Про останні призначення послів

Два останні посольські призначення в Киргизстан і Сербію, напевне, стануть для мене приводом припинити коментувати цю тему.

Важко говорити про послів, про яких все знаєш, а сказати нічого. Зійшла українська дипломатія до рівня дипломатичних мишей.

Дві країни з надзвичайно сильним російським впливом. Завданням послів, очевидно, має бути не плекання двосторонніх відносин, бо як таких, саме через російський вплив, у нас немає з ними активних значущих відносин, а жорстка протидія і пробивання ніші для українських інтересів.

Тут окрім екстра навичок ще й характер відповідний потрібен.

Новопризначені є в кращому разі хорошими виконавцями, здатними проявляти активність лише в контексті позиції свого керівництва: отримувати листи і вказівки та писати на них відповіді. От біда лише, що вказівок ніяких не буде. Не здатне на адекватні вивірені точні вказівки нинішнє керівництво Української дипломатії.

А загалом, хороший посол, - це той, кому вказівки непотрібні, хто сам приймає рішення, а якщо потрібно - може сказати керівництву, як правильно.

Ну, що ж, принаймні один позитив може бути: МЗС зрештою зрозуміє, що 124 закордонні установи для воюючої країни, яка втратила 20% економіки, і яка не має глобальних інтересів чи проектів, - це напевно вдвічі більше, ніж ця країна може витримати.

Источник: Facebook