Американські симпатики України
В експертній спільноті прокотилася хвиля радості з приводу результатів проміжних парламентських виборів в США.
В експертній спільноті прокотилася хвиля радості з приводу результатів проміжних парламентських виборів в США. Радість українська пов'язана з тим фактом, що представники республіканської партії тепер представлятимуть більшість не лише в нижній палаті (Палата представників), як було до виборів, але і в верхній палаті (Сенат).
Мається на увазі те, що республіканці були більш відверті і наполегливі в підтримці України як під час Революції гідності, так і після початку збройної агресії Росії проти нашої держави.
Проблема полягає в тому, що узявши під контроль весь Конгрес, республіканці все ж таки не мають достатньо голосів для подолання президентського вето.
Хоча серед представників демократичної партії є немало щирих і відкритих симпатиків України (чи то пак опонентів Росії), враховуючи наближення президентської виборчої кампанії (самі вибори відбудуться лише за два роки, але з врахуванням праймеріз та інших традицій американської політичної кухні виборча кампанія починається мало чи не за півтора роки до дати голосування) виглядає сумнівним, щоб демократи були б схильними "грати" в парламенті проти свого президента. А концептуальний підхід адміністрації Обами до російського питання відомий (поступове удушення економічними санкціями з одночасним уникненням різких кроків, які могли б викликати додаткове напруження чи ескалацію).
Таким чином, можливість прийняття радикальних проукраїнських рішень в США залишається сумнівним.
Хоча зовсім не неможливим.
В зовнішньополітичному плані Україні слід значно активізувати роботу з прихильниками в Конгресі США. В Сенаті ця робота має робитися індивідуально. В Палаті представників має бути серйозно переглянута ефективність роботи українського кокусу (група дружби з Україною), до якого входять конгресмена від обох основних партій. Ця робота мала би здійснюватися у чіткій координації українським парламентом, МЗС України, громадськими і експертними організаціями, та, безперечно, діаспори.
Багато, навіть дуже багато буде залежати особисто від посла України в США. Від нового посла України. До речі, а де він?
Адміністрація Обами, між іншим, теж не виглядає цілком безнадійною. Але для роботи з нею більш важливими будуть не слова наших дипломатів, а конкретні досягнення в сфері економічних реформ, боротьбі з корупцією (щонайменше - пошук і повернення в Україну грошей сім'ї Януковича і його посіпак), реформування системи оборони і безпеки, відкритість американцям нашої розвідувальної і контррозвідувальної систем.