Про майбутній візит Порошенка до Вашингтона

Ну що, про майбутній візит Петра Порошенка до Вашингтона та його переговори з Дональдом Трампом уже всі написали й висловилися? Якщо так, то дозвольте тепер і мені пару своїх копійок вставити.

Дата візиту. П.Порошенко перебуватиме з візитом у столиці США з 19 до 21 червня. Переговори з Дональдом Трампом мають розпочатися о 11.00 за вашингтонським часом. Сам візит був очікуваним і в «вузьких колах було широко відомо» й про орієнтовний час візиту, і статус, і певні особливості програми ще десь із місяць тому, особливо після приїзду радника Трампа Джуліані. Але є дипломатична етика. Оприлюднювати таку інформацію заведено синхронними комюніке, на які ми вийшли остаточно позавчора-вчора. Плюсуємо різницю в часі й отримуємо раннє передвечір’я вчорашнього дня, коли повідомлення й було озвучене.

Але весь цей час деякі наші «експерти» та євро-доларові оптимісти вправлялися в заявах, як Америка футболить Порошенка, що з ним якщо і зустрінуться, то лише після Путіна... Це особливо весело слухати, коли вже все вирішено й насправді узгоджуються лише деталі візиту. Але, на жаль, у них уся «аналітика» така сама.

Статус візиту. Тут є одна особливість. Для США не характерні державні візити. Країна має традицію практично всім візитам надавати статус робочих. Так, від дня інавгурації ще не було жодного (й імовірно до кінця року не буде) офіційно визначеного державного візиту. Через цю особливість рівень візитів до США звично кваліфікують за протокольними ознаками.

Таких типів можна визначити три. [Я тут не згадую про «невізити», тобто випрошена зустріч на 2-3 хвилини десь на фоні туалету, як це вимолювали раніше для Януковича, а пізніше для Тимошенко, або ж оплачений внеском до благодійного фонду шанс потиснути руку під час молитовного сніданку].

Отже: нижчий – «зустріч на полях», тобто десь під час Генасамблеї ООН, на саміті G-20, інших форумах (до такого рівня допустили Путіна на 7 або 8 липня). Класичний робочий візит – зустріч з президентом проходить у Білому Домі в експрес-форматі, тривалість візиту (принаймні, вашингтонської частини) – один день, обмежена кількість інших офіційних зустрічей та відсутність протокольних заходів, відсутність офіційних комюніке та підписаних угод чи виголошених декларацій. Такі зустрічі домінували весь цей час у президента США.

І робочий візит за протоколом державного: тривалість 2-3 дні, здійснення всіх заходів державного протоколу, крім кількох особливих деталей під час зустрічі в аеропорту й проїзду кортежу; повноцінні переговори з президентом, належний рівень інших зустрічей і щось документальне, що має залишитися «в сухому залишку».

Думаю,не треба пояснювати, що наш візит буде проходити за третім регламентом, тобто за аналогією до державного. Це питання було вирішено вже давніше й не піддавалося сумніву, хоча спершу, відразу після інавгурації, планували нижчий формат – на полях Генасамблеї ООН.

Що важливо для України, особливо через низьку обізнаність Трампа в міжнародній політиці, переговори з Порошенком він проведе раніше, ніж з Путіним. Тут уже питання щодо мистецтва Порошенка здійснювати переговори та впливати на співрозмовника. А він це робить навіть дуже добре. Отже, як я писав, з Путіним Трамп зустрінеться 7 або 8 липня на саміті G-20 в Гамбурзі. Порошенко має до того часу задати Трампу відповідний настрій та спрямування.

А потім ще буде закріплення. Я маю на увазі візит Трампа на півдня до Варшави 5 липня напередодні приїзду до Гамбурга. Зранку в нього передбачені реальні переговори з президентом Анджеєм Дудою, потім зустріч з польською політичною елітою (мене традиційно тривожить Качинський, хоча не відомо, чи еліті взагалі дадуть слово), після того зустріч і обмін виступами на засіданні лідерів країн примор’я (чув про 12 президентів, але досі не розумію, хто входить у цей перелік).

А ще після цього – величне дійство – публічне звернення Дональда Трампа до польського народу. Цікаво, якась тамтешня польська аналогія нашої «Української правди» теж буде обурено писати, що узурпатор президент нагнав «комунальників і бюджетників»? Але подія направду має бути знаковою.

З усього цього для нас найважливіші переговори Трампа з Дудою. Останній уже заявив, що підніматиме тему України. Але попри це, вгадайте з одного разу, з ким із сусідніх президентів особливо насичено буде спілкуватися Петро Порошенко між двома подіями? До цього можна додати, що господар саміту G-20 Ангела Меркель буде до Путіна не набагато привітнішою, ніж свого часу її австралійські колеги. Другого Пекіну Путіну сподіватися не вартує.

Наповнення візиту. Тут усе звично й визначається особливостями протоколу та нашими інтересами. Можна сподіватися на переговори з міністром енергетики Пері – там будуть важливі теми щодо блокування «Північного потоку-2» та можливу участь України в системі нового хабу для продажу американського зрідженого газу в країнах європейського міжмор’я. Точно будуть переговори з віце-президентом Пенсом, з яким поступово вибудовуються відносини, як раніше з Байденом, і це добре. Також плануються переговори з міністрами оборони та торгівлі, може ще якісь інші.

