Уряд має негайно перевірити всіх, хто займається «науковою та технічною діяльністю»... на Кіпрі

Знайомлячись з черговою порцією статистичних даних Державної служби статистики України за серпень 2013 року, мою увагу привернули дані щодо «Стану зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу за І півріччя 2013 року (16.09.2013р. № 08.2-27/180).

Так ось - обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з України в економіку країн ЄС на 01.07.2013 складав 6053,7 млн.дол., або 92,5% загального обсягу інвестицій з України (на 01.01.2013 – 6046,6 млн.дол., 93,3%). Найбільші обсяги інвестицій з України на 01.07.2013 спрямовано до Кіпру – 5817,2 млн.дол. (96,1% загального обсягу інвестицій в країни ЄС). Друге та третє місця за обсягами інвестицій посідають Латвія та Польща, в економіку яких з України надійшло відповідно 94,1 млн.дол. та 54,3 млн.дол. США.

Переважна частка українських інвестицій до Кіпру внесена резидентами, що здійснюють професійну, НАУКОВУ та технічну діяльність, до Латвії – установами фінансової та страхової діяльності, до Польщі – підприємствами оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

Для прикладу - у 2012р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств, або 17,4% обстежених промислових підприємств (у 2011р. – 1679 підприємств, або 16,2%). Виходить, що замість того, щоб модернізовувати виробництво та займатись інноваційною діяльністю в Україні – наші олігархи розвивають наукову та технічну діяльність на Кіпрі та в інших офшорних зонах.

Як відомо, в Україні прийнято Закон України про трансфертне ціноутворення та ратифіковано міжурядові домовленості з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Що це реально може принести для економічного розвитку?

По перше, це може стати позитивним моментом у побудові прозорої моделі економіки разом з підкріпленими досягнутими та ратифікованими Верховною радою України міжурядовими домовленостями з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Як відомо, проти прийняття цього закону, що дозволяє детінізувати економіку, а також різко зменшити кількість «наукових досліджень та технічної діяльності», українські олігархи та їхні парламентські лобісти стояли не на життя. Але, як показала практика, позиції економічного блоку уряду виявилися сильнішими.

Щороку, користуючись офшорними схемами, з фінансового обороту України за кордон виводилися сотні мільйонів доларів. Дана практика з кожним роком все більш знекровлювала і знекровлює фінансовий ринок України. Адже виведені в обхід оподаткування кошти потім назад вводяться в країну, але вже під виглядом пакетних інвестицій або кредитів. При цьому, держава була змушена платити відсотки.

Таким чином, сніжний ком виведення валюти з території України наростав. За даними Державної податкової служби України (ДПС України), у 2012 р. 54% українського товарного експорту було вивезено через третіх, часто афілійованих осіб, а загальний обсяг експорту за непрямими контрактами склав 260 млрд. грн. В результаті за межами України залишилося майже 30% від доходу товарів. Ситуація не унікальна: всього в світі за допомогою таких схем було виведено в офшори до $ 21 трлн.

На фінансовому ринку утворювався дефіцит готівки. Нацбанк був змушений витрачати золотовалютні резерви на підтримку стабільного курсу національної валюти. Відтепер цієї порочної практиці покладено край. Відтік грошей з України якщо не припиниться, то істотно знизиться. Надіюсь, що процес знайде прозорі цивілізовані форми, які дозволять державі отримувати податки від трансфертних операцій, більш ефективно контролювати і регулювати платіжний баланс, нарощувати золотовалютні резерви.

Крім того, введення законодавчих принципів трансфертного ціноутворення та ратифікована Конвенція з Кіпром, створять потужні стимули для притоку в Україну реальних, а не бутафорських інвестицій, з метою модернізації виробничо-технологічних потужностей, а не збагачення певних фінансово - промислових груп на так званому «кредитуванні» української економіки, «позиченими» у цій же економіки грошима. Тобто можна говорити про те, що вже зараз в Україні йде жорстка боротьба за деолігархізацію економіки і міжолігархічна за сфери впливу.