Політичні партії: передвиборчий серпень не для відпочинку

Вчора під Кабінетом міністрів вже відбувалися мітинги, хоча останнє засідання Кабінету міністрів проводилося ще в середині липня. Це означає, що новий політичний сезон активно вривається в нашу дійсність після серпневого затишшя.

Проте особливим є те що для політичного життя серпень не був курортним. Проблеми, які сколихнули увагу громадськості, підняли старі гострі питання, про які нижче.

Витрати партій на рекламу

Оприлюднення даних звітів політичних партій щодо їхніх витрат, особливо на рекламу активно обговорювалося цілий тиждень. І начебто нічого дивного немає, коли гроші і політика зустрічаються – це завжди захоплює свідомості мас, проте все-таки дивно, адже ці дані публікуються не вперше. Чотири рази на рік, починаючи з 2016 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) публікує звіти політичних партій, а різні громадські організації та журналісти їх аналізують. Єдиним поясненням такого ажіотажу навколо цих звітів є наближення виборів, тож цікаво буде подивитися що буде з партіями, їхніми звітами та НАЗК у 2019 році.

Багатьох вразило, скільки коштів партії витрачають на рекламу. По-перше, це добре, що хоч частина з цих витрат почала публікуватися. По-друге, це далеко не всі витрати і не більша їхня частина, тож варто залишити ще запаси для майбутніх здивувань.

Іншою справою є витрати коштів державного бюджету на рекламу. Зважаючи, що лише 10 % українців підтримує державне фінансування партій, обурення витрат коштів платників на рекламу самим платникам податків є логічним. Тому одразу посипалися ідеї заборонити або рекламуватися за кошти державного бюджету або державне фінансування партій загалом. Варто розуміти, що основна мета партії – прийти до влади, а реклама (різноманітна), є основним способом підвищити впізнаваність. Тому партії рекламуватимуться, поза тим заборонено це законом чи ні. Як висновок, правильно визначити на рівні закону яка частина державних коштів може йти на різноманітні програми, аналітичні центри, розвиток молодіжних крил партії тощо. Тобто піти від зворотнього.

Можливість російського втручання у вибори

Знову таки з наближенням виборів все активніше обговорюється можливість втручання РФ в національні вибори 2019 року. Зокрема мова йде про кіберзагрози. З огляду, на слабку роль електронного документообігу у виборчому процесі, відсутність голосування в інтернеті, це сценарій виглядає малоймовірним. Набагато ймовірнішим є участь РФ у передвиборчій агітації в інтернеті, засобах масової інформації та виставленні проросійських кандидатів. Нещодавно була опублікована інформація про спробу «захопити» Аграрну партію людьми з оточення Медведчука. Зважаючи на те, що найбільше всього голосують у містах-мільйонниках та сільській місцевості та на успіхи даної партії на виборах в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ), такий сценарій і в подальшому цілком можливий. В умовах, коли кожен голос на вагу золота, різнопланове переформатування політичних сил, під інтереси кандидатів що тяжіють до РФ цілком ймовірне. Тому вплив в соціальних мережах, засобах масової інформації та через афілійованих РФ кандидатів є загрозливішим, а ніж кібервтручання.

Блокування ЦВК виборів в ОТГ

Ще на початку серпня Центральна виборча комісія заблокувала процес проведення перших виборів в ОТГ. ЦВК ухвалила Постанову, в якій звернулася до Комітету ВРУ з правової політики та правосуддя щодо надання роз’яснень стосовно законодавчого регулювання організації і порядку проведення референдумів в Україні. Справа в тому, що відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», рішення щодо об’єднання приймається місцевими радами або шляхом проведення місцевого референдуму. ЦВК згадало що в Україні немає відповідного законодавства про місцеві референдуми і тому не може проводити вибори в ОТГ. По-перше, його немає ще з 2012 року і ЦВК про це точно добре відомо. По-друге, рішення про об’єднання ОТГ приймається або місцевими радами або шляхом проведення місцевого референдуму. Тому якщо є рішення місцевої ради – для об’єднання ОТГ байдуже чи є законодавство про місцеві референдуми. Ця позиція ЦВК є ще більш контраверсійною якщо згадати що комітети ВРУ не надають офіційного тлумачення законів. Як висновок, ЦВК просто відмовилася виконувати виборче законодавство.

Традиційно, серпень - це політичний штиль. Але як бачимо, якщо на наступний рік перепадають президентські та парламентські вибори – місяць перестає бути аполітичним. А нас чекає не менш бурхлива політична осінь.