені партії, дає доручення міністру оборони, яку саме дипломатичну лінію він має впроваджувати. І потім він в ЦВК доповідає по результатах роботи. Свободи волі в міністра оборони нема. І санкції на Лі Шанфу від США за співробітництво з рф, це просто дипломатичний крок від США, який показує, що США це не подобається. По факту накладати такі санкції треба на самого Сі та його заступників в ЦВК. Але це вже політично недоцільно. Навіть сам Лі Шанфу отримав такі санкції до того, як став міністром оборони. Тоді він був просто головою департаменту(одного з 15) в ЦВК.
Тому ніякого згортання співпраці Китаю з рф можна не очікувати, ну принаймні, саме від відставки міністра оборони. Це просто дипломатичний крок Китаю і не більше. Вирішили не ганьбитися і зняли міністра. Наступника поки що нема, тому Китай на безпековому форумі може або повисити представництво і відправити тіпа з ЦВК(наприклад голову ГШ), або понизити представництво і відправити когось з замміністрів, якщо там є ще хтось хто не заарештований.
Звісно Сі може змінити формат взаємовідносин з рф, але це буде результатом його особистих перемовин з Президентом США. Або рішенням самого Сі відповідно до якихось власних планів. Не менше.
Ніякі відставки міністрів в Китаї ні про що, окрім внутрішніх негараздів в системі Сі не свідчать.