Колись маленький Ісусик на вушко шепнув Садовому йти в президенти. А що ж він йому зараз шепнув?
Візьми й зроби! Взяв і знявся...
Уся інтрига звелася до одного - а як же тепер бути з тим, про що дружина Андрія Івановича - Катерина Кіт-Садова заявляла на партійному з'їзді? Вона ж тоді сказала, що їй сам Господь Бог-маленький Ісусик на вушко шепнув, що пан Андрій має конче «йти й перемагати». То що, тепер Садовий стає боговідступником???
А я з передбаченням таки промахнувся. Прогнозував, що Садовий залишиться до кінця перегонів. Мотиви були наступні: Гриценко нарощує багаж помилок і остаточно відстав від трійки лідерів. Тому його так звана зона електорального розширення, насправді, дуже обмежена. Крім того, він зараз постійно сам виступає, що не може не відбитися на його рейтингах (у негативному значенні). Він не набагато мудріший за Зеленського (повірте людині, що чимало років добре його знала особисто), ну хіба говорити вміє трохи вправніше. Я не відмовляюся від свого давнішого прогнозу, що Садовий мав усі шанси до дня виборів обігнати Гриценка. І Садовий також це розумів. Треба було просто ще потужитися й досягнути результату.
Але зі Садовим зіграла злий жарт його боязнь та нерішучість. Він знімався, коли в 2000-му конкурував зі мною за місце у Верховній Раді, перелякався й не ризикнув стати прем'єр-міністром, коли у відставку відправили Яценюка. А мав змогу стати загальнонаціональним персонажем. Десь приблизно те саме відбулося й зараз: «А який там буде той результат, а що будуть про мене говорити, а як потім з усім цим повестися?..» Отакі обломовські терзання невпевненого в собі баріна. Хоча, найпевніше - Садовому просто не вистачило рішучості, він тупо злякався труднощів і подальшого протистояння. Це підтверджується ще й тим, що рішення Садовий ухвалював на основі абсолютно не солідного соціологічного дослідження з певними ознаками фейковості. Не виключаю, що він сам міг попросити підготувати такий несприятливий для себе прогноз, щоб отримати аргумент для дизертирства.
Ну й хай собі. Шанси на осінь його Самопоміч різко скоротила, що саме по собі не може не тішити. А особливо ж те, що Садовий тепер може потягнути на дно й дуже якусь слизьку команду Демальянсу Гацька. Якщо ті, звісно, зараз ще до когось не перебіжать. А на цій стадії це вже не так просто. Але не відкорковуйте шампанське. Скоротила - це ще не втратила. У нього, що на цих виборах, з яких він утік, що на парламентських - головний конкурент той самий - Гриценко зі своєю Нац-Поц. А Гриценко навіть такі подарунки долі вміє профукувати ще ефективніше за свого колишнього наставника Ющенка. Якщо полковничок остаточно засиплеться, підібрати якусь частину його голосів буде важко кому-небудь іншому, окрім Садового. Хотілося б, щоб обоє зійшли зі сцени, але об'єктивна реальність натякає, що ще не час.
А щодо Гриценка, то тут йому та його прихильникам тим більше радіти зарано. Механічного перепливання голосів не буде. Найперше, стійкого електорату в обох дуже мало. А ще симпатики Садового хотіли підтримати якраз його своєрідний шарм. У Гриценка нічого привабливого спокійні й естетично зорієнтовані виборці не знайдуть. Він доволі примітивний і хамовитий солдафон. Солдафон, а не солдат, захисник, воїн. Ну, такий собі фельдфебель, якщо хочете. Ще якби Садовий вирішив створювати з ним спільну команду, втягуватися в його виборчу кампанію, то когось би міг підтягнути. А так - зростання буде занадто мале, щоб відкрити шанси на вихід у другий тур.
Та й невчасно все це вийшло. Тоді, коли розкручували мега-кампанію: «усі демократи, єднайтеся під Гриценка!», це могло трохи підсобити, а зараз - хіба незначний разовий скачок.
Тому подія, яку зараз будуть возносити до вершин значимості планетарного масштабу, на мій погляд, залишається доволі маргінальною. Тож слідкуємо, як там далі буде розвиватися інтрига навколо роздутих рейтингів Зеленки та брудної кампанії проти Порошенка.