Чи варто відділяти Донбас?

Питали мене люди в суботу під час виступу в Українському домі про територіальну цілісність. Вся ця тема можливої дезінтеграції від початку протестів не сходить з уст. Я не думаю, що в тому є якась надзвичайна роль Росії. Сценарій дезінтеграції через непокору існуючому режиму був і залишається аж надто очевидним.

Усіх турбує, чи можна цьому протидіяти, наскільки це погано, як уникнути?

Мої друзі можуть підтвердити, що я завжди був опонентом підходу: відріжемо заражену частину - і заживемо. Не заживемо. Розпочавши ділитися, ми можемо не зупинитися, аж доки не зрозуміємо, що ті, хто починають чистити яйце з його гострого кінця принципово не житимуть в одній краіні з тими, хто це робить інакше.

Але відповідь на питання про гіпотетичну дезінтеграцію я би почав з іншого. При усій сакральності кордонів набагато більш важливим є питання про те, в якій державі ми хочемо жити? Це ж зрозуміло, якби питання кордонів було найважливішим, то боротьбу за демократію, права людини і законність не можна було навіть починати (бо будь-яка боротьба дестабілізує).

Отже, якщо ціною за якісні зміни нашого життя можуть бути територіальні зміни і втрата двох-трьох чи навіть кількох регіонів - то для мене така ціна є прийнятною і абсолютно точно - нижчою за ціну життя.