Путін не піде на Україну новою війною, але є велика небезпека

Росія не піде на нові ескалації після чемпіонату світу з футболу, оскільки Кремль почав вибудовувати крихку архітектуру позитивних рішень. Разом з тим, Володимир Путін поставив три завдання на президентські і парламентські вибори в Україні, які пройдуть у 2019 році, намагаючись захопити нашу країну не літаками і ракетами, а політиками.

З огляду на те, що Путін на початку свого нового терміну, йому в короткий час після чемпіонату світу знадобиться якась нова мобілізаційна технологія для Росії. І Путіну треба придумувати новий надпроект, заради якого росіяни об'єднаються і не ставитимуть дурні питання про холодильник, санкції і тому подібне.

Ескалація в Сирії? Повтор старого є платівкою, яка дуже набридла. Наприклад, в Сирії у них там все йде дуже добре, тому вводити туди якісь додаткові сили не треба. Вони домовилися з Ізраїлем, Штатами і Саудівською Аравією проти Ірану – у них там і так все прекрасно.

Ескалація в Україні

Хіба що захоплювати якусь нову територію, тому що ескалація на Донбасі – це стара пластинка, яка неабияк набридла. Це перше.

Можливо, будуть якісь дії на Азовському морі, яке вони поступово віджимають – це найбільш болюче місце зараз, і я очікую від них якихось пакостей там. Можливо, буде демонстрація сили, тобто ще більший огляд суден, якісь збройні провокації з віджиманням наших рибалок в якусь зону, спробами їхнього арешту. Це цілком можливо, тому що їм дуже вигідно качати ситуацію, показуючи, що українська влада нічого не може зробити з російським збройним тиском на Азовському морі. Це ідеальна для них ситуація.

Пробити коридор до Криму? Вони можуть хіба що збройну провокацію здійснити, а сушею на Крим не підуть.

По-друге, ми не знаємо, що Путін придумає. Цілком може бути якесь загострення на Донбасі. У будь-якому випадку, традиційне загострення буде до 24 серпня, до Дня незалежності.

І потім, у нас 1 вересня фактично стартують вибори. Якось це буде пов'язано зі спробою розхитати ситуацію зсередини, пропхати до парламенту проросійські партії або проросійських кандидатів на президентських виборах. Одним словом, гібридна війна.

Але я думаю, що вони не змінять свою стратегію: діяти без особливих засобів і витрат, тому що вони держава, яка під санкціями. Ця історія розрахована дуже надовго і одноразово вони не можуть собі дозволити великі витрати. Це того не варте. Тому вони діятимуть мінімальними засобами, тим більше, що у них дуже стійка внутрішня позиція в самій Росії.

Звичайно, ситуація буде корелювати з фронтом. Цілком можливо, що якийсь із кандидатів буде йти на президентські вибори під гаслом «Я принесу вам мир». А для того, щоб він приніс мир, потрібно, щоб спочатку було трошки війни, а потім він пішов і визволив якихось полонених, домовився про припинення вогню і так далі. Але там же теж не дурні сидять, вони це все прекрасно розуміють і прораховують якісь оригінальні варіанти. Тобто може бути якийсь рух Ікс. І я б на місці росіян діяв з несподіваного напрямку, показуючи, що не збідніла земля російська. Адже скільки ж можна крутити одну й ту ж пластинку. Це перше.

І другий момент. Від росіян всі вже чекають ескалації, оскільки вони після двох великих спортивних подій тільки те й робили, що захоплювали території. І тут немає сенсу втретє робити одне і теж. Тому вони не будуть псувати хороші враження від чемпіонату якимись силовими діями. Вони, найімовірніше говоритимуть наступне: «Ви на нас наговорюєте. Ось спокійно пройшов чемпіонат».

Ескалація в країнах Балтії і Білорусі

Безумовно, росіяни гойдатимуть там ситуацію, але тільки дрібними засобами. Про захопленнях поки не говоримо, тому що це дуже велика операція, яку складно здійснити. У них був шанс під час навчань Захід-2017, але через те, що вчасно забили на сполох, Путін вважав за краще не йти на цей варіант.

