Атака на Roshen - спроба затягнути Київ в Митний союз

Реакція Росії та інших країн Митного Союзу на деякі види української продукції, що експортується в ці країни, є нічим іншим, як прагненням показати свою зверхність в торговельно-економічній політиці та будь-яким чином затягнути Україну в Митний Союз.

На мій погляд, по мірі наближення дати підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ з Європейським Союзом такі дії з боку Росії та інших країн будуть тільки посилюватися. Як відомо, з кожною з даних країн Україна має Договір про Зону вільної торгівлі, як і ЗВТ з СНД в цілому. Але, як бачимо, це тільки декларації. Вільна торгівля – це довіра і цивілізовані способи ведення справ. На превеликий жаль, в учасників ЗВД СНД довіра один до одного дуже мала, більше прагнення бачити васала, конкурента, але не партнера. Ми ще не навчилися вести чесний рівноправний діалог.

Разом з тим, Україна може мати одночасно Зону вільної торгівлі з Російською Федерацією та Європейським Союзом, а також утворювати у майбутньому нові Зони вільної торгівлі. Наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами, а з трьома країнами (Андора, Туреччина, Сан Маріно) – Митні Союзи. Російській Федерації в даний час нічого не заважає розпочинати повноцінні переговори про формування ЗВТ з Європейським Союзом так само як це робить Україна. В свою чергу, Україна має докласти максимум зусиль для вступу до СОТ Білорусі та Казахстану.

Україна може бути зацікавлена тільки у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ. Аналіз можливих торговельно-економічних наслідків інтеграції з МС показує, що для України переваги в експорті складатимуться лише з переліку скасованих вилучень з режимів вільної торгівлі. Водночас спрощення митного режиму наприклад в рамках ЗВТ з ЄС дозволить Україні не тільки розширити ринки збуту власного експорту, але й наростити імпорт інвестиційних товарів, використання яких у виробництві є передумовою стабільного довгострокового зростання економіки.