Економіка України. Чи є привід для оптимізму

Економічна ситуація

За даними Мінагрополітики станом на 26.01.2023 збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 11,1 млн га (96% посівних площ). При врожайності 47,6 ц/га, намолочено 52,6 млн т зерна, зокрема, пшениці обмолочено 4,979 млн га (100%), при врожайності 40,5 ц/га намолочено 20,2 млн т; ячменю обмолочено 1,7 млн га (100%), при врожайності 34,7 ц/га намолочено 5,8 млн т; кукурудзи на зерно обмолочено 3,8 млн га (90%), при врожайності 66,5 ц/га намолочено 25,2 млн т. Крім того, збирання соняшника проведено на площі 4,8 млн га, (99%) намолочено 10,5 млн т насіння при врожайності 21,7 ц/га; сої проведено на площі 1,5 млн га, (100%) намолочено 3,7 млн т при врожайності 24,3 ц/га; ріпаку проведено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн т насіння при врожайності 28,6 ц/га; цукрових буряків викопано на площі 181, 2 тис. га, (100%) накопано 9 млн т при врожайності 501,9 ц/га.

Водночас через воєнні дії посівні площі у рамках весняних польових робіт зменшилися на 25%. Так, за попередніми даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, станом на 30 грудня, очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року має скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року (28,6 млн га). За інформацією Мінагрополітики для повернення цих земель до обороту знадобиться від кількох місяців до року, зважаючи на потреби у розмінуванні та очищенні територій. Також негативними факторами для проведення весняних польових робіт цього року є несприятливі погодні умови та недостатнє фінансове і матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників.

При цьому, ключовою проблемою для аграріїв залишається дорога логістика, що посилюється блокуванням роботи «зернового коридору». Так, упродовж січня добова кількість виходів суден із українським збіжжям у рамках коридору впала до мінімуму (2,5 кораблі на день). За перший місяць нового року коридором було вивезено лише 2,4 млн т збіжжя, тоді як у вересні та жовтні це було понад 4 млн т. Пшениці у січні відправлено 540 тис. т, з них до Африки – 61 тис. т. Всього Україна вже відправила в рамках зернової ініціативи 675 суден із вантажем в 18,4 млн т. Частка Африки становить 2,3 млн т, Азії – 5,1 млн т, Європи – 7,5 млн т, Близького Сходу – 3,4 млн т.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 31.01.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 10,6 млрд. гривень на строки від 9 місяців до понад 2 років із дохідністю від 15% до 19,75%. Основний обсяг коштів (10,4 млрд. грн) було залучено за 2-річними паперами із погашенням у травні 2025 року (дохідність 19,75% річних), які рішенням Національного банку включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Середньозважений рівень доходності нових розміщень становив 19,61%.

З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 10,5 млрд. гривень завдяки збільшенню вкладень у державні цінні папери з боку банків (+6,2 млрд. грн), юридичних осіб (+2,0 млрд. грн), фізичних осіб (+0,6 млрд. грн), а також нерезидентів (+4,3 млрд. грн). Незважаючи на погашення на користь Національного банку ОВДП на суму 2,5 млрд. грн, він продовжує володіти найбільшим портфелем державних цінних паперів (702 млрд. грн або майже 50% від обсягу ОВДП в обігу).

Валютний ринок

Зростання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків більш високими темпами, аніж попиту на неї, обумовило певне скорочення чистого попиту на іноземну валюту на міжбанківському ринку за клієнтськими операціями минулого тижня. Це, у свою чергу, позначилось на зменшенні чистих інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти для збалансування ринку до 664 млн. доларів США порівняно із 715 млн. доларів США тижнем раніше.

Загалом, чистий продаж Національним банком іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку у 2022 році становив майже 25 млрд. доларів США. Проте, з огляду на масштабні надходження міжнародної фінансової допомоги рівень міжнародних резервів України у 2022 році скоротився лише на 2,4 млрд. доларів США та станом на 1 січня 2023 року за попередніми даними становив 28,5 млрд. доларів США, залишаючись вагомим чинником підтримки стабільності валютного ринку України.

