Циганофобія: після Путіна і депутатів, роми - третій об'єкт по ненависті

Цими вихідними представники С14 «попросили», а потім «посприяли» тому, щоб циган було менше на Лисій горі у Києві. На практиці, вони спалили їх намети та погрозами примусили ромів покинути місце тимчасового проживання.

Цигани, мабуть, третій об’єкт по ненависті серед українців: після Путіна і наших депутатів. І тому, акція націоналістів зустріла суспільну підтримку – особливо серед тих, хто на побутовому рівні вважають, що цигани – зло. Тим більше, що держава нічого не робить.

І можете не сумніватись, те що нічого не робиться – це значною мірою правда. Цигани ж навіть етимологічно - недоторкані, тобто парії, найнижчі прошарки населення особи, яких реально або бояться, або гидують чіпати. Роми обросли легендами, і ці легенди значною мірою впливають і на владу – то про циганські прокляття, то про їх поголовну здатність ввести всіх у гіпноз, то про шахрайства, то про впливові наркосиндикати, які контролюються ромами. Чого варте лише «подивіться, біла дитина у циган». Власне, циганам дозволено те, що не дозволено нікому – проїхатись безкоштовно на маршрутці без зауважень з боку водія.

Про яку державну політику може йтись, коли 40% українських циган не мають документів? Діти народжених без документів, теж відповідно їх не отримують. А тому не мають можливості піти чи то дитсадок, чи то в школу.

З іншого боку, частина населення охрестила цю акцію як «фашистську» - тобто, переслідування за етнічною ознакою. І можливо в цьому є сенс, бо націонал-соціалісти гітлерівської Німеччини так само здійснювали геноцид щодо циган, як і до євреїв. Від 200 тис. до 1,5 млн циган було убито під час Другої Світової війни.

До чого це? До того, що у ромів немає такого світового лобі, яке б в міжнародних масштабах засуджувало кожне їх переслідування вважало переслідування. Але можна не сумніватись, що кожне переслідування національних меншин в Україні буде роздмухуватись проросійськими ЗМІ на Заході. Які чітко проводитимуть паралелі з «фашистами». У тому числі й згадають про 10 тис. розстріляних у київському Бабиному Яру.

І у цій історії уже нікого не цікавитиме найголовніше. Які реальні практичні наслідки з того, що на Лисій горі немає табору циган? Вони безслідно зникли? Чи їх табір зупиниться в іншому місці посилюючи міфи та протистояння між українцями та ромами?

Інтеграція – це шлях, який долають дві сторони. І якщо «українська сторона» буде й далі жити міфами щодо всіх циган, то закритою буде й «ромська сторона». А вона, до речі і сама по собі закрита, бо боїться спровокувати негатив щодо себе. І чим більше ми не сприймаємо представників іншої культури – тим більше шансів на виникнення конфлікту на міжнаціональному ґрунті.