Точно будуть зустрічі з керівництвом обох палат парламенту. Тут, до речі, добру роль зіграв Андрій Парубій. Його візит до США єдиний з понад 270 вояжів наших політиків, який був повністю скоординований з президентським і не вносить дисонансу, а навпаки працює на взаємне підсилення.

Крім того, традиційно будуть зустрічі з діаспорою, бізнес-колами, якийсь виступ в одній з інституцій, розширені інтерв’ю для телеканалів тощо. План уже розписаний майже повністю, але окремі деталі будуть узгоджуватися до останньої миті.

Шкода, що були затримки з призначенням нового голови ФБР, бо у нас є спільний інтерес щодо деяких наших біглих і наявних громадян, а деякі розшукові справи провадити без сприяння США дуже не просто, особливо після формування російсько-китайського керівництва в Інтерполі.

Тематика переговорів. Тут, зрозуміло, жодної достовірної інформації прозвучати публічно не може. Але дозволю собі припустити, що:

1. Порошенко спробує донести до Трампа інформацію про реальний стан справ щодо російській агресії. В американському істеблішменті майже всі жорстко засуджують Росію й Путіна, але більшість переконана, що в нас уже минула гаряча стадія конфлікт, й він давно заморожений, майже як у Придністров’ї, і мова йде лише, щоб Путін забрався з нашої землі, а не про те, щоб перестав убивати.
2. Ми зацікавлені, щоб США знову стояли за спинами учасників Нормандського формату. Про жодну участь Трампа в цьому форматі навіть мова не ведеться, але напрацьована система контактів і впливів нам би дуже допомогла й, можливо, зробила б Трампа теж частково зацікавленою стороною. Але тут треба бути дуже акуратним – Трампа не можна прямолінійно тягнути до Нормандського формату (навіть для неофіційної присутності «над форматом». Окрім того він не переварює Меркель, але дуже симпатизує Макрону (у контексті щодо цього політика й України чекайте наступного тижня важливе повідомлення). Також напічкувати Трампа деталями Мінських домовленостей – точно справа невдячна. Для цієї інформації у Вашингтоні є інші слухачі.
3. Це вже згадана боротьба проти «Північного потоку-2» та наші пропозиції для США і їхнього зрідженого газу в Європі.
4. Не секрет, що нам потрібна допомога в озброєннях, вишколі армії, розвідувальній інформації тощо.
5. Треба перебити негатив, який наганяє Росія проти України через своїх лобістів і нашу п’яту колону (усяких там лещенків та інше паскудство), що постійно літає до США й обливає брудом свою країну та закликає її не підтримувати.
6. Ми шукаємо підтримки для проведення реформ: методичної, фінансової, організаційної, а ще щоб нарешті хтось із Вашингтона пояснив деяким нашим «дуже західним» політикам-ретроградам і активістам-грантоїдам, що якщо не перестануть блокувати реформи, то може їм стати не дуже солодко, як колись Лазаренку.
7. Ну і буде офіційно запрошено ряд високопосадовців США здійснити візит до України. Запросить Порошенко й Трампа, але це вже більше для ввічливості, бо реальність візиту мінімальна, а от кількох міністрів ми направду очікуємо. Це те, що собі уявляю я, хоча ймовірно, що саме так воно й буде, а що проговорюватимуть окрім цього, сказати не беруся.

Індикатори успішності візиту. Тут усе дуже складно. Трамп людина специфічна, а плюс ще й якісь ірраціональні ниточки, які його в’яжуть з Росією (минулого тижня отримав дуже неприємну версію, але надіюся, що вона гіперболізована).

Отже, можемо сподіватися чого завгодно. Це може бути ультра-різкий успіх на зразок гучних заяв, нових санкцій проти РФ та навіть запрошення України до НАТО в обхід існуючої процедури.

Але аж так добре навряд чи буде. Імовірно, почуємо адекватну оцінку ситуації з підтримкою кого треба й, відповідно, осудом, кого слід. Бо якщо заяви будуть дуже розпливчасті, то значить працювати й працювати ще доведеться...

Також індикатором може стати ставлення офіційного Вашингтона до нашої пропозиції щодо модифікації Мінська (Турчинова чули? То це – верхівка айсберга, далі буде. І навіть дуже цікаво, а американців, як і європейців, про це ми теж будемо інформувати).

Те саме й щодо певних воєнних поставок – вони теж можуть бути індикатором. А ще знаковим буде, чи відгукнуться американські урядовці на запрошення Порошенка відвідати з візитами Україну в коротко- та середньостроковій перспективі.

Отака загальна оцінка планованого візиту. Але не на одному Вашингтоні світ тримається. Чекайте дуже насиченого кінця червня-початку липня. Буде цікаво. Нам таки пощастило з умілим і настирливим президентом. Не пощастило з більшістю інших політиків, але до цього ми вже звикли. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/06/16/tramp_zustrinetsya_z_poroshenkom_ranishe_nizh_z_putinym_1115751