«Диктори телебачення не змогли стримувати сміх, оголошуючи про це призначення»
Контроверсійним, ексцентричним політиком називають нового міністра закордонних справ Великобританії Бориса Джонсона.
Одне французьке видання навіть припускає, що опортунізм - це основа політичного кредо пана Джонсона. Добре відомий нам Карл Більтд, якого важко звинуватити у нестриманості, навіть твітнув з нагоди призначення Бориса Джонсона «Хотілось би. щоб це був жарт, але це не жарт. Екзит за екзитом.»
Німецькі газети вийшли із заголовками «Диктори телебачення не змогли стримувати сміх, оголошуючи новину про призначення Джонсона.»
Дійсно, наговорив пан Джонсон за політичну кампанію чимало. Ні, нічого такого з опортуністичного популістського невігластва, що ми можемо почути щодня від українських політиків. Але для респектабельної британської та європейської публіки навіть заява, що Туреччина ніколи не вступить до ЄС в той час, коли з нею ведуться складні переговори, уже не вписується в норму. А вже назвати президента Туреччини ідіотом (нехай і у поетичній формі лімерики) - це не вписується в стандарти не лише політики вищої ліги, але і жовтої журналістики.
А Борис Джонсон наговорив понад це. І багато.
Тому Держдеп США, максимально стримуючи міміку, видав «Наші відносини з Британією особливі і виходять далеко за межі окремих персоналій.»
Спробував стримано висловити оптимізм хіба що Алєксей Пушков, голова думського комітету у закордонних справах, - мовляв, може хоч у цього міністра не буде «хворобливих антиросійських комплексів його попередника.»
Можливо не буде. Хоча навряд. Але у Бориса Джонсона точно буде керівник - прем»єр-міністр Тереза Мей, яка, обіймаючи посаду міністра внутрішніх справ, у січні цього року, доповідаючи парламенту результати розслідування отруєння Олександра Литвиненка, заявила: «Поза будь-якими сумнівами, Росія грубо порушила основоположні норми міжнародного права і цивілізованої поведінки. І потрібно прийняти той факт, що це не стало сюрпризом.»
Так що «російським партнерам» буде нелегко між веселим міністром закордонних справ і дещо похмурою у ставленні до них прем»єр-міністром. І наразі не виглядає, що пані Мей належить до прихильників багатоголосся і альтернативних думок у своєму кабінеті.
Enjoy
Джерело: Facebook