Поперед батька в пекло: навіщо Тимошенко вирушила до Вашингтона

Таке поняття, як робочий візит, застосовується до офіційних осіб, які представляють державу. Юлія Володимирівна представляє політичну силу, а тому це — політичний чи партійний візит, або приватний візит (є й таке припущення). Але точно не робочий, бо офіційний, державний візит — це прерогатива виключено представників уповноважених державою на виконання певних міжнародних функцій.

Стосовно самого візиту до Вашингтону, то, звичайно, слід очікувати, що у нас в Україні будуть дуже роздувати цю тему. Насправді, всі такі візити у Вашингтон, так чи інакше пов'язані з інавгурацією Трампа, перед чи після неї, це — виключно надування щік для внутрішнього споживача. Це вже не стосується Юлії Володимирівні, їй треба віддати належне: її політичні консультанти вчасно зорієнтували, що на роздуванні теми про поїздку на інаугурацію плюсів не здобудеш, а тільки — мінуси. Вони ж також і дуже активно почали відбілювати цю її поїздку опісля, доводячи, що вона туди не їхала, і займалася іншими справами. Потім з'явилися всілякі різні речі в інфопросторі, бо стало зрозуміло, що будь-яка поїздка до Трампа – це значить засвітити дуже великі гроші, а потім випливає спроба відбрехатися.

Треба розуміти, що інаугурація – це період, коли нікого не запрошують, але всім, хто не підпадає у списки, пропонується купити білети. Для таких цілей, які переслідувала Тимошенко, наскільки я розумію, вона літала на молитовний сніданок, вони коштують від 100 тисяч доларів і більше. І при цьому це не дає гарантію ніяких зустрічей, бо період інаугурації і період після неї – це час, коли не до зарубіжних гостей. Бо форматується політика, форматуються урядові структури, а всі, навіть найдрібніші лідери в США зайняті внутрішніми проблемами. Тим більше зараз там виникла проблема з Мексикою. Тому точно в цей період, ні з одним із українських лідерів розмови вестися однозначно не можуть. Вищі лідери не зустрічаються, хіба якщо наші лідери заплатять доброчинний внесок в певний фонд і проведуть з американськими лідерами якийсь там відповідний сніданок. Це в Америці дуже активно практикується, і це не вважається корупцією, бо гроші дійсно йдуть на доброчинність. А насправді помічник або заступник заступника Держдепу є рівнем політичних партійних лідерів з України, і я не думаю, що в цей період така особа буде згодна зустрічатися і розмовляти з нашими партійними лідерами, тому що не до того. США ще не мають позиції щодо України.

Тимошенко вирішила, що вона може в цей період інавгурації витратити 135 тисяч доларів як доброчинний внесок для США і поснідати з хорошими людьми, але не з Трампом за одним столом. Ця витрата дозволить побути серед американскьких політиків і потішити власні амбіції. При Обамі було краще, бо люди, які брали участь у таких зустрічах, в принципі мали шанс зацікавити адміністрацію президента США і, можливо, далі зустрітися з кимось із працівників кабінету, але не вище.

Так чи інакше вже відбулася пуста витрата грошей, і з чого Юлія Володимирівна збиралася розкрутити потужну кампанію в Україні: розповісти, як її приймав Трамп і як її особисто запросили. Але ніхто ж не повірить в те, що ті люди, які від нас туди поїхали, а це приблизно 100 депутатів Ради, майже всі колишні партійні діячі купили білети, що з ними велись якісь переговори. В даному разі поїздка Тимошенко на інавгурацію виглядає як марнотратство. Тому вона й не стала розкручувати цю тему, а вирішила зараз сказати, що вона їде до Вашингтону з окремим візитом. Однак це не офіційна її поїздка – це туристична поїздка - на відпочинок.