Закордонні візити нового президента: куда не варто їхати Порошенку

Петра Порошенка запрошують іноземні держави. Точно бачив і знаю про Польщу, Францію, США, ФРН.

Петра Порошенка запрошують іноземні держави. Точно бачив і знаю про Польщу, Францію, США, ФРН.

Бажання бачити Петра Порошенка, яке висловлюють світові столиці, закономірне і зрозуміле. Як би не ставились до Президента Порошенка його критики в Україні, для світу він, по-перше, лідер Майдану та нації, яка відстоює свободу зі зброєю, а, по-друге, президент краіни, яка на короткий період часу буде центральним місцем світової політики.

Я вже багато і схвально говорив про майбутній перший закордонний візит Порошенка до Польщі. Не маю сумніву, що Президенту Порошенку варто вшанувати важливу річницю однієї з ключових подій Другої світової війни в Нормандії. Не викликає жодних сумнівів необхідність якнайшвидше бути в Вашингтоні - єдиній державі у світі, яка зараз і хоче, і має чим допомогти Україні.

А ось далі з графіком візитів для мене не все так однозначно.

На перший погляд, варто також іхати до Брюсселю. Але можливо варто виставити певні передумови для такого візиту. І, можливо, це має бути зовсім не підписання угоди про асоціацію, що нікуди від нас не дінеться. Передумовою могло би бути або укладення угоди про безвізовий режим, або оголошення Брюсселем про новий безпрецедентний пакет фінансово-економічної допомоги Україні.

В Німеччину я би взагалі не радив поспішати їхати. Фатальна зовнішньополітична сліпота цієї держави великою мірою спричинилась до того, що Грузія і Україна були змушені вступити в драматичне військове протистояння з Росією. Немає жодних ознак того, що німецьке самолюбування і зарозумілість хоч трохи ослабли.

Загалом, спокуса для Петра Порошенка зібрати оплески, як це впродовж року у 2005 році достатньо безсоромно робив його кум, буде дуже велика. Запрошуватимуть увесь час і в дуже пристойні місця, і з дуже теплим прийомом.

Але зовнішньополітична команда Порошенка не сформована, не здійснені необхідні наробки і т.д. За цих обставин часті візити можуть не мати необхідної підготовки і перетворяться на політичний туризм, від якого дипломатів і експертів аж підтошнює останні десять років.

До всього треба підходити зважено. А надто до планування закордонних візитів глави воюючої держави.