Взяти ж і захопити відразу неможливо, тому що початок підготовки видно за півтора місяці всім. Для захоплення потрібно буде розгорнути великі військові з'єднання, а це можна робити тільки під видом великих навчань, яких найближчим часом не очікується поблизу кордонів України, Білорусі або країн Балтії.

Вони не підуть зараз на ескалацію ще й з тієї причини, що тільки-тільки почали вдало перебирати на себе зовнішню політику: Східну Європу вони в значній мірі підім'яли і повернули на себе, дуже добре грають на конфлікті європейців з Трампом, грають на «Північному потоці -2», домовилися нарешті по Сирії. І різко бити горщики після того, як вони налагодили зв'язки? Ну, м'яч же на їхньому боці, тим більше футбол їм дав дуже багато, і вони збудували крихку архітектуру якихось позитивних рішень – тому Путіну немає сенсу псувати це різкими військовими рухами.

Те, що у нас на фронті гойдатимуть – це треба розуміти так, що замість умовних 5 обстрілів за добу буде 35. Але це не можна назвати великою ескалацією.

Політична боротьба Путіна в Україні

Путін однозначно буде намагатися проштовхнути свого кандидата на виборах в Україні. Тут у нього три завдання.

Перше – провести свого президента. Припустімо, не вийде, тоді друге завдання – не важливо, хто буде президентом, треба його посварити з парламентом. І це цілком здійсненне завдання. І третє завдання – якщо не вдасться прямо посварити парламент з президентом, тоді їм потрібно провести достатню кількість партій-спойлерів, щоб неможливо було створити коаліцію для ключових питань, пов'язаних зі змінами до конституції, наприклад, прописування вступу в ЄС і НАТО як офіційної доктрини держави, голосування за пакет євроатлантичних реформ. І ось ті невеликі групи по 5-10 депутатів, від яких критично буде залежати прийняття тих чи інших реформ, легко перекуповуються.

Виконання будь-якого з цих трьох завдань задовольняє Путіна. Навіть якщо президент проукраїнський і парламент в цілому проукраїнський, там є велика кількість, м'яко кажучи, ватних сил. Для нього це буде перемогою. Це зробити не складно, тому що настрої в Україні дуже сильно на користь російської вулиці. І навіть українська патріотична частина не любить нинішню владу.

Це те, що і потрібно для Путіна, тому що не треба буде летіти літаками, стріляти ракетами і так далі.

Як не допустити політичної перемоги Путіна

Потрібно проводити адекватні реформи, наочно демонструвати, що ми країна, що відбулася, а не failed state, як вони люблять всім розповідати.

Стратегічна проблема України в тому, що населення, включаючи президентів, не дотягує до масштабів своєї країни. Тому що ми найбільша європейська держава, а мислення як... Ми дуже сильно запізнюємося, роблячи все з запізненням на 2-3 роки. А в таких ситуаціях це може бути критичним. Власне кажучи, ми і потрапили в цю ситуацію, несприятливо заходячи на вибори.

З іншого боку, подивимося. Тут вилітають чорні лебеді кожну хвилину, потім чорні дятли, а потім використовується адмінресурс і все добре.

Але навіть, якщо Порошенко вдруге переможе, то все одно треба суттєво прискорюватися з реформами, тому що як би західні партнери позитивно їх не оцінювали, ми все-таки відстаємо.

Крім того, є ж величезний інформаційний монстр, створений навколо України, як і нашою опозицією, так і російськими спецслужбами – наш образ в наших же головах істотно гірший, ніж він є насправді. Тобто, наприклад, у нас справи на трійку, але нам стійко малюють два з мінусом, чого цілком достатньо для них. І треба щось робити з цим інформаційним монстром. А зараз в цьому відношенні у нас повний провал.