Економічна ситуація в Україні. Перспективи відновлення

Перебіг війни залишається ключовим фактором економічного зростання для України як у коротко-, так і у середньостроковій перспективі. Свідченнями цього є те, що базовим сценарієм макроекономічного прогнозу, на якому ґрунтується нещодавно затверджена програма розширеного фінансування від МВФ, передбачається зростання реального ВВП України в 2023 р. в діапазоні від -3% до +1%, а негативний сценарій (основними припущеннями якого є більш тривала та руйнівна війна) передбачає скорочення реального ВВП на 10% в 2023 р. та ще на 2% в 2024 р. Водночас навіть реалізація базового сценарію (припинення активної фази бойових дій в 2024 р.) не гарантує Україні зростання темпами вищими ніж спостерігалися до початку повномасштабної агресії з боку рф. Підвищення потенційного ВВП на 1 в.п. (з 3.75% до 4.75% згідно з оптимістичним сценарієм для середньострокової перспективи) вимагатиме реалізації багатьох припущень, що як перебувають під прямим впливом України (завершення структурних реформ, пожвавлення експорту) так і вимагають зовнішньої координації (масштаби програми післявоєнної відбудови). Хоча навіть такі темпи зростання можуть здаватися не достатніми для швидкого надолуження втрат від війни, у разі матеріалізації вони залишатимуться вдвічі вищими, ніж потенційний темп зростання світової економіки в 2022-2030 роках (близько 2.4%).

За оцінками звіту «Друга швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (Second Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment), підготовленого Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй, прямі збитки України за рік повномасштабної війни оцінюються в понад 135 млрд доларів США. Економічні збитки, а саме порушення економічних потоків, виробництва та додаткові витрати, пов'язані з війною, сягають 290 млрд доларів США.

Згідно зі звітом, потреби України на реконструкцію та відновлення оцінюються приблизно в 411 млрд доларів США. Водночас у 2023 році Україні необхідно 14 млрд доларів США на реалізацію швидкого відновлення, зокрема відновлення енергетичної, житлової, критично важливої та соціальної інфраструктури, базових послуг для найбільш вразливих верств населення, розмінування та розвиток приватного сектору.

Водночас, не зважаючи на тривалу терористичну кампанію рф з руйнування енергетичної інфраструктури, український енергетичний сектор і бізнес в цілому демонструють високий рівень адаптивності. Як наслідок скорочення економічної активності виявилося нижчим ніж очікувалося восени 2022 р., а прогнози зростання на 2023 р., швидше за все, будуть переглядатися в бік покращення. Зокрема Національний банк, з високою ймовірністю, перегляне свій січневий прогноз (+0.3% зростання реального ВВП) до верхньої межі базового прогнозу МВФ.

На користь покращення очікувань також свідчать результати щомісячного опитування підприємств України за березень 2023 року, що проводяться Національним банком України. Індекс очікувань ділової активності у березні 2023 р. підвищився до 49.5 із 45.0 у лютому і майже досяг рівноважного рівня. Це є найвищим значенням із грудня 2021 року. Позитивним сигналом також є те, що більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, «прогнозують уповільнення темпів зростання закупівельних цін та цін підрядників, а також цін і тарифів на власну продукцію/послуги». Негативним, те що «підприємства всіх секторів, залучених до опитування, поки не очікують на збільшення загальної чисельності своїх працівників».

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, за березень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 152,2 млрд гривень. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок: податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 29,3 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 26,2 млрд грн; податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,3 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 10,0 млрд грн (зібрано 24,4 млрд, відшкодовано – 14,4 млрд грн); акцизного податку – 9,8 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 7,7 млрд грн; ввізного та вивізного мита – 2,7 млрд гривень. Крім того, за березень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 45,8 млрд грн у вигляді міжнародної допомоги (грантів). Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у березні 2023 року становили 36,2 млрд гривень.

Касові видатки державного бюджету за січень-березень 2023 року становили 747,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 635,5 млрд грн, або 88,7% від розпису звітного періоду. За перші три місяці 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 220,3 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 244,7 млрд грн, проти запланованого розписом загального фонду на січень-березень 2023 року дефіциту у сумі 467,9 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – березень 2023 року становили 403,5 млрд грн, або 83,7 % від запланованих на цей період.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 137,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 32,1 млрд грн (785,1 млн дол. США та 86,9 млн євро). При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 42,2 млрд грн.

Із зовнішніх джерел залучено 265,9 млрд грн, зокрема: 177,4 млрд грн (4,5 млрд євро) надходження коштів ЄС макрофінансової допомоги; 64,2 млрд грн (2,4 млрд канадських доларів) позики Уряду Канади; 18,3 млрд грн (499,3 млн дол. США) позики МБРР в рамках Четвертого додаткового фінансування проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»; 6,0 млрд грн (152,0 млн євро) позики МАР в рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні». При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень – березень 2023 року склали 96,7 млрд грн (88,6% плану), платежі з обслуговування – 24,2 млрд грн (88,2% плану).

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 04.04.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 4,6 млрд. гривень на строки від 1 до 2 років із дохідністю від 18,50% до 19,60% - на рівні попереднього аукціону. Основний обсяг гривневих коштів було залучено за 2-річними паперами із погашенням у квітні 2025 року, які включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Попит на відповідні папери становив 3,8 млрд. гривень, що відповідало третині виставленого Міністерством фінансів обсягу (10 млрд. гривень). Середньозважена ставка залучення нових запозичень становила 19,45%.

Валютний ринок

Зменшення чистого попиту клієнтів банків на іноземну валюту на міжбанківському ринку обумовило скорочення продажу іноземної валюти з резервів Національного банку минулого тижня до 343 млн. доларів США порівняно із 495 млн. доларів США тижнем раніше.

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами у лютому був меншим, порівняно із січнем (-3,1 та -3,6 млрд. доларів США відповідно). За два місяці 2023 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило «мінус» 4,2 млрд. доларів США, послугами – «мінус» 2,5 млрд. доларів США. Водночас дефіцит поточного рахунку у січні-лютому 2023 року був суттєво меншим (близько «мінус» 1 млрд. доларів США) завдяки стійким надходженням з оплати праці (+2,1 млрд. доларів США) та трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (+4,3 млрд. доларів США).

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у січні-лютому 2023 р. становили лише 395 млн. доларів США та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (189 млн. доларів США).

Підтримку достатності міжнародних резервів України забезпечують надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, 3 квітня, до загального фонду державного бюджету України надійшов перший транш у розмірі 2,7 млрд дол. США (2 млрд СПЗ) від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Кошти отримані за новою чотирирічною програмою розширеного фінансування для України, що в загальному розмірі складає 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ).

На першому етапі програми, що запланований на 2023-24 роки, увага зосереджена на впровадженні надійного бюджету на 2023 рік та збільшенні мобілізації доходів, у тому числі шляхом уникнення заходів, які можуть зменшити податкові надходження. Під час першого етапу також передбачається зниження інфляції та утримання обмінного курсу, в тому числі за допомогою підтримки відповідних валютних резервів. Крім того, очікуються заходи щодо сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, включно з підготовкою більш глибокої оцінки стану банківського сектора, а також продовженням сприяння незалежності НБУ.

Під час другого етапу програми буде зроблено фокус на реформах, які допоможуть максимально ефективно підтримувати післявоєнне відновлення та реконструкцію, а також допоможуть Україні імплементувати необхідні заходи на шляху до євроінтеграції. Довгострокове зростання економіки також є одним з пріоритетів другого етапу програми EFF.

Фінансовий сектор

Обсяг працюючих кредитів банків у лютому зменшився на 1,8% головним чином за рахунок скорочення працюючих корпоративних кредитів в національній (-0,4% за місяць) та в іноземній валюті (-4,0% за місяць). Частка непрацюючих корпоративних кредитів у лютому зросла до 43,7% порівняно з 43,4% у січні, близько ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Частки непрацюючих кредитів у сегменті кредитування домогосподарств залишалася на рівні попереднього місяця (32,4%). Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 38,5% від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем з середини 2021 року.

В умовах високих воєнних та інших ризиків підтримку кредитування в Україні продовжує забезпечувати державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 100 пільгових кредитів на загальну суму 514,5 млн грн. За період з початку широкомасштабних воєнних дій на території України кількість виданих кредитів за програмою становила 24,1 тисяч на загальну суму майже 96,5 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сферах сільського господарства (53%); торгівлі та виробництва (24%); промислової переробки (14%).

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 550 млрд. гривень, з яких близько 350 млрд гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримання високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та зменшення обсягу готівкової гривні в обігу поза банками, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти банкам зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 5,4 млрд. гривень – до 20 млрд гривень, що є найнижчим рівнем з жовтня 2020 року) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).