Економічні прогнози для України: коли очікувати покращення через новий економічний курс

Незважаючи на затяжний характер війни, внутрішні протиріччя та зовнішні негаразди – Українська економіка у 2026 році залишається в зоні надзвичайно складної рівноваги. Не важко здогадатись, що з одного боку, держава зберігає макрофінансову керованість – бюджет фінансується, міжнародні резерви залишаються значними, курс гривні контрольований, банківська система працює, а з іншого – реальний сектор не демонструє стійкого відновлення, зовнішньоторговельний дефіцит поглиблюється, бюджетна залежність від зовнішньої допомоги залишається критичною, ще і жорстка монетарна політика обмежує можливості для інвестиційного зростання. І це вже не перший рік.

Головне питання 2026 року, яке ми собі кожного дня ставимо, звучить доволі просто – коли пересічні українці реально відчують покращення? Відповідь менш оптимістична, ніж хотілося б: швидкого економічного прориву у 2026 році очікувати не варто. Найімовірніше, цей рік буде роком слабкого, нерівномірного й дуже вразливого відновлення. Більш відчутне покращення можливе не раніше 2027 року – і лише за умови зміни як зовнішніх, так і внутрішніх складових економічної політики.

Прогнози стали обережнішими

Чи варто робити будь-які прогнози під час війни? Звичайно, що це питання не однозначне. Порівняння прогнозів Уряду, НБУ та МВФ показує, що економічні очікування на 2026 рік залишаються стриманими. За різними оцінками, реальне зростання ВВП України у 2026 році прогнозується в межах приблизно 1,3-2,5%. Зокрема, прогноз НБУ становить 1,3%, оновлений прогноз Мінекономіки – 1,6%, а МВФ оцінює можливий діапазон у 1,8-2,5%. Для країни, яка втратила значну частину економічного потенціалу через війну, такі темпи є недостатніми для повноцінного відновлення. Але проблема полягає не лише у цифрах зростання. Значно важливіше те, що українська економіка досі не повернулася до довоєнної бази. За різними оцінками – реальний ВВП нині становить близько 79% від рівня 2021 року. Тобто навіть позитивна динаміка у 2026–2027 роках означатиме не новий етап розвитку, а лише часткове відновлення втраченого потенціалу.

2026 рік: зростання буде, але слабке

За січень-квітень 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,2% до відповідного періоду минулого року. Це особливо важливо, оскільки бюджетний прогноз передбачав зростання економіки на 2,4%. Отже, фактична динаміка початку року виявилася слабшою за очікування. Серед головних причин слабкого зростання – руйнування енергетичної інфраструктури, низький рівень інвестицій, дефіцит трудових ресурсів, спад у цивільних галузях та жорстка монетарна політика. Це означає, що економіка стикається не з тимчасовим уповільненням, а зі структурними обмеженнями, які неможливо подолати лише за рахунок бюджетних витрат або міжнародної допомоги. Але є і певні позитивні сигнали є: відновлення в окремих сегментах сільського господарства, харчової промисловості, металургії, транспорту, зростання оборонно-промислового комплексу та торгівлі. Однак ці позитивні тенденції поки що не формують широкої хвилі економічного зростання.

У 2026 році покращення може проявлятися фрагментарно через зростання зарплат, активізації окремих секторів, збільшенні оборонного виробництва, частковому відновленні експорту та підтримці споживчого попиту. Проте це не означатиме повноцінного економічного оздоровлення. За прогнозами, середня номінальна зарплата у 2026 році може зрости приблизно на 16-20,6%, а реальна – на 5,1-11,6% залежно від оцінки різних інституцій. Це може створити відчуття певного покращення для частини домогосподарств. Але зростання зарплат відбувається на фоні дефіциту кадрів, інфляційного тиску та низької продуктивності, тому не завжди означає реальне посилення економіки.

Інфляція також залишатиметься помітною. На 2026 рік прогнози інфляції коливаються від 7,5% до 9,9%. У квітні 2026 року вона вже становила 8,6% рік до року, а ціни промислових виробників зросли на понад 40%. Це створює ризик подальшого перенесення виробничих витрат у споживчі ціни. Тому покращення у 2026 році, якщо воно й буде, матиме обмежений характер. Воно може відчуватися у вигляді стабілізації доходів, збереження курсової керованості, часткової активізації бізнесу. Але широкого економічного підйому, який би змінив якість життя більшості громадян, у 2026 році очікувати передчасно.

 Найбільший ризик – зовнішній сектор

Одним із найслабших місць економіки залишається зовнішня торгівля. За п’ять місяців 2026 року імпорт товарів зріс майже на 30%, тоді як експорт – лише на 4%. Торговий дефіцит за цей період досяг 23 млрд доларів, тоді як роком раніше становив близько 15 млрд доларів. Це означає, що українська економіка дедалі більше імпортує – енергоносії, обладнання, військові та технологічні товари, будівельні матеріали, електроапаратуру. Частина цього імпорту є необхідною для війни, відновлення енергетики та оборони. Але проблема в тому, що він не компенсується достатнім зростанням експорту. За таких умов курсова стабільність значною мірою залежить від валютних інтервенцій НБУ та міжнародної допомоги. За січень–травень 2026 року валютні інтервенції НБУ становили 18,3 млрд доларів, що на чверть більше, ніж за аналогічний період попереднього року. У річному вимірі обсяг інтервенцій може сягати близько 40 млрд доларів. Отже, нинішня валютна стабільність є дорогою і залежною. Вона не може бути довгостроковою заміною розвитку експорту, локалізації виробництва та припливу інвестицій.

Зовнішня допомога та бюджетна стабільність

Бюджетна система України у 2026 році залишається напруженою. Видатки державного бюджету становлять понад 60% ВВП, а близько третини видатків покривається за рахунок зовнішньої допомоги. Дефіцит державного бюджету без грантів за останні 12 місяців становить близько 24% ВВП, що суттєво вище від параметра, закладеного у бюджеті на 2026 рік – 18,8% ВВП. Це означає, що бюджет виконує ключову стабілізаційну функцію, але його модель залишається вкрай залежною від міжнародного фінансування. Державний борг на кінець квітня 2026 року досяг 102,9% ВВП. Формально це ще нижче граничного рівня, визначеного бюджетом на 2026 рік, але сама боргова динаміка створює серйозні ризики для майбутніх років. Покращення бюджетної ситуації можливе лише тоді, коли зростатиме внутрішня податкова база – тобто виробництво, експорт, зайнятість, прибутки підприємств, інвестиції. Без цього бюджет залишатиметься не стільки інструментом розвитку, скільки механізмом підтримання життєздатності держави.

Що страимує інвестиційне відновлення

Одним із ключових внутрішніх обмежень залишається висока вартість грошей. Облікова ставка НБУ становить 15%, тоді як інфляція – 8,6%. Реальна облікова ставка, за мінусом інфляції, становить близько 6,4%. Для економіки, яка потребує відбудови, інвестицій, доступного кредиту та модернізації, це надто жорсткий режим. Рівень банківського кредитування економіки становить лише 14% ВВП, а працюючі гривневі кредити – близько 10% ВВП. Це надзвичайно низький показник для країни, яка має фінансувати відбудову, енергетичну автономію, оборонне виробництво, малий і середній бізнес. У результаті кредитування дедалі більше тримається на пільгових державних програмах. Обсяг пільгових кредитів уже перевищує 200 млрд грн і становить близько чверті портфеля працюючих кредитів банків. Це свідчить, що нормальний кредитний механізм не працює належним чином, а держава змушена компенсувати те, що мала б забезпечувати раціональна фінансова система.

Коли можливе реальне покращення?

Найбільш реалістичний сценарій виглядає так. У 2026 році можна очікувати лише часткового покращення – за умови збереження міжнародної допомоги, контрольованої інфляції, відносної курсової стабільності та поступового відновлення окремих секторів. Але це буде не прорив, а стабілізація на низькій базі. У 2027 році шанси на відчутніше покращення зростають. Прогнози на 2027 рік є помітно оптимістичнішими: Мінекономіки очікує зростання реального ВВП на 4,5%, НБУ – на 2,8%, МВФ – на 3,5%. Тобто саме 2027 рік може стати першим роком більш помітного економічного відновлення, але лише за умови, що не погіршиться безпекова ситуація, збережеться зовнішнє фінансування і почнеться реальна активізація інвестицій. Однак навіть у 2027 році не варто очікувати автоматичного економічного дива. Відновлення буде залежати не лише від закінчення або зниження інтенсивності війни, а й від якості внутрішньої економічної політики.

Що має змінитися для справжнього покращення

Україні потрібна не просто стабілізація, а перехід до економіки розвитку – нового економічного курсу. Для цього необхідно змінити акценти економічної політики.

По-перше, потрібна активна промислова політика. Україна має розвивати оборонно-промисловий комплекс, енергетичне машинобудування, виробництво обладнання, переробку аграрної продукції, будівельні матеріали, транспортну логістику та критичні технології.

По-друге, необхідна політика локалізації імпорту. Значна частина того, що сьогодні імпортується, має поступово вироблятися в Україні. Це стосується енергетичного обладнання, компонентів для відбудови, частини машинобудівної продукції, військових і подвійних технологій.

По-третє, потрібно переглянути роль банківської системи. Банки мають бути не лише покупцями державних цінних паперів і отримувачами високих процентних доходів, а інститутами кредитування економіки. Для цього необхідні довгі гривневі ресурси, державні гарантії, банки розвитку, спеціальні кредитні лінії для виробництва, експорту й інфраструктури.

По-четверте, бюджетна політика має стати інструментом мобілізації внутрішніх ресурсів. Йдеться про ефективніше управління державною власністю, детінізацію, справедливе вилучення ренти, розширення податкової бази через розвиток виробництва, а не через просте підвищення податкового тиску.

По-п’яте, Україні потрібна нова експортна стратегія. Без нарощування валютної виручки країна залишатиметься залежною від зовнішньої допомоги та валютних інтервенцій. Експорт має бути не лише сировинним, а дедалі більше переробним, технологічним і сервісним.

Зрозуміло, що покращення в українській економіці можливе, але воно не буде швидким і автоматичним. У 2026 році варто очікувати переважно стабілізації, а не повноцінного відновлення. Реальніші шанси на помітне покращення з’являються у 2027 році, коли прогнозовані темпи зростання ВВП можуть прискоритися до 2,8–4,5% залежно від сценарію. Але головна умова покращення – не лише зовнішня допомога і не лише курсова стабільність. Україні потрібна економічна політика, яка переводить країну з режиму виживання у режим розвитку. Без доступного кредиту, інвестицій, промислового відновлення, експорту та мобілізації внутрішніх ресурсів навіть найкращі прогнози залишаться лише цифрами на папері. Справжнє покращення почнеться тоді, коли макрофінансова стабільність буде підкріплена реальним виробництвом, робочими місцями, інвестиціями та зростанням продуктивності. Саме це має стати головним економічним завданням України на 2026–2027 роки.