П'ять найважливіших подій у сфері енергетики
За 2014-2017 роки ми зробили Україну значно більше енергонезалежною!
1. Прийняття закону «Про ринок електричної енергії»
Основною метою нового закону про ринок електроенергії є створення реальної конкурентної і лібералізованої моделі ринку електроенергії з 1 липня 2019 року. Така модель відповідає Третьому енергетичному пакету, та містить нові для України, але традиційні для країн ЄС сегменти ринку такі як, ринок «на добу вперед», внутрішньо-добовий ринок, ринок двосторонніх договорів, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.
Також законом визначено нові правила експорту та імпорту електроенергії, що має створити конкурентне середовище для приходу в Україну іноземних компаній-постачальників електроенергії. Також законом передбачено прозорі правила для приєднання до мереж, будівництва нових генеруючих потужностей, механізми стимулювання для інвестицій в генерацію та мережі. Важливим є те, що закон створює нормативні передумови для синхронізації енергетичної системи України з європейською континентальною енергетичною системою ENTSO-E, що дозволить Україні реалізувати свій експортний потенціал та отримати гарантії від системних операторів ЄС щодо забезпечення безпеки роботи нашої енергосистеми.
Однак без сумніву, це є тільки першим кроком, і наразі потрібно напрацювати великий масив підзаконних нормативно правових актів, які дозволять впровадити нову модель ринку з 1 липня 2019 року. Це шанс для України змінити підходи до ринку електроенергії, але шанс залежить від імплементації, яка припаде на розпал виборчої кампанії.
2. Запровадження змін до фіскального режиму для нафтогазовидобувної галузі.
Я дуже пишаюся цьогорічним врахуванням змін до Податкового кодексу України, які дають реальний шанс на досягнення енергонезалежності України:
1) Впроваджено стимулюючу ставку рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин у розмірі 12%. З такою ініціативою, як перехідною до моделі оподаткування прибутків видобувної компанії, я послідовно виступаю ще з листопада 2016 року (законопроект, реєстраційний № 5459).
2) Впроваджено окрему стимулюючу ставку рентної плати у розмірі 6% з покладів, які повністю або частково залягають на глибині понад 5 000 м. Пропозиція податкового комітету.
3) Впроваджено 5 річне стабілізаційне застереження - строк, протягом якого умови оподаткування для галузі не повинні змінюватись. Моя пропозиція була 10 років, що відповідає очікуванням інвесторів та світовому досвіду. На жаль, українські політики поки що не готові брати на себе довгострокові зобов'язання і цю пропозицію скорегували.
4) Приведення оподаткування конденсату до єдиної із нафтою ставки – 29 та 14% (в залежності від глибини залягання покладів) з 1 січня 2019 року. Я особисто вважала критичним цю зміну прямо зараз із 1 січня 2018 року, бо ця нелогічність податкового законодавства теж впливає на рішення нових інвесторів щодо інвестицій в галузь.
5) Встановлення окремої ставки рентної плати за видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції - 2% для видобутку нафти та 1.25% для видобутку природного газу. Це дозволить розвивати цей перспективний механізм залучення іноземних інвестицій, особливістю якого є отримання державою не фіскальних платежів від видобутку, а значного обсягу видобутої продукції (50-70%).
3. Початок перезавантаження Регулятора:
Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор (НКРЕКП) діє у складі семи членів, а його засідання є правомочними у випадку, якщо на них присутні щонайменше чотири члени.
Разом з тим, починаючи з 27 листопада 2017 року в складі Регулятора працюють лише три члени, а, отже, роботу Регулятора заблоковано. Таким чином, заблоковано прийняття таких надважливих рішень як затвердження оптової ринкової ціни на електричну енергію, встановлення тарифів та схвалення інвестиційних програм для державних підприємств НАЕК «Енергоатом», ДП «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», енергогенеруючих, енергорозподільних та газорозподільних підприємств, ліцензіатів у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та інші критичні для галузі рішення.
Для вирішення цієї ситуації окремим законом Президенту України було надано повноваження із позаконкурсного призначення тимчасового складу Регулятора для безпроблемного проходження опалювального сезону. Таки чином, саме Президент всю повноту повноважень для прийняття рішень з метою недопущення кризи до моменту завершення конкурсу на обрання нових постійних членів НКРЕКП новоствореною конкурсною комісією.
Це рішення не можна назвати ідеальним, однак воно є компромісним з урахуванням умов, що склались.
4. Прийняття Сполученими Штатами Америки Закону HR 3364 Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act.
Цей важливий акт, окрім положень щодо продовження санкцій проти Російської Федерації передбачає необхідність розробки Плану дій із підвищення енергетичної безпеки України (розділ 257), що повинен містити заходи із збільшення обсягів вироблених енергоресурсів, скорочення залежності від імпорту російських енергоносіїв, лібералізацію енергоринків, ефективне регулювання та нагляд, диверсифікацію поставок, підвищення надійності і ефективності передачі енергії тощо.
5. Перемога в Стокгольмі
Арбітражний суд ухвалив рішення на користь НАК «Нафтогаз України» по всім спірним питанням щодо контракту на поставку газу з ПАТ «Газпром»: ціноутворенню, положенню «бери або плати» та визнанню недійсними інших положень, які є необґрунтованими і суперечать принципам конкуренції.
Найголовніше - ми однозначно не будемо платити за те, що нам не потрібно. Так званий принцип «бери або плати» не буде лягати на плечі українців за неймовірною ціною контракту часів попередніх Прем'єрів. Ніяких 485 доларів! Ніяких зайвих кубометрів газу! І сподіваюся, ніхто вже ніколи не заставить українців «міняти європейський вибір» на знижки на газ!
За 2014-2017 ми зробили Україну значно більше енергонезалежною!