Останній тиждень надії

З часу проголошення незалежності Україна не увійшла до інтеграційних об’єднань, проте глибоко інтегрувалася у глобальну економіку. Україна поки що залишається потужною «буферною зоною» між Заходом і Сходом, своєрідним «водорозділом» культур, світоглядів, ідеологій. Можна прогнозувати, що найближчим часом відбуватиметься зростання суперництва між Росією і ЄС щодо впливу на процеси економічної інтеграції країн-сусідів, зокрема України. В свою чергу, з часів розпаду СРСР створення Митного союзу є, можливо, останнім «колесом спасіння» для Росії в тій чи іншій мірі реанімувати колишній Радянський Союз. Однак, як відомо, мертві не встають, другого пришестя в даному випадку не буде. А небіжчик - СССР скоріше буде тінню-зомбі, але не життєдавчим утворенням. Росія була, є і залишиться головним ідеологом геополітичної та геоекономічної реорганізації пострадянського простору, організатором «всіх перемог і провалів» як в економічному так і політико-правовому плані. В даний час тиск Росії на Україну буде тільки поширюватися. Україна задекларувала як пріоритетний європейський вектор розвитку. Законодавство та Конституція держави передбачають поетапну інтеграцію з Європейським Союзом. Разом з тим, Росія визначена як стратегічний партнер і це об’єктивна реальність, яка завжди буде переслідувати нашу країну. Історично структура зовнішньої торгівлі України також орієнтувалась одночасно на обидва інтеграційні об’єднання. Торгівля товарами України з ЄС і МС суттєво відрізняються як за структурними так і якісними характеристиками. Наприклад, продукції машинобудування Україна продає більше в МС (низькотехнологічна продукція), ніж в ЄС, але близько 40% експорту цієї продукції в МС — це залізничні транспортні засоби. Експорт української продукції в ЄС — це в основному метали та вироби з них, а також залізна руда, насіння і ліс, це - в основному, сировина. Суттєві відмінності є і в структурі товарного імпорту в Україну з ЄС та МС. З Митного союзу Україна імпортувала в основному мінеральне паливо — 66%. З ЄС імпорт є більш диверсифікованим, включає машини і транспортне обладнання, продукцію хімічної промисловості та інші промислові товари. У зовнішній торгівлі послугами частки ЄС і МС майже однакові — 35 і 36%. Однак структура послуг відрізняється. В експорті послуг з України домінує трубопровідний транспорт до МС — 45%. В імпорті послуг домінують фінансові, професійні та технічні послуги з ЄС — 54%. Наскільки мені відомо, українська сторона мала і має чіткий намір підписати Угоду про Асоціацію. Але протягом всього періоду з Європейської сторони крім ультиматумів та вимог якихось конструктивних позицій було дуже мало. Потрібні масштабні інвестиційні проекти, які здатні вивести на якісно новий рівень господарство країни. Їх нема. Разом з тим, в даний час народ України прагне до єднання з народами європейських країн. Для України європейський вектор розвитку є стратегічним і державотворчим. Це мав підтвердити і Вільнюський Саміт Східного партнерства, де мало бути схвалено Угоду про асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС. Всі розуміють, що майбутнє - підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, яка могла стати важливим кроком в напрямку демократизації України, здійсненні модернізаційних процесів та підвищення рівня життя українців. Подібна угода може мати надзвичайно важливе значення як для України та і Європейського Союзу, який є одним з основних торговельно-економічних партнерів держави. Сьогодні відмова від утриманства, інтеграціоністських міфів, від входження до нових імперій – має стати основою розбудови прагматичної зовнішньополітичної стратегії України. Проте, дані відмови не означають політики ізоляціонізму. Україна входила і має входити до різних економічних блоків і міждержавних об’єднань різного формату. Однак це має робитися не під зовнішнім тиском і не на догоду кон’юнктурі, а з урахуванням національних інтересів, зміцнення національної безпеки, ціннісних орієнтацій населення. Україна має позбутися своєї одвічної практики меншовартості, кудись постійно проситися і на щось надіятися. Тільки наступальна політика – гарант сили і стабільності. Європейська політика України має виходити з того, що ідея Великої Європи є неможливою без України. Тільки в цьому контексті модернізована економіка України може розглядатися як вагомий економічний потенціал, поетапна інтеграція якого в економічну систему ЄС здатна забезпечити важливі зміни у геополітичному становищі Європи. Я залишаюсь оптимістом і вірю, що євроінтеграційний шлях розвитку України візьме верх. Всі європейські політичні структури мають підтримати процес євроінтеграції України, який в даний час не зупинено. Сьогоднішня ситуація не є патовою і вихід з неї є. Договір з Україною – це взаємовигідний процес. Мають бути переглянуті позиції

як України так і Європейського Союзу. Україна велика європейська держава. З нею потрібно вести діалог на рівних, з конкретними програмами і очікуваними результатами. Без ультиматумів. В сьогоднішній ситуації однаковою мірою є вина влади, опозиції і європейської сторони. Всім потрібно задуматися над своїми діями. Ще є час і шанс. Я радий також, що в даний час людей об’єднала ідея євроінтеграції, а не заклики партійних функціонерів. Мають появитися нові лідери, які одержать підтримку народу. Підписаний Договір про Асоціацію відкриває шанс для звільнення Юлії Тимошенко. Як колишній член уряду України – Міністр економіки, академік НАН України, Лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України і тд, як людина, яка одержала визнання своїх заслуг ще до того, як прийшла в Уряд - я звернення про помилування та лікування за кордоном підписував. Діалог «Україна–ЄС» має бути продовжено на всіх рівнях. Йдеться про вибір, від якого буде залежати доля України, її народу: або, з одного боку, продовжується політичне протистояння, невпорядкований рух, збагачення невеликої частини «вибраних», втрата людського, науково-технічного і гуманітарного потенціалу і, як наслідок, фрагментація і розпад або, з другого боку, йтиметься про консолідацію суспільства і влади, формування ефективної моделі соціально-економічного розвитку і спільну працю заради досягнення поставлених цілей.