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні понад 500 млрд. гривень, у тому числі близько 380 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником стабілізації рівня банківської ліквідності упродовж тижня виступали відносно помірні витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, які компенсувалися чистим продажем Національним банком іноземної валюти банкам та зменшенням готівки в обігу поза банками. Надлишок ліквідності продовжує визначати низький попит банків на кредити рефінансування (залишок заборгованості платоспроможних банків за тендерними кредитами скоротився за тиждень на 2,4 млрд. гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Зниженню профіциту ліквідності в банківській системі сприятиме рішення Національного банку про подальше підвищення нормативів обов’язкового резервування. Так, з 11 лютого додатково підвищуються на 5 в. п. нормативи обов'язкового резервування за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках. Зокрема, з 5% до 10% за коштами у національній валюті та з 15% до 20% за коштами в іноземній валюті зростуть нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб та за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Натомість за строковими коштами на рахунках юридичних та фізичних осіб норматив обов'язкового резервування не зміниться та в національній валюті залишиться на рівні 0%, а в іноземній – на рівні 10%. За оцінками Національного банку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні будуть формувати, збільшиться орієнтовно на 73 млрд грн.

Водночас згідно із опитуванням Національного банку про умови банківського кредитування основні показники кредитування у IV кварталі 2022 року залишалися песимістичними, хоча й поліпшилися після значного спаду внаслідок повномасштабної війни. Так, близько 46% респондентів очікує збільшення обсягу корпоративного портфеля. Водночас половина опитаних банків прогнозує, що роздрібний портфель надалі скорочуватиметься. У наступні 12 місяців більшість фінустанов очікують погіршення якості кредитного портфеля, проте частка таких банків зменшилася порівняно з попереднім кварталом. З боку попиту на кредити у IV кварталі зафіксовано зростання попиту на корпоративне кредитування, передусім через потребу в оборотному капіталі та реструктуризацію боргів великих компаній. Найбільший інтерес – до гривневих, короткострокових кредитів та позик МСП. Натомість попит на довгострокові та валютні кредити далі скорочувався. Високі процентні ставки та брак капітальних інвестицій стримували попит на позики бізнесу.

У I кварталі 2023 року банки очікують зростання попиту на гривневі і короткострокові кредити та позики МСП. Водночас банки передбачають жорсткіші стандарти корпоративного кредитування, головним чином, для валютних та довгострокових кредитів і позик великим компаніям. Натомість фінустанови планують послабити стандарти іпотечного кредитування зі збереженням курсу на жорсткі вимоги до решти споживчих позик.

В умовах зростання ризиків майже за усіма категоріями внаслідок воєнних дій на території України ключову роль у підтримці кредитної активності банків відіграє державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». Минулого тижня на умовах програми видано 349 пільгових кредитів на загальну суму 1,23 млрд грн, у тому числі державними банками – 254 кредитні договори на суму 0,54 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 19,2 тис. кредитних договорів на загальну суму 79,3 млрд грн (у тому числі державними банками – 14,3 тис. кредитних договорів на суму 41,4 млрд грн). З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів (близько 85%) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Також за державною програмою доступної іпотеки єОселя вже видано 784 кредити за пільговою ставкою 3% на загальну суму понад 1 млрд грн. Загалом, з початку запуску послуги в додатку Дія понад 11 тисяч громадян подали заявки до банків-учасників. Ще майже 25 тисяч подано до 21 грудня 2022 року через портал, отримавши понад 10 тисяч попередніх позитивних рішень банків-партнерів. У розрізі категорій домогосподарств вже придбали нове житло військовослужбовці ЗСУ за контрактом та правоохоронці – 653 квартири, медики – 69 квартир, педагоги – 52 квартири, науковці – 10 квартир. Мінекономіки, Мінцифри та Укрфінжитло працюють над тим, щоб розширити категорії громадян, які зможуть скористатися програмою на загальних умовах вже у 2023 році.