Про канадську пропозицію щодо продажу винищувачів

Усіх своїх критиків поспішаю запевнити, що не є фахівцем з питань протиповітряної оборони, організації ВПС і тд, і тп. Можу навіть відразу заявити, що не маю готових рецептів і відповідей на це питання. Але маю кілька думок.

Як ми всі знаємо, Канада запропонувала продати Україні певну кількість винущувачів F/A-18 Hornet (а по-нашому - Шершень). Наші, немовби, відмовились. Навіть пояснили чому. Але оскільки довіри до влади, а в тому числі її військового компоненту, а тим більше того, що сидить в міноборони і генштабі, у нас немає, то і - "понеслась душа в рай" - розпочалась дискусія.

Аргументи українських військових такі - літаки не нові, дорогі, у нас відсутня інфраструктура для їх використання і управління, відсутні боєприпаси, які могли б використовуватися цим літаком.

Мотиви серйозні. Але

В Україні так чи інакше відсутнє виробництво бойових літаків. Під час бойових дій цього року українські ВПС понесли відчутні втрати, і покищо незрозуміло, чи є в України спосіб поповнити парк літаків?

Так чи інакше нам необхідно думати над тим, щоб або мати власне виробництво, або закуповувати літаки закордоном.

Питання ціни – не аргумент, бо мова не йде про необхідність негайного виділення якихось астрономічних сум (видатки можна планувати на роки наперед) негайно.

Наявний у нас парк СУ та МіГів, напевно (не переконаний, але думаю, що так) можна поповнити за рахунок придбання старих літаків в тих країнах, які від них позбавляються (звичайно, мова не йде про Росію і країни Ташкентського договору). Тобто, в будь-якому разі мова йде про старі і застарілі літаки. Отже, аргумент, що канадські літаки старі - не настільки вагомий.

Через придбання або отримання в використання старих літаків пройшли чимало держав нашого регіону. Зокрема, Туреччина довший час використовувала літак F-16, аж доки не скористалась цим для започаткування власного виробництва цих літаків, і через цю програму приєдналась до програми створення нового F35.

Польща, маючи достатньо великий парк МіГів і Су, частково, до речі, отриманих від Німеччини (колишні НДРівські літаки), понад 10 років тому придбала у америкнаців кілька десятків тих же F-16. Не буду стверджувати категорично, але поляки використали це для вирішення певних політичних проблем в Вашингтоні. Також це дозволило закріпити дуже високий статус співробітництва між цими країнами, отримати дивіденди в інших сферах.

Тема відсутності систем управління, обслуговування і боєприпасів також виглядає для мене не надто переконливою з точки зору майбутнього. Якщо наявні у нас літаки все рівно неможливо замінити на нові сумісні (бо такі розробляються в виробляються лише Росією), то рано чи пізно ми опинимось у ситуації, коли маючи досвід експлуатації цих літаків, боєприпаси до них, ми не матимемо самих літаків.

В той же час, повна сумісність систем експлуатації, управління і забезпечення української і російської авіації, в умовах війни з Росією і визначення її на довгострокову перспективу основним військовим суперником, з моєї точки зору, радше є фактом негативним, ніж позитивним.

Мені здається, що сповідуваний Майданом ЗС принцип «геть від Москви» має поширюватися не лише на політику, економіку і торгівлю, але і на оборонну сферу.

Перехід на військові стандарти і бойові системи країн НАТО – це правильний і безальтернативний для нас напрямок руху (якщо ми хочемо бути спроможними захистити свою державу і зміцнювати відносини з країнами Заходу, а не Росією і її військовими союзниками). Інша справа, що в такому складному питанні, як розвиток військово-повітряних сил треба виходити з довгострокових планів, і обов’язково передбачати спільне або і незалежне виробництво таких чи подібних систем у майбутньому.

Напевне з Канадою буде неможливо укласти якусь стратегічну домовленість у цьому питанні, оскільки ця держава не є виробником цих літаків.

Разом з тим, той факт, що українське оборонне відомство публічно відхилило канадську пропозицію без будь-якого пояснення бачення майбутнього розвитку вітчизняних військово-повітряних сил примушує сумніватися в продуманості зазначеного рішення.