Газові перемовини: російська делегація єхидно хіхікала... з чудової англійської Демчишина
Вчора були до пізньої ночі на газових переговорах України
Вчора були до пізньої ночі на газових переговорах України, Росії, Єврокомісії. Поділюся не лише фактами, а й враженнми. Останні будуть не зайвими для розуміння того, чого очікувати Українці цієї, імовірно, пронизливо холодної зими. Зауважу, всі очікували, що переговори триватимуть лише кілька годин і закінчаться повноцінним підписанням угоди між Росією, Україною за посередництва ЄС. Але цього так і не відбулося. Виставлений для гарних фото і телекартинки в залі преси Єврокомісії стіл таки використали, але не для того, для чого очікувалося.
По-перше, навіть присутні там журналісти так одразу й не збагнули, що відбулося пізньої ночі в Брюсселі. Єврокомісія оголосила ПАРАФУВАННЯ угоди щодо зимового газового пакету. Новак і Міллер на всі сторони говорлили про ПІДПИСАННЯ рамкового протоколу про поставки газу до України та ЄС з 1 жовтня 2015-го до 31 березня 2016-го. Демчишин в унісон з Єврокомісією наголосив: угоду ще треба буде ПІДПИСАТИ, тобто вона таки була лише парафована. Моя спроба з'ясувати у членів російської делегації, що все ж таки вони зробили: парафували чи підписали - ситуації не прояснила. Мовляв, ПІДПИСАЛИ, але ще потрібно пройти додаткові процедру.
Про ці таємничі "додаткові процедури" постійно говорив і Володимир Демчишин. Але на всі запитання журналістів про те, що ж це таке, навіщо вони знадобилися, так нічого конкретного й не відповів, крім того. що "їх можна буде завершити дуже швидко, за тиждень".
Тим часом Олександр Новак сказав, що протокол, який вони підписали, не є юридично обов'язковим документом для Росії. Що це значить? Це значить, що сьогодні Росія дає Україні знижку 20 доларів, а завтра Путін прокидається й каже: не буде більше для України ніякої знижки. Далі, Росія посилається на контракт 2009 року - і пиши "пропало".
У рамках зимового пакету має бути підписаний, крім протоколу, ще один документ - додаткова угода до контракту 2009 року між Газпромом і Нафтогазом.
Як пояснив мені один з членів української делегації, якщо Росія не бачить для себе ЮРИДИЧНИХ зобов'язань у всіх цих домовленостях, а лише декларації її доброї волі, то підписати сходу додаткову угоду, - це ризик. Ніхто не знає, що стрельне в голову господарям Кремля, приміром, у січні на піку пронизливого цілодобового морозу. А та знижка, яку наразі Газпром дає Україні, - 20 доларів, діятиме лише до 1 січня 2016-го. Крім того, хоч нібито ось-ось уже на носу останній квартал 2015-го, ціна на який, за словами російського міністра Новака, вже розрахована, цю ціну так ми й не почули. Перед переговорами називалася ціна в 227,4 доларів. Потім вона зникла з вуст десіжн-мейкерів того вечора. Промайнуло між словами: 231, 232 долара. Але, зрештою, жодної офіційної конкретики.
Тим часом Олексій Міллер, лише я чула, як разів п'ять повторив на всі сторони світу: в України немає фінансування, щоб закупити 5-7 мільярдів кубічних метрів газу, без яких вона не перезимує аж ніяк. Росіянам явно подобалося наголошувати на тому, що в українського уряду є гроші лише на 2 мільярди і ті їй дав ЄС. Ідеться про кредит у 500 мільйонів доларів від ЄС, який ще раніше отримала Україна.
При цьому всьому у мене не склалося враження, що Україну, яку Міллер виставляв такою собі нещасною "церковною мишею", яка. якщо зима буде дуже холодною, без милосердя Росіїї її не переживе, була просто безмовною і безголосою, а про все, мовляв, домовлялися Єврокомісія та Росія. Схоже, саме українська сторона наполягла на тих секретних "додаткових процедурах". Це є боротьба за себе, за більшу прозорість, за суб'єктність у цьому процесі.
І ще відзначу вільну, з гарною вимовою англійську Демчишина, з якої єхидно сміялась російська делегація, тобто насміхалися з того, що він розмовляв нею, а не російською. Я ще розумію сміятися зі школярської, совкової вимови й примітивного вокабуляру членів своєї делегації. Це переговори в столиці ЄС, а не договорняк за зачиненими дверима десь на дачі у господаря Кремля. Робоча мова тут - англійська.