Польоти російських бомбардувальників над Білоруссю: до чого готуватися Україні?
Росія не зачепить Польщу та Литву, а нам потрібно планувати найгірший сценарій
Росія кілька днів поспіль відправляє в небо Білорусі стратегічні бомбардувальники Ту-22М3 і Ту-160, які курсують і вздовж кордонів з Україною. Але тепер РФ проводить ще й військові навчання десантників в Білорусі біля кордонів з Польщею та Литвою. Кремль зараз застосовує в Білорусі гнучкі інструменти тиску на Захід – бомбардувальники та десант, але мета таких дій поки не зрозуміла. В будь-якому разі Україні треба бути готовою.
Прольоти російських бомбардувальників Ту-22М3 і Ту-160 над Білоруссю – це зручний для росіян спосіб з одного боку чинити тиск, а з іншого – не переходити певні «червоні лінії», які визначені із Заходом, тобто не створювати в першу чергу потужне наземне військове угрупування. Використали повітряний простір Білорусі, зайшли, показали, що є можливість наносити удари, і вийшли. Стратегічно, авіація – це доволі гнучкий інструмент: можна завдавати ударів і по українському, і по західному напрямку. Росіяни використовують цей інструмент, щоб тиснути і на західний напрямок, і на південний – на Україну. Події в Білорусі гарно вписуються в канву повідомлень про переміщення військових сил в Росії поруч із Україною. Треба готуватися до того, що прольоти російських військових літаків – це буде стандартна практика. Росіяни уже використовували для цього тактичну авіацію в Балтійському і Чорному морі і на крайній Півночі. Тепер додасться ще й білоруський напрямок. Щодо Заходу росіяни використовують гібридну форму тиску також у вигляді мігрантів, газових питань тощо. Зважаючи на географічне положення Білорусі, можна «грати» на декількох напрямках відразу.
Перекидання десанту в Білорусь для Росії теж не є чимось нетиповим. Раз чи два на рік вони відпрацьовують завдання в західній частині Білорусі. В районі Бреста це відбувалося неодноразово. Зараз вони обрали Гродно – це північніше. Я думаю, що це така собі завуальована форма підтримки Олександра Лукашенка у його протистоянні з Європою щодо потоку мігрантів до країн Балтії та Польщі. Це не настільки пов’язано з Україною, бо якби хотіли інформаційно тиснути на нас, то це був би все-таки Брест.
Всі ці сигнали – це не те, що повинно б насторожувати нас просто зараз, але це те, що може чисто гіпотетично бути використане проти України. Це і стратегічні бомбардувальники для нанесення ударів, і десантники для ведення бойових дій в глибині оборони українських сил. Хоча це не значить, що завтра вони будуть задіяні, але в плані тиску, інформаційної психологічної кампанії, це має непоганий вигляд.
Тож наші військові мають розробляти план дій, виходячи із найгіршого сценарію. Але за моїми оцінками, росіяни вирішили зараз пограти м’язами. Невдовзі все закінчиться і повернеться період більш прогнозованої конфронтації. Але це не означає, що в подальшому вони не зважаться на агресію щодо України, яка не має жодних гарантій безпеки і жодних союзників. Літаки стратегічної авіації можуть не лише бомби скидати, а й бути носіями високоточної зброї і працювати, не заходячи в повітряний простір України. Десантники можуть бути використані в тилу української оборони – росіяни це називають «активний тил», коли бойові дії ведуться не лише по фронту, а й переносяться в глибину з допомогою, в тому числі, десантників. Але оскільки ми не знаємо, яку ціль переслідують росіяни, вони не роблять жодних публічних заяв, то важко щось спрогнозувати та зробити достеменні висновки.
Можна припустити, що загострення пов’язано із сертифікацією «Північного потоку-2». З іншого боку, чим більше Росія «бикує», а особливо якщо вона перейде певну грань, то їй точно не сертифікують цей газогін, попри все лоббі, яке існує в Німеччині. Тож я не пов’язував би всі ці речі. Це довгострокова російська тактика і стратегія. Вони час від часу підіймають градус напруженості, дивляться на лінію поведінки, «авось» опоненти підуть на якісь домовленості. Особливо зважаючи на те, що адміністрація президента США Джо Байдена чітко дає зрозуміти, що протистояння одночасно з Росією і Китаєм вони не витримають.
В тих умовах, в яких ми опинилися, такі події будуть відбуватися час від часу. Але Польщі, Литві й Естонії нічого боятися. На пряме зіткнення Росія ніколи не піде. Вони розуміють, що таке «п’ята стаття». Якби вони хотіли, вони давно б уже зробили. Зараз немає конкретних дій, які б говорили про створення угрупування проти країн Балтії і Польщі. Щодо країн НАТО будуть застосовуватись гібридні форми,такі як мігранти, котрі зараз ставлять в незручне положення країни Європи, де думають, як не порушувати цінності, про які вони говорять. Головне завдання Росії зараз – це розхитувати ситуацію на міжнародній арені, шукати точки слабкості, створювати конфузні ситуації, дивитися як будуть реагувати та відповідно змінювати свої позиції.
Воєнних моментів варто боятися саме Україні і Грузії, які знаходяться поза межами американської безпекової «парасольки». Але для України теж поки немає загрози з Білорусі. Коли буде створене наземне потужне угрупування, тоді ми опинимося у складній оперативній конфігурації. Але якщо Росія заведе потужне військове угрупування в Білорусь, то це буде порушення неформальних домовленостей з НАТО відносно того, що Альянс не нарощує великого угрупування у Центральній і Східній Європі, але й Росія не створює угрупування в Білорусі. В цьому сенсі ситуація поки грає на нашу користь.