Чому Зеленський так підставився на темі аналізів?

Чесно кажучи, від спостереження за тим цирком, який розкрутив штаб Зеленського, нападає відчуття втоми й гидливості. І вже не від самого актора, який за півтора тижні до дня остаточного вибору так і не спробував стати політичним, суспільним та державним діячем. Відчуття нерозуміння й якогось відторгнення від тих наших співгромдян, яким хоч в очі плюй, хоч лайном обмазуй, а вони, як заведені, повторюватимуть вдовблені в їхні голови фрази та «утверджуватимуться в своєму виборі».

Мене ще хтось пробує переконати, що це усвідомлена громадянська позиція, що такими є нові віяння політичного життя. В чому ці нові віяння?! Щоб бути телезомбі, які, запрограмовані на якусь тему, вже не можуть допустити в свої голови критичного осмислення, як наркоман не може зіскочити з голки...

До речі, щодо наркомана. Ну що іще треба показати й від чого ще відмовитися, щоб дійшло, що людина за означенням не може не бути наркозалежною. І йдеться навіть не про стиль поведінки, не про разючі перепади настрою й активності, які кожному наркологу багато про що говорять. Він же сам (за язик ніхто не тягнув) запропонував дебати на стадіоні (ще одна тема, яку зомбі-виборець заковтне без роздумів) та аналізи на алко- й наркозалежність, а потім почав від них утікати в найтупіший спосіб. Хоча тут я трохи пересмикнув. Зеленський нічого не запропонував. Запропонували якісь безіменні штабісти, написали в «авторском цеху Квартала», зняли професійні кіношники, а кандидат лише озвучив чужі слова. Для чого було робити таку дурну помилку – підставлятися на темі, яка б’є не опонента, а тебе самого? У мене є кілька варіантів відповіді.

Перша – тему розробляли люди, які катастрофічно не поінформовані про «матеріальну частину». Умовно кажучи – російські технологи. Там же ціла серія явно їхніх наробок. Візьміть хоча б останній ролик, де люди чекають на переході (до речі, на червоне світло стоять), їм дорогу перетинає якийсь кортеж, як вияв ненависних політичних еліт (на зелене для себе, до речі, світло їде). Потім для людей загоряється зелене світло пішохідної секції світлофору (це зафіксовано в кадрі) й пішоходи починають іти, а перед ними раптово затесується Зеленський, який говорить якісь патетичні фрази. Сюжет безглуздий, але розрахований на достатньо зазомбованого виборця, який не звик думати, а послуговується лише емоціями.

Однак мало хто помітив синє «відерце» на машині високопосадовця, що проїжджає повз розділених людей. Так от, цей синій маячок давно не використовують в наших службах міліцейського супроводу, на машинах УДО та в кортежах перших осіб. Ми давно перейшли до зовсім інших світлових сигналів за західним зразком. А це «відерце» в сусідній Росії й досі є символом нерівності та сваволі чиновництва супроти простих людей. Там цілі радикальні групи існують, які атакують машини з цими маячками, вискакують на дах, пробують їх розбити чи зірвати. Це 100% російський досвід (як і історія з розміром спрощеного податку для ФОПів). Усі ці рекламні трюки готували в Росії. І на основі своїх суспільних стереотипів.

А там давно нав’язують запущену кимось із пропагандистів тезу про Порошенка, як про алкоголіка. Потрібно було перед своїми глядачами принизити головного ворога Путіна. І зіставили фото на весь екран: втомлений вигляд, почервонілі очі, припухлість та мішки під очима із заявами про якийсь міфічний алкоголізм. От тільки ніхто ніколи Порошенка п’яним у дійсному житті не бачив, він крім ритуального келішка більше й не може собі дозволити через діабет (сам маю цю біду й знаю, що алкоголь різко розбалансовує рівень цукру й часто призводить до глікемічної кризи). Цього в Москві не знали, як і не врахували, що робочий графік Порошенка – це до 20 годин на добу з частими нічними нарадами, постійними переїздами, великим об’ємом прочитаного й переглянутого матеріалу. Саме такі «спеціалісти», які зі своїх російських джерел «знали» про вигаданий алкоголізм Президента й не були проінформовані про наркотичну залежність Зеленського, змогли придумати такий тупий текст. А кандидат його, не думаючи, озвучив.

Друге – можу теж припустити, що рівень штабістів Зеленського, які задумали ролик, не піднімається вище банальної одноходівочки. Ті, кого нам відкрито показують, дійсно на геніїв політтехнологій не витягують. Чи могли люди з білового штабу припускати, що на хамське й провокативне звернення Порошенко відповість відмовою або просто проігнорує його? Ці таки точно могли прогнозувати таку реакцію. Оцінювати високу креативність та інтелект противника можуть тільки такі ж мудрі, а не посередності. Але ж не вони розписують виготовлення дорогого рекламного продукту та використання медіа-ресурсу. Цим керують у компанії того чоловіка, чиєю маріонеткою Зеленський дуже не хоче сприйматися. А безпосереднім координатором усіх таких медіа-зусиль явно проглядається шанувальник газових камер і за сумісництвом персональний медіа-кілер Коломойського Дубинський. Чи міг він промахнутися в такий спосіб. Загалом, цілком міг – ця людина нагла, підла, цинічна, але не особливо мудра. Бере результати хамовитим напором і масованістю медіа-впливу. Тому цю версію не скидаємо з рахунків.

Але є ще й третя версія. Вона, звісно, передбачає значно вищий рівень пілотажу, ніж у білому й сірому штабах Зеленського. Це вже в стилі диявольських вигадок самого Коломойського. Так, йому дійсно найперше треба позбутися Порошенка, бо саме той стоїть йому на шляху й не дає змоги викачати з України вже заявлені 7,5 мільярда доларів у епопеї навколо націоналізованого Приватбанку. Ну і далі вже все те, що під руку попаде. Зеленський для таких цілей, насправді, найкращий кандидат, значно кращий навіть за Тимошенко – слабкий, некомпетентний, обмежений тощо. Коли, врешті, навіть такий президент відчує смак влади та дозріє до розуміння, що маріонеткою бути принизливо, або ж апетити олігарха перевищать навіть «больовий поріг» Зеленського, треба мати заготовані механізми для ударів по ньому. Саме такі, які не треба заново створювати й нав’язувати суспільству.

Це зараз для населення: нехай хоч клоун, хоч наркоман, аби лише свою владу скинути, бо нам же пояснили, яка вона погана. А коли Зеленський уже всіх остаточно дістане, в Коломойського буде надійний шнурочок, яким можна дуже вправно регулювати шлюзи народного гніву й несприйняття. Зараз розуміння того, що ми обираємо президента-наркомана й дурня, може й не вплинути на рейтинги. А коли туман розвіється, це вже буде дуже сильний аргумент. І, очевидно, далеко не один.

Що з наведеного є кращим поясненням, судіть самі. Я дійсно не знаю, але для мене принизливо, що до мільйонів українців ставляться, як до тупих зомбі, якими можна вільно керувати через кнопку одного телеканалу. Але значно принизливіше, що, цілком імовірно, це може виявитися правдою. То що, Коломойський форевер? Чи все таки